На запитання читачів «Голосу України» відповідає голова Рівненської ОДА Василь БЕРТАШ.

Кор.: Василю Михайловичу, наша газета писала («Голос України» №62 за 6 квітня ц. р.) про те, що з 1 квітня майже 59 тисяч школярів із постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС районів Рівненщини — Березнівського, Володимирецького, Дубровицького і Сарненського — не отримують шкільних сніданків, як це передбачено чорнобильськими пільгами. Проблема виникла після того, як Міністерство праці та соціальної політики провело тендер, який виграла Дніпропетровська фірма «АВІКА». Саме вона не забезпечила харчування дітей у згаданих районах Рівненщини. Це викликало шквал скарг і звернень батьків в органи влади різних рівнів, у редакцію нашої газети, а також створило соціальну напругу в поліських районах. Людей тоді через місцеві ЗМІ запевнили: за кожну дитину-школяра держава відшкодує батькам певну суму коштів за період з 1 квітня аж до завершення навчального року. Лічені дні залишаються до останнього дзвоника, але коштів батьки ще не одержали. Тому природно, що вони хочуть почути від вас відповідь, чи буде відшкодування?
Василь БЕРТАШ:
— Реакція на ситуацію, що склалася з харчуванням «чорнобильських» дітей на Рівненщині, з боку Президента та уряду, до яких я звернувся з цього приводу, не змусила себе чекати: вирішено питання щодо грошової компенсації батькам за те, що їхні діти не отримували гарячих сніданків та обідів у школах. Це передбачено Постановою Кабміну №442 від 13 квітня ц. р.
Як повідомив заступник міністра праці та соціальної політики В’ячеслав Коломієць, «на виході» наказ міністерства про відшкодування коштів за невикористані шкільні обіди на дітей за віковими категоріями: відповідно по 180, 185 та 190 гривень на дитину за місяць. У міністерстві нас запевнили, що виплати дійдуть до батьків.
Чекаємо приїзду в нашу область віце-прем’єра Сергія Тігіпка, за участю якого планується провести слухання, як краще організувати в новому навчальному році харчування «чорнобильських» дітей у школах.
Кор.: У редакційній пошті є листи, в яких наші читачі — мешканці Рівненщини цікавляться перспективою будівництва нових шкіл у регіоні, а дехто ставить цілком конкретне запитання: в яких населених пунктах області чекати цьогоріч новосіль?
Василь БЕРТАШ:
— Дуже важливо створити комфортні умови дітям для навчання. В області проведено інвентаризацію шкіл, визначено двадцять одну «проблемну» (до таких належать старі та ветхі будівлі, незавершене будівництво). Прийнята обласна програма будівництва нових шкіл, розрахована на п’ять років. Перші кроки в цьому напрямі вже зроблено — зовсім недавно святкували новосілля школярі із сіл Познань Рокитнівського, Богуші Березнівського, Жалин Костопільського районів. Цьогоріч робитимемо все для того, щоб 1 вересня розпочали навчання у новій школі діти у селі Мульчиці Володимирецького району. До кінця року плануємо здати першу чергу (вивести дітей з аварійного приміщення) у селі Берестя Дубровицького району, довести до ладу незавершене будівництво школи у селі Будераж Здолбунівського району. У планах також друга черга шкіл у селах Тинне Сарненського та Глинне Рокитнівського районів, але їх реалізація залежатиме від фінансових можливостей.
Кор.: Село Пугач Сарненського району — єдине в області, де люди уже більше трьох десятиліть користуються привізною водою, яка придатна хіба тільки для технічних цілей. Тож наша газета порушила це питання на своїх сторінках. Хочу подякувати, що ви відреагували на публікацію—тепер у «чорнобильському» селі Пугач будується водогін. Люди цікавляться, коли конкретно прийде вода у їхнє село?
Василь БЕРТАШ:
— Водогін плануємо ввести в дію вже цього року. Розумію, що потрібно це зробити якнайшвидше, бо попереду — спекотне літо, в яке без води людям дуже сутужно. Водогін у Пугачі будується, виконано 80 відсотків робіт з прокладання труб. На черзі — монтаж водонапірної башти, станції знезалізнення води.
Кор.: Непоінформованість щодо «долі» обласного ендокринологічного центру породжує різні чутки серед мешканців області. Тож що насправді чекає на цей медичний заклад? Люди хвилюються, чи зможуть і надалі отримувати якісно і в повному обсязі медичну допомогу і консультації. Адже, на жаль, цукровий діабет та хвороби, пов’язані з ендокринною системою, щорік прогресують...
Василь БЕРТАШ:
— Обласний ендокринологічний центр буде «переселений» в обласний диспансер радіаційного захисту населення. Збережеться кількість місць для хворих, умови будуть навіть кращі. Пацієнти зможуть отримувати повний спектр обстежень, бо диспансер має все необхідне медичне обладнання. До того ж біля диспансеру прекрасний сад і парк — чудове місце для прогулянок. У диспансері наразі готуються площі під ендокринологічне відділення (центр стане відділенням). Приміщення ж по вулиці Курчатова, 6 у Рівному, де зараз розміщений ендокринологічний центр, буде облаштоване під гуртожиток для медичних працівників.
Кор.: Є в редакційній пошті і приємні листи. Один з таких — від групи ветеранів, які лікувались у Рівненському обласному госпіталі для інвалідів Великої Вітчизняної війни, що у селищі Клевань Рівненського району. Вони дякують за те, що ви їх гідно вшанували з нагоди Дня Перемоги, коли побували в госпіталі, про турботу про цей заклад, просять і надалі дбати про нього.
Василь БЕРТАШ:
— Госпіталь я взяв під свою опіку. Найперше, завершили тут довгобуд — ввели в дію терапевтичний корпус з басейном. Навіть за нинішньої економічної скрути віднайшли кошти, аби збільшити фінансування на харчування та медикаменти для пацієнтів госпіталю. Завезли сюди 170 слухових апаратів, тобто повністю забезпечили потреби у них ветеранів. Свого часу методом толоки у госпіталі було збудоване котеджне містечко. Минули роки — котеджі потребують оновлення, як і меблі в них. Тож приведемо їх у порядок знову-таки методом толоки: кожен район опікуватиметься «своїми» котеджами. Щоб ветеранам було тут затишно.
Дякую за розмову, бажаю втілення усіх ваших задумів.
 
Рівне.