Учора в Києві розпочалася дводенна міжнародна конференція «Протидія насильству щодо дітей: від окремих дій до комплексних стратегій». Це перший захід, який проводить Україна в рамках свого головування в Комітеті міністрів Ради Європи. Захист дітей визначено першим пріоритетом нашого головування, а конференція покликана розібратися, як захищені діти в Європі та що можна зробити, щоб дитинство було справді щасливим, а не затьмареним непрофесійністю вчителів, байдужістю батьків та агресією вулиці.
Про те, що до цього питання українська влада поставилася серйозно, свідчить той факт, що до участі запросили 200 експертів у цій галузі з 23 країн, а відкривали конференцію заступник Голови Верховної Ради Микола Томенко, Перший віце-прем’єр-міністр України Андрій Клюєв, міністр закордонних справ Костянтин Грищенко, заступник Генерального секретаря Ради Європи Мод де Бур-Букіккіо, спеціальний представник Генерального секретаря ООН з проблем насильства стосовно дітей Марта Сантуш Паіш, Уповноважений Верховної Ради з прав людини Ніна Карпачова, регіональний директор офісу ЮНІСЕФ для країн Центральної та Східної Європи та країн СНД Стівен Аллен, голова представництва ЄС в Україні Жозе Мануель Пінту Тейшейра та народний депутат України, віце-президент Парламентської асамблеї Ради Європи Іван Попеску.
Лейтмотивом усіх виступів було те, що й сьогодні в Європі багато дітей стають жертвами насилля. Так, за словами Стівена Аллана, нещодавно було проведено дослідження у семи країнах—членах Ради Європи (загалом їх 47), яке виявило, що в середньому шість з десяти дітей зазнають насильства вдома. У нашій державі ситуація ще складніша. За словами Ніни Карпачової, Україна перетворилася на один з центрів виготовлення порнографічної продукції з використанням образу дитини та поширенням в Інтернеті. За оцінками Інтерполу, ринок такої продукції оцінюється в 100 мільйонів доларів на рік. Одна з причин цього явища — зубожіння населення. Це призводить також до появи цілого пласту дітей, які фактично позбавлені права на освіту, не мають доступу до медичних послуг. За словами Ніни Карпачової, в Україні поширюється спадкова бідність. Коли діти з пелюшок потрапляють на вулицю й займаються жебрацтвом.
Про те, що таке дитинство — це теж форма насильства, погодився і Андрій Клюєв. Він заявив: «Насильством над дитиною є будь-яке відхилення від дотримання її фундаментальних прав, закріплених у конвенції ООН про права людини. Діти піддаються насильству і фізичному, і психологічному, коли їх позбавляють сімейного оточення і батьківського піклування. Так само піддається насильству дитина з особливими потребами, для якої не створено належних умов для соціальної адаптації. Формою насильства є також факт проживання дитини в умовах бідності, що не дає можливості задовольняти її потреби у духовному, культурному та фізичному розвитку. Україна має напрацьовану законодавчу базу для захисту дітей від усіх форм насильства, що загалом відповідає міжнародним стандартам у цій сфері. Проте практичний механізм протидії різним формам насильства нерідко демонструє свою неефективність. Оскільки не забезпечує партнерства усіх, хто несе відповідальність за попередженням насильства».
На думку першого віце-прем’єра, у цьому напрямку Україна вже багато чого досягла. «Законом України затверджено загальнодержавну програму з виконання Конвенції ООН про права дитини, яка розрахована до 2016 року і вже виконується. Програма передбачає посилення заходів з захисту дітей від усіх форм насильства», — підкреслив Андрій Клюєв.
Однак заступник Голови Верховної Ради Микола Томенко переконував учасників конференції, що зусиль, які нині вживає уряд для допомоги та захисту дітей, замало. «Український парламент у питаннях захисту дітей діє як однопартійний інститут. Усі розуміють значення і важливість цієї теми, тому немає жодних серйозних політичних протистоянь. Натомість ми у парламенті маємо один привілей відносно наших колег з виконавчої влади — ми ставимося критичніше до ситуації в Україні», — зауважив пан Томенко. За його словами, у парламенті немає консенсусу стосовно вирішення трьох проблем. «По-перше, Верховній Раді бракує, як і владі загалом, сучасного гендерного мислення. Другою проблемою є відсутність розуміння принципів ювенальної юстиції. По-третє, не вистачає порозуміння у вирішенні питання іноземного усиновлення, для того, щоб ми були впевнені в тому, що наша дитина, перебуваючи за кордоном, захищена та не має проблем із забезпеченням своїх прав. Окрім того, ми маємо велику проблему в стратегічному питанні, як діяти у питанні захисту прав дітей. Під такою стратегією я розумію передовсім загальну стратегію профілактики і недопущення насильства і захисту прав дитини. Ми провели парламентські слухання з цих питань. Але, на жаль, не завжди рекомендації цих слухань збігаються з практикою та реальними діями місцевої влади. Маю на увазі насамперед незавершену адміністративну реформу, яка мала місце у системі органів, що опікуються проблемами материнства та захисту прав дітей. Гадаю, уряд та парламент мають знайти спільне рішення цієї проблеми, тому ми перенесли парламентські слухання стосовно проблем інституту сім’ї з липня на вересень», — зауважив заступник Голови Верховної Ради. Також Микола Томенко вкотре згадав про необхідність заборони реклами пива та брендової реклами горілчаних виробів. На його думку, пропагування алкоголю через ЗМІ є одним з порушень прав дитини.
Однак, звичайно, на конференції йтиметься не так про українські проблеми, пов’язані з захистом дітей, як про вироблення міжнародних механізмів захисту прав дитини. Про це, відповідаючи на запитання «Голосу України», розповіла спеціальний представник Генерального секретаря ООН з проблем насильства стосовно дітей Марта Сантуш Паіш. Крім того, на її думку, конференція має надихнути всіх її учасників на те, щоб вони, повернувшись до своїх країн, ініціювали розробку відповідних програм на національному рівні, а також сприяли адаптації міжнародного законодавства з питань захисту прав дітей.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
Заступник Голови Верховної Ради України Микола Томенко, заступниця Генерального Секретаря Ради Європи пані Мод де Бур-Букіккіо.