Завуальований дозвіл адміністраціям вузів збільшувати плату за навчання студентів-контрактників у будь-який час і на будь-яку суму, введення триступінчастої системи вступу, а також відсутність реальної автономії у вітчизняних вузах. Ось неповний перелік того, що не влаштовує студентів у міністерському варіанті законопроекту «Про вищу освіту». І хоча в самому відомстві вважають, що підстав для мітингів немає, вчора тисячі студентів таки вийшли на вулиці країни.

Епіцентром подій за традицією став Київ. Тут колона протестувальників попрямувала від метро «Хрещатик» до будинків Кабміну та адміністрації Президента. До кого студенти хотіли достукатися, коли глава держави перебував у відрядженні, а засідання уряду давно закінчилося, залишилося для журналістів загадкою.

«Наша головна вимога — не допустити реєстрації в парламенті проекту нового закону «Про вищу освіту» у сьогоднішній його редакції», — навперебій розповідали активісти. За їхніми словами, всупереч переговорам із владою, документ досі містить норми, що дискредитують студентську братію.
У Міносвіти тим часом від обвинувачень відхрещуються. Там навіть організували контрмітинг на підтримку власних ініціатив, заявивши, що всі дев’ять пропозицій, які внесли представники студентських організацій, члени експертної робочої групи з доопрацювання проекту закону України «Про вищу освіту», враховані. А спроба спекулювати на цій темі — не що інше, як провокація й маніпулювання суспільною думкою. У Міносвіти також звернули увагу на те, що нова редакція проекту, крім іншого, передбачає: незмінну плату протягом усього строку навчання для студентів-контрактників (стаття 67); гарантовані державою стипендії на рівні прожиткового мінімуму (стаття 56); практику в Україні й можливість стажування за кордоном (стаття 46); обмеження двома термінами перебування на посаді керівника вищого навчального закладу (стаття 38) і прирівнювання диплома фахівця до диплома магістра. «Цей проект є результатом широкого обговорення і діалогу всіх соціально активних та зацікавлених у розвитку вищої освіти представників громадськості як просвітницьких, наукових кіл, так і студентських», — запевнили в МОНМС.
ДУМКА
Сергій Квіт — президент Києво-Могилянської академії:
«У міністерському варіанті закону «Про вищу освіту», безумовно, є позитивні моменти, як, наприклад, введення поняття плагіат, і те, що статус класичного університету більше не визначається кількістю тих студентів, яких навчають у ньому. Але інші норми носять лише формальний характер. Скажімо, цим законопроектом впроваджується так званий третій цикл освіти, а саме — рівень Phd, що, по суті, створюється шляхом звичайного перейменування кандидата наук на доктора філософії, що неприпустимо. Також у проекті більше ста положень регламентують права самого міністерства, але аж ніяк не автономію вузів.