Аби держбюджет наступного року був зорієнтований в інтересах територій, його головною ідеєю має стати децентралізація фінансів. Таку думку під час виїзного засідання Консультативної ради з питань місцевого самоврядування при Голові Верховної Ради висловив народний депутат, голова парламентського Комітету з питань бюджету Валерій Баранов.
Питання міжбюджетних стосунків центру і регіонів значилося першим у порядку денному. Актуальність проблеми розв’язання таких стосунків головуючий на засіданні Володимир Литвин підтвердив конкретним прикладом. «Я запитав у міського голови Вінниці Володимира Гройсмана, скільки коштів місто отримувало від транспортного податку, коли він залишався у бюджеті міста? «20 мільйонів гривень», — такою була його відповідь. Після того, як органи місцевого самоврядування позбавили доходів від цього виду податку, уряд запланував для Вінниці 12 мільйонів. Але з них поки що місто не отримало нічого».
І це не єдиний негативний приклад міжбюджетних стосунків. Тому, наголосив глава парламенту, треба змінити самі підходи до формування кошторисів усіх рівнів. Надати органам місцевого самоврядування можливість більше використовувати фінансові важелі для вирішення місцевих проблем. Так, за словами Валерія Баранова, його комітет пропонує наступного року залишати місцевим бюджетам 50 відсотків коштів від податку на прибуток (нині їх повністю забирає столиця). Депутат переконаний: такий підхід сприятиме місцевим органам влади активніше працювати з підприємствами, щоб ті отримували більше прибутку. Адже від цього безпосередньо залежатиме підвищення рівня розвитку територій. На жаль, активності на місцях ще бракує. Наприклад, обласні ради не надають проектів на отримання коштів Кіотського протоколу, зауважив В. Баранов. А це чималі суми, стверджує він. Їх можна використати на утеплення шкіл, закладів охорони здоров’я тощо.
Голова комітету нагадав, що Кабмін висловив готовність працювати у напрямі реформування бюджетної системи. Голова уряду Микола Азаров створив міжвідомчу робочу групу з питань інноваційних стратегій розвитку місцевих бюджетів та міжбюджетних стосунків. Тому є всі сподівання, що держбюджет-2012 таки буде зорієнтований на розвиток територій, резюмував парламентарій.
ДОВІДКОВО
Указом Президента відновлено Міністерство регіонального розвитку. Нині триває робота над розробкою проекту закону про Фонд регіонального розвитку. За словами віце-прем’єр-міністра Віктора Тихонова, запропонувати цей документ на розгляд Верховної Ради планується вже в червні нинішнього року.
Водночас віце-прем’єр-міністр Віктор Тихонов, доповідаючи з другого питання «про проблеми і перспективи розвитку житлового будівництва», повідомив, що у черзі на отримання житла нині перебуває 1,2 мільйона громадян. Загалом, за його словами, наступного року заплановано ввести в експлуатацію 10,2 мільйона квадратних метрів житлової площі. Це на один мільйон більше, ніж було у 2010-му.
Будівельна галузь поступово нарощує темпи. Про це свідчать цифри: обсяги будівництва цьогоріч зросли на 45 відсотків, порівняно з відповідним періодом минулого року. Введено в експлуатацію 2,3 млн. кв. м житлової площі, причому з плюсом ідуть усі регіони. Вінницька область, наприклад, ввела житла у півтора разу більше, ніж торік.
ФАКТ
За підсумками чотирьох місяців ц. р. до держбюджету додатково надійшло три мільярди гривень. Порівняно з відповідним періодом минулого року це більше на 24 відсотки. Темпи приросту ВВП становлять п’ять відсотків, при запланованих 4,2%. Інфляція у визначених параметрах. Такі цифри навів на засіданні заступник міністра фінансів Анатолій Мерковський, який також наголосив на резервах наповнення держбюджету-2012.
Понад те, є низка причин, які стримують розвиток вкрай потрібної галузі. Їх відчувають на собі, зокрема, у Вінницькому концерні «Поділля», підприємстві, яке будує найбільше житла в регіоні. Керівник концерну депутат облради Тимофій Гіренко, якому надали слово, наголосив на необхідності вирішити проблему виділення земельних ділянок під забудову. На його думку, авторитет будівельників підривають ті структури, що мають доступ до отримання землі, але в них нема чим будувати. Тому правильно було б надавати землю тим, хто має будівельну індустрію, хто позитивно зарекомендував себе на ринку житла. Будівельники неодноразово привертали увагу до того, як поставлена справа з інженерними мережами. Їх споруджують за кошти інвесторів, а потім передають на обслуговування відповідним структурам. Безплатно передають. Створюючи тим самим базу для заробляння грошей. Хіба це справедливо? Перегляду потребують і будівельні норми. За словами пана Гіренка, вони в нас затверджені ще в 60-х роках минулого століття. Також настав час створити єдиний відомчий будівельний контроль, вважають будівельники.
Вінницька область.
