Селяни (а це мешканці сіл Мирогоща, Липа, Костянець, Мокре, Молодаво 1, Молодаво 2, хуторів Маївка, Яблунівка, Коцанда) вважають несправедливими розпорядження Кабміну №2305-р та рішення Мінагрополітики з приводу реорганізації їх підприємства. Наводять аргумент: ДП «Мирогощанський державний іподром» є багатопрофільним сільськогосподарським підприємством, яке обробляє 3,3 тисячі гектарів сільгоспугідь, утримує більше тисячі голів ВРХ і 1,6 тисячі свиней. Тут лише 57 коней, тобто конярство становить не більше трьох відсотків обсягу реалізації підприємства. Приєднання ж підприємства до ДП «Конярство України» разом з активами тваринництва тільки через те, що поруч з ними утримується ще й півсотні коней, а також за назвою, є некоректним.
Куди тільки не звертались селяни: і до Кабміну, і у Фонд Держмайна, і в Мінагрополітики. Скрізь — стіна. Написали навіть Президенту України Віктору Януковичу. Але з адмінстрації глави держави звернення переслали на адресу Рівненської ОДА (ніби вона може вплинути на Кабмін чи Мінагрополітики), куди, як, зрештою, і до Рівненської обласної ради, теж звернулися ті, хто впродовж багатьох років робив все для того, щоб ДП «Мирогощанський державний іподром» став економічно міцним господарством.
Депутати Рівненської обласної ради оперативно відреагували на звернення, за яким стоїть така велика кількість людей: двохсот працівників підприємства та п’ятисот пенсіонерів.
— Ми виходили з того, що потрібно зберегти таке міцне господарство, — висловив позицію голова Рівненської облради Юрій Кічатий. У цьому його підтримала і виконавча влада, яка вважає, що ефективно керувати з Києва просто неможливо.
У листі, датованому 14 березня, заступник міністра Мінагрополітики С. Тригубенко пише голові Рівненської ОДА Василю Берташу, що «вважає недоцільним вносити зміни до розпорядження Кабміну... в частині виключення ДП «Мирогощанський державний іподром» з переліку підприємств, які підлягають реорганізації шляхом їх приєднання до державного підприємства «Конярство України». Чиновник мотивує це тим, що, мовляв, у четвертому кварталі мирогощанське підприємство реалізувало продукцію власного виробництва зі збитками, тож реорганізація, на думку міністерства, «дасть можливість підвищити ефективність використання державного майна та землі, залучити інвестиції»...
Фахівці мирогощанського господарства та члени ініціативної групи, створеної на зборах по усіх селах, де є виробничі підрозділи ДП, з приводу цього наводять такі аргументи:
— Продукція реалізовувалася за цінами, які склалися на підставі ринкової кон’юнктури, тому не можна тільки за цим (цінові коливання протягом певного невеликого періоду) визнавати неефективною діяльність господарства загалом. До того ж частина продукції реалізовувалася працівникам господарства за пільговими цінами, що є усталеною практикою у більшості підприємств АПК. Адже зарплата селян набагато нижча від середньої по області і їм потрібно якось виживати. Але найголовніше: торік дохід ДП становив 23498 тисячі гривень (зростання на 75 відсотків порівняно з 2009 роком), прибуток — 475 тисяч, сплачено 1,5 мільйона гривень податків та обов’язкових зборів, податок на прибуток у сумі 71 тисяча гривень, тому будь-які посилання на неефективність є несправедливими.
До речі, після реорганізації ДП «Мирогощанський державний іподром» у філію область втратить значну суму податків, як це вже було, коли Рівненська АЕС стала підрозділом НАЕК «Енергоатом». А це дуже відчутно для дотаційної області.
З ІСТОРІЇ СТВОРЕННЯ ДП
У 50-х роках ХХ ст. декілька колгоспів Дубенського району Рівненської області були об’єднані в один — «Зоря комунізму».
В 70-х роках колгосп реорганізували у насінневий радгосп, а згодом — у Мирогощанський радгосп-технікум.
У 90-х роках радгосп-технікум був реорганізований у Мирогощанський аграрний коледж. Однак поєднувати виробничу сільськогосподарську діяльність на 3 тис. га, що здійснювалася на засадах госпрозрахунку, та навчальну роботу з підготовки фахівців АПК, яка фінансувалася з державного бюджету, в рамках однієї юридичної особи було практично неможливо: постійно виникали колізії податкового та правового характеру. Тому в 2007 році відбулося розділення виробничої та навчальної діяльності. Навчально-методичною роботою і надалі займався агарний коледж, а переважна більшість виробничих активів була передана у новостворене державне підприємство «Мирогощанський державний іподром».
