ЄВРОНЕСТ як механізм переходу від декларацій до конкретних інтеграційних проектів

Дозвольте, насамперед, від імені Голови Верховної Ради України Володимира Литвина привітати всіх учасників інавгураційного засідання ПА ЄВРОНЕСТ, а також висловити задоволення з приводу успішного завершення майже дворічної підготовчої роботи. Підписанням Установчого акта та Регламенту асамблеї ми, зрештою, створюємо парламентську опору Східного партнерства та посилюємо новим форматом міжпарламентське співробітництво між країнами-партнерами та ЄС.

Хотів би нагадати, що Верховна Рада України від самого початку активно долучилася до процесу формування асамблеї. Ще в січні 2009 року Голова Верховної Ради України виклав у листі на адресу Президента Європейського парламенту українське бачення цілей та напрямів функціонування ПА ЄВРОНЕСТ. 18 травня 2009 року ми ініціювали та провели засідання представників національних парламентів країн-учасників ПА ЄВРОНЕСТ на рівні голів профільних комітетів.

Приємно відзначити, що більшість рекомендацій, вироблених за результатами засідання, знайшли своє відображення у проекті установчих документів асамблеї. Відзначу, насамперед, положення щодо можливості застосування до країн-партнерів статті 49 Договору про Європейський Союз, а також запровадження принципу диференціації для кожної з них у відповідності з їх інтересами у взаємовідносинах з ЄС. Підхід Верховної Ради України до співпраці в рамках Парламентської асамблеї ЄВРОНЕСТ логічно випливає з нашого ставлення до Східного партнерства в цілому. Асамблею ми сприймаємо як додатковий формат співробітництва, що доповнюватиме двостороннє співробітництво в рамках Комітету з парламентського співробітництва між Україною та ЄС (КПС).

Після підписання Угоди про асоціацію КПС має бути трансформовано в парламентський комітет асоціації, і ми очікуємо в цьому зв’язку, що новий орган отримає статус, аналогічний статусу спільних парламентських комітетів, які Європейський парламент утворює з асоційованими країнами.

Ми бачимо два головні завдання асамблеї на початковому етапі її функціонування. Перш за все, ПА ЄВРОНЕСТ має стати дієвою парламентською опорою Східного партнерства та сприяти підвищенню його практичної віддачі. За два роки свого існування ця ініціатива принесла певні політичні дивіденди. Найбільш важливим політичним ефектом Східного партнерства стало чітке відокремлення європейських сусідів ЄС від південних сусідів Європи в рамках Європейської політики сусідства. Ця тенденція має лише посилюватися у майбутньому і знайти своє відображення у процесі перегляду Європейської політики сусідства. Держави, які мають різні прагнення та різні можливості в контексті потенційного рівня інтеграції в ЄС, потребують різних підходів з боку Європейського Союзу. Разом з тим ми не можемо погодитись із закликами окремих країн-членів щодо пріоритетної уваги до «південного виміру» зовнішньої політики ЄС, у тому числі шляхом перерозподілу коштів у рамках ЄПС на користь південних сусідів. На наше переконання, рівень фінансової допомоги країнам-сусідам має перебувати в прямій залежності від їх реального прогресу у сфері реформ і належного урядування. Небезпека зменшення уваги до східних країн-партнерів поряд з обмеженою практичною віддачею Східного партнерства для розвитку інтеграційних процесів у регіоні Східної Європи мають бути важливими питаннями порядку денного асамблеї. ПА ЄВРОНЕСТ має працювати над забезпеченням переходу від політичних декларацій до реалізації конкретних інтеграційних проектів, більшого залучення ЄС до процесу реформ у країнах-партнерах.

Другий пріоритет у діяльності асамблеї — необхідність забезпечення функціонування ПА ЄВРОНЕСТ у повноцінному форматі «6+1». Ми розуміємо, наскільки великим є рівень розчарування усередині ЄС стосовно подій після президентських виборів у Білорусі. Україна поділяє стурбованість міжнародного співтовариства з приводу внутрішньої ситуації в Білорусі. В ході діалогу з білоруською стороною ми закликаємо білоруську владу до негайного звільнення всіх ув’язнених унаслідок подій 19 грудня 2010 року. В цьому зв’язку ми погодилися на започаткування ПА ЄВРОНЕСТ без участі Білорусі на цьому етапі, однак з резервуванням належних їй 10 місць. В Україні були неприємно здивовані останніми висловлюваннями білоруського президента, що не можуть вважатися припустимими в міждержавному діалозі. Разом з тим це не змінює того факту, що «політика ізоляції» Білорусі не відповідає стратегічним інтересам ані України, ані ЄС, ані власне білоруського народу. У цьому зв’язку ми покладаємо значні сподівання на діяльність Робочої групи асамблеї стосовно Білорусі, яка має стати міжпарламентським інструментом реалізації «політики залучення» Білорусі до загальноєвропейських процесів.

Закликаємо до плідної роботи всі делегації ПА ЄВРОНЕСТ заради просування цілей і завдань Східного партнерства, зміцнення співпраці між ЄС і східними країнами-партнерами в парламентському вимірі. Народи наших країн чекають від нас рішень і рекомендацій, що приведуть до покращення їх життя, зняття бар’єрів і зміцнення міжлюдських контактів.