Держстат констатував уповільнення зростання промислового виробництва у квітні до 4,9 відсотка — про безадресну рапортоманію.
Прямі іноземні інвестиції у першому кварталі зросли більш як у 8 разів — про банкірську корекцію.
Уряд пропонує поліпшити життя підприємців — не податком єдиним.
У квітні динаміка промислового виробництва уповільнилася — «танцювати» відтепер доведеться від більш високої бази порівняння, адже торік у квітні промисловість додала 8,5 відсотка.
Тим не менше добувна галузь випередила квітневий здобуток минулого року на 3,8 відсотка, а чотиримісячний — на 4,8, переробна галузь — на 4,1 і 10 відсотків відповідно. Проти березня Держстат зафіксував падіння, бо, нагадаю, у березні промисловість скотилася до 8 відсотків зростання, що не зіпсувало загальної картини першого кварталу. Навпаки — створило атмосферу бравурної рапортоманії: наші темпи зростання промвиробництва (9,7 відсотка) перевищили російські, наші споживчі ціни менші за білоруські, наш приріст прямих іноземних інвестицій зріс у 8 разів і т. д. і т. п. Партійні та урядові бонзи не враховували, що благоденство мине так швидко. Успіхи промисловості та економіки дотепер неабияк залежать від світової кон’юнктури цін на метал. Тому й динаміка промислового виробництва порівнянна з динамікою виробництва металургійної галузі — 4,8 і 3,8 відсотка падіння у квітні проти березня.
«Здали» проти березня хімічна й нафтохімічна галузь, легка промисловість і машинобудування, попри це річна динаміка свідчить про певний прогрес, особливо в машинобудуванні. Якщо до всього цього додати, що показники транспортної галузі ще далекі від докризових, то чи виправдані фанфари? Якщо зважити, що наша «помірна» інфляція стоїть у рейтингу країн близького зарубіжжя з найвищою інфляцією, то чи не передчасна бравурна рапортоманія? А ще чи не безадресна? Бо рапортувати ж — народу, але пожвавлення промислового виробництва поки що не відображається на його добробуті.
Тепер про прямі іноземні інвестиції, які, судячи зі статистичного рапорту, справді, зросли в 8,4 разу ($829,3 млн. у першому кварталі цього року проти $98,3 млн. у першому кварталі минулого). Левова частка нинішніх інвестицій зайшла до нас у вигляді внесків до капіталу здебільшого російських банків. Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій, які прийшли в країну за всі роки, становить 45,602 мільярда, з розрахунку на людину — $998,1. Не питання — мізер. Але цілком задосить, щоб подолати бідність. Нещодавно законодавці відмовилися переглянути набір продуктів харчування, непродовольчих товарів і послуг зразка 2000 року — грами і штуки, тоді як він править за критерій розрахунку прожиткового мінімуму, оплати праці й соціальних виплат. Уряд схвалив зміни до законопроекту про спрощену систему оподаткування, скасувавши, серед іншого, 50-відсоткову надбавку до ставки єдиного податку за кожного найманого працівника, бо виходило, що свідомо чи мимоволі автори обстоюють не створення, а скорочення робочих місць.
А кого, власне, хвилює динаміка іноземних інвестицій?! Інвесторів. На разі вони нагадали про себе з Лондона, де проходив сьомий Український інвестиційний саміт. Прямо скажу, нагадали знаково, констатувавши, що Україна фактично зупинила економічні реформи і стрімко втрачає інвестиційну привабливість.
Дехто каже, що в об’єкти до Євро-2012 уже вкладено щонайменше 10 мільярдів доларів США, але освоїти треба не менше. Не проблема — ще один підхід до редагування закону про держзакупівлі, і все буде на мазі! А поточна корекція закону принесла тендери з одним учасником без погодження з уповноваженим органом, купу додаткових обмежувальних умов із процедури, яка стає мало не інтимною. «Зарубали» законопроект, який давав змогу іноземним інвесторам, передусім Європейському банку з реконструкції та розвитку, випускати гривневі облігації. Але що тут дивного — банкам з іноземним капіталом (передусім з російським) не потрібні конкуренти на ринку. За їхньої вартості пасивів кредитування проектів у капітальному будівництві, доріг, аеропортів, готелів під Євро-2012 — це манна небесна.
Дуже люблю слухати чиновників з Грушевського. Щойно уряд схвалив законопроект про реформування спрощеної системи оподаткування, зателефонував той, що мав якесь відношення до роботи над законопроектом ще торік. «Ми зробили такий «камбек» малому бізнесу, — сказав, — що не буде жодного невдоволеного з підприємців...»
Я не заперечував. Останні зміни в Податковий кодекс у вигляді законопроекту, справді, зняли левову частку спірних питань і дають можливість підприємництву розвиватися. Що важливо, враховано більшість його вимог — у тім числі, платникам податку на прибуток дозволено відносити операції та послуги від платників єдиного податку на валові витрати. Це, звісно, насторожує, бо урядовці цілком слушно називали це зручним каналом для відмивання коштів через «єдинщиків». І хтозна, чи не повернуть цю норму законодавці? Це спало мені на думку пізніше, бо понад те мене розсмішило слово «камбек». Його можна перекласти з англійської як «повернення», навіть «одужання», а можна і як «відплата». Чим обернеться воно насправді, покаже голосування у сесійній залі.