Рішення щодо назви новоствореного підприємства одноосібно прийняв тодішній міністр агропромислового розвитку, з огляду на свої особисті уподобання та прагнення розвивати конярство в Україні, незважаючи на те, що кількість коней в господарстві була декілька десятків голів, а кількість ВРХ та свиней — декілька тисяч.
За реорганізацією, на яку так налаштовані Кабмін та Мінагрополітики, бачать бажання когось дуже впливового, із «волохатою рукою і тугою калиткою» просто прибрати його до рук (для цього є чимало способів, один із яких — доведення до банкрутства з подальшим продажем). Адже ж ДП «Мирогощанський державний іподром» згідно з додатком №2 до згаданого розпорядження Кабміну не включене у перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації. Мирогощанський іподром має ще одну «фішку», яка приваблює впливових товстосумів, — його родючі угіддя розміщені по обидва боки жвавої траси Київ—Чоп, тож землям можна буде знайти і більш дохідне застосування...
Зрештою, Мінагрополітики у вже згаданому листі голові Рівненської ОДА Василю Берташу прямо написав : «... відповідно до статті 7 Закону України «Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності» цілісний майновий комплекс ДП «Мирогощанський державний іподром» не може бути переданий безоплатно з державної у комунальну власність».
На думку селян, з огляду на історію створення їх підприємства, відбулася, висловлюючись сучасним терміном, реприватизація, і господарство, засноване на особистому майні селян, стало державною власністю. Тому саме реорганізація, ініційована розпорядженням Кабміну та наказом Мінагрополітики №33 від 1 лютого 2011 року підштовхнули трудовий колектив і пенсіонерів боротися за землю та майно, на яке вони, мотивуючи історичними аргументами та діючим Законом України «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі», мають право. 1 лютого ц. р. на загальних зборах трудового колективу було прийняте рішення про створення колективного сільськогосподарського підприємства (КСП) «Мирогощанський іподром» шляхом перетворення ДП «Мирогощанський державний іподром» у відповідності до Закону України №2163-12 (його підтримали на сходах сіл жителі Мирогощанської та Молодавської сільських рад, які є працівниками та пенсіонерами ДП «Мирогощанській державний іподром») .
Про свої наміри створити КСП трудовий колектив повідомив Кабмін та Мінагрополітики, обласну владу. Селяни, звертаючись у згадані установи влади, називають цілу низку процедурних порушень, якими супроводжувалося прийняття та реалізація розпорядження Кабінету Міністрів України від 1 грудня 2010 р. № 2305-р: майнові питання регулюються Постановою Кабінету Міністрів України, а не розпорядженням; розпорядження КМУ від 1 грудня 2010 р. № 2305-р не зареєстроване в Міністерстві юстиції України; наказ Мінагрополітики № 33 від 1 лютого 2011 р., прийнятий на виконання розпорядження КМУ, теж не зареєстрований в Міністерстві юстиції України. Відтак, селяни вимагають відмінити незаконне, на їхню думку, розпорядження Кабінету Міністрів України від 1 грудня 2010 р. № 2305-р в частині, що стосується ДП «Мирогощанський державний іподром», а також накази Мінагрополітики про реорганізацію ДП «Мирогощанський державний іподром» та розпочати процедуру приватизації підприємства у встановлений законодавством спосіб.
— Оскільки органи центральної державної влади, до яких ми неодноразово зверталися в пошуках правового вирішення питання приватизації ДП «Мирогощанський державний іподром», ухиляються від вирішення проблеми в рамках чинного законодавства, а органи місцевої влади не мають для цього достатніх повноважень, то у випадку подальших беззаконних дій з метою ліквідації чи реорганізації нашого підприємства, ми готові вдатися до активних форм протесту та захисту своїх прав, — кажуть мирогощанські селяни.
Що ж, схоже, назріває вже сучасний (не за Коцюбинським) варіант повісті «Коні не винні», який може перерости й у роман. Адже на половину твору відписок з вищих столичних інстанцій уже зараз вистачає. Наша газета стежитиме за перебігом подій у Мирогощі Дубенського району й інформуватиме про це читачів.
