Обговорюючи проблеми вугільної галузі й шляхи їх розв’язання, шахтарі завжди одностайні: передусім потрібно припинити розкрадання вугілля й бюджетних коштів. Цю вимогу вони насамперед адресують керівникам гірничодобувних підприємств.
Бюджетні гроші: «Були ваші — стали наші»
Як вважають фахівці, кримінальна ситуація на об’єктах вугільної промисловості значною мірою визначається тим, що, з одного боку, її продукція завжди ліквідна, а з другого — галузь традиційно є дотаційною. Бюджетне фінансування вугільників, як відомо, обчислюється мільярдами гривень. В управлінні СБУ в Луганській області виділяють кілька основних способів великих розкрадань, з якими доводиться зустрічатися: тендерні закупівлі, держпідтримка, засоби, що їх виділяли на капітальне будівництво, оснащення очисних вибоїв тощо. До того ж безумовним лідером за кількістю розкрадань і розтрат бюджетних коштів є «його величність» тендер. Укладання угод державних підприємств із комерційними структурами завжди привертають до себе пильну увагу, оскільки найчастіше продаж товарів і надання послуг відбуваються за фіктивними, явно завищеними цінами, в акти виконаних робіт вносяться свідомо недостовірні відомості про обсяг, розцінки й перелік робіт тощо.
Наприклад, одна луганська фірма виграла тендер на постачання державному вуглевидобувному підприємству двох стрічкових конвеєрів вартістю 4,9 млн. гривень. Бюджетних коштів, зрозуміло. За правилами, розрахунки мають відбуватися тільки після приймання цього устаткування спеціальною комісією. Фахівці, як і належить, вивчили поставлені механізми й дійшли висновку, що з технічних умов вони не можуть використовуватися на підприємстві... через непотрібність. Посадові особи держпідприємства на цю думку не зважили і вчинили так, як вважали за потрібне, точніше, як раніше задумали. Вони перерахували гроші на рахунок комерційної структури, унаслідок чого майже п’ять мільйонів державних коштів були розтрачені.
Аналізуючи ситуацію з одержанням і витратою бюджетних ресурсів підприємствами вуглевидобувного комплексу регіону, співробітники управління СБУ в Луганській області доходять невтішних висновків. Трапляється, що підприємство отримує кошти не за реальне нарощування вуглевидобутку, а за результатами приписок, завищення показників та інших паперових маніпуляцій. Це завдає серйозних збитків державній скарбниці. Лише в 2010 році співробітники Служби безпеки виявили в області п’ять таких фактів на загальну суму близько 100 мільйонів гривень. Ось один з них.
Нещодавно за матеріалами СБУ прокуратурою порушено кримінальну справу відносно посадових осіб шахти, причетних до масштабної фальсифікації обсягів вуглевидобутку й незаконного одержання коштів держпідтримки. Протягом тривалого часу вони вносили в документи недостовірні відомості про обсяги добового видобутку і якості вугілля, одержуючи взамін державні асигнування. Коли з ініціативи СБУ ревізори КРУ, фахівці науково-дослідного закладу і незалежні маркшейдери провели перевірку, з’ясувалося, що реальна зольність гірської маси на складах шахти досягає 78, а не 55—59 відсотків, як свідчать документи. До речі, вугілля з такою зольністю вважається некондиційним, не підлягає збагаченню й непридатне до використання. Загалом фахівці виявили недостачу близько 27 тисяч тонн вугілля на суму більш як 32 мільйони гривень.
Наприкінці минулого року Краснолуцький міський суд розглянув кримінальну справу за обвинуваченням посадових осіб шахти «Міусинська» ДП «Донбасантрацит», які причетні до завищення обсягів вуглевидобутку й розтрати бюджетних коштів, виділених шахті як держпідтримка. За вказівкою першого керівника в офіційну документацію з обсягів вуглевидобутку щомісяця вносилися дані, які приблизно на чверть перевищували реальні показники. За 2009—2010 роки керівники приписали підприємству 17 тисяч 300 тонн нібито добутого вугілля. Принагідно зазначимо, що ринкова вартість такої кількості «чорного золота» у ті роки становила сім мільйонів гривень. Приписки були потрібні для одержання премій, виплачуваних з державного бюджету працівникам тих вугільних підприємств, які перевиконують план вуглевидобутку. Усього шахті безпідставно нараховано і виплачено у вигляді премій близько 660 тисяч гривень. Щоб приховати фальсифікації, посадові особи списували неіснуючу вугільну продукцію на потреби шахтної котельні. Відповідно до документації, за п’ять місяців там було «спалено» близько 12 тисяч тонн вугілля. Але, як з’ясувалося, котельня в цей час або взагалі не працювала, або використовувала в десятки разів менше вугілля.
Серед схем штучного збільшення обсягів державної дотації особливо поширені дві. Якщо перша пов’язана із приписками в обсягах видобутку, то друга стосується штучного збільшення собівартості вугільної продукції. У Луганській області сім державних вугільних холдингів об’єднують 48 шахт, підлеглих Мінвуглепрому, п’ять із них є збитковими й одержують державну підтримку на покриття витрат за собівартістю вугілля. Але, як вважають в області, гарантоване державою покриття збитків не стимулює зацікавленість керівників шахт у підвищенні рентабельності вуглевидобутку, а, навпаки, нерідко призводить до розкрадань і зловживань.
Де простіше замести сліди
Схема розкрадань, пов’язана з оснащенням очисних вибоїв, привабливіша для зловмисників, оскільки тут простіше замести сліди. Скажімо, якщо устаткування перебуває під землею, то перевірити його стан і наявність не так вже і просто. Але саме ці правопорушення становлять особливу потенційну загрозу безпеки гірських робіт.
На одній із шахт державного підприємства області було розкрито кричущий факт: посадові особи незаконно списали й продали майже півтора кілометра кабелю на суму близько півмільйона гривень. Замість нового кабелю в підземній виробці продовжували експлуатувати старий і дешевий. Варто зазначити, що шахта є понадкатегорійною з виділення газу метану, у зв’язку з чим необхідність дотримання норм якості й термінів експлуатації кабельної продукції тут продиктована питаннями забезпечення безпеки людей, котрі працюють під землею. До слова, певний час тому в підземних виробках шахти сталося загоряння метану, причиною якого цілком міг стати вихід з ладу кабелю. Але керівники підприємства потрібних висновків не зробили.
Посадові особи іншої шахти організували демонтаж і підняття на поверхню із законсервованої лави списаного гірничошахтного устаткування, яке вони не поставили на бухгалтерський облік. Демонтували й вивезли на металобрухт понад 100 секцій механічного кріплення, скребковий конвеєр і вугільний комбайн. Загальна вартість цього обладнання — 3,2 млн. гривень. Після взяття на облік і ремонту це устаткування мали використовувати для оснащення очисних вибоїв. За цим та іншими аналогічними фактами порушено кримінальні справи.
На превеликий жаль, окремі керівники намагаються наживатися навіть за рахунок такої, здавалося б, святої сфери, як охорона праці гірників. Відомі факти придбання вугільними підприємствами за бюджетні кошти шахтних саморятівників, виготовлених кустарним способом, тому і дуже низької якості. Найрезонансніша справа останніх років пов’язана з підміною партії якісних саморятівників на шахті «Лутугинська» на контрафактне обладнання, непридатне до використання. Факт розтрати засобів індивідуального захисту виявили співробітники СБУ. Шахта одержала сертифіковані саморятівники, виготовлені на спеціалізованому підприємстві, однак 130 апаратів були передані іншому підприємству й замінені на кустарне виробництво. У багатьох приладах були прострочені фільтри, а в деяких навіть відсутні дихальні мішки. Використовувати ці апарати в аварійних умовах було неможливо.
Вугілля крадуть вагонами
Фахівці помітили таку особливість: вугілля крадуть найбільше на тих підприємствах, які стабільно працюють і добувають не менш як 200—300 тонн вугілля на добу. Пояснюється це просто: там, де багато вугілля — простіше приховати сліди його розкрадання.
Слідчий відділ УСБУ в Луганській області сьогодні розслідує кримінальну справу відносно учасників організованої злочинної групи, яку становлять посадові особи шахти, що входить до складу одного із флагманів вугільної галузі — ДП «Ровенькиантрацит». У злочинному механізмі брали участь працівники шахти, залізничної станції та комерційної структури. Зловмисники орудували масштабно й зухвало. Вугілля вони крали буквально вагонними партіями. Уночі за вказівкою начальника дільниці працівники шахти завантажували вугіллям залізничні вагони, які відправляли на електростанції. Для цього правопорушники спеціально створювали на шахті надлишки вугільної продукції. Відвантаження цього вугілля або взагалі не значилося в документах підприємства, або йшло в них як «відбракування». Затим вантаж потрапляв на залізничну станцію. Там в облікові документи вносилися неправдиві відомості про те, що «чорне золото» є власністю комерційної структури, а не шахти. Від імені фірми украдене вугілля продавалося споживачам. У такий спосіб лише за дві ночі правопорушники викрали 13 вагонів вугілля на суму понад півмільйона гривень. Співробітники СБУ затримали зловмисників під час чергової крадіжки.
Ще одна справа вже перебуває на розгляді в суді. Йдеться про розкрадання вугільної продукції, що належить шахтам області, яке організувала група посадових осіб збагачувальної фабрики. Під виглядом власності фіктивної фірми «чорне золото» вивозилося з підприємства й згодом відправлялося на теплоелектростанції. Щоб сховати недостачу, склади підприємства завантажувалися відходами вуглезбагачення, а в документи вносилися неправдиві відомості про обсяги переробки вугілля, кількість концентрату, промислового продукту й відходів. До речі, коефіцієнт зольності у вугільній масі перевищував припустиму норму в кілька разів. Для того, щоб спалити її, теплоелектростанція повинна була зазнавати додаткових витрат, істотно збільшивши подачу палива — газу чи мазуту. Але тепловіддача все рівно залишалася нижчою, ніж при спалюванні вугілля чи концентрату. Не дивно, що за два роки через низьку якість продукції споживачі висунули фабриці претензій на загальну суму 4,6 млн. гривень. За півроку за цією схемою «наліво» пішло понад 7 тисяч тонн вугілля на загальну суму більш як 2 млн. гривень.
Незважаючи на схожість злочинних механізмів, усі епізоди розкрадань і розтрат відрізняються один від одного. Тому в найзагальнішому та універсальному вигляді вихід із ситуації вбачається в жорсткості контролю над проходженням продукції й бюджетних коштів на всіх рівнях і в жорсткості законодавчих санкцій. Посадова особа, яка за «відкат» купує для шахти устаткування на мільйон гривень дорожче від його реальної вартості, або займається приписками, має знати, що їй «світить» не догана, а лава підсудних, що передбачені ст. 191 КК України тривалі строки позбавлення волі й конфіскація майна — це не абстракція, а реальність, якої вона не зможе уникнути.
Луганськ.
Автор висловлює подяку прес-службі управління СБУ в Луганській області за сприяння в підготовці матеріалу.
Мал. Миколи КАПУСТИ.
