Тримайте язика за зубами, коли вам кортить спересердя комусь побажати: «Щоб ти крізь землю провалився!». По-перше, доведено, що слова мають велику силу. По-друге, у наш час імовірність справдження такого прокляття досить висока. Земна поверхня то тут, то там просідає, а то й узагалі провалюється. Одне тішить: прикарпатські вчені нещодавно встановили закономірність, за якою можна прогнозувати такі явища. Дослідження має таку вагу, що отримало статус наукового відкриття! Дипломи Міжнародної академії авторів наукових відкриттів і винаходів отримали четверо вчених: завідувач кафедри геотехногенної безпеки та геоінформатики Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, доктор геолого-мінералогічних наук професор Едуард Кузьменко, доцент цієї кафедри кандидат геологічних наук Ігор Чепурний, голова Державної комісії України по запасах корисних копалин, доктор геолого-мінералогічних наук, доктор географічних наук, доктор технічних наук, професор кафедри екології ІФНТУНГу Георгій Рудько, старший науковий співробітник Науково-дослідного інституту гідрогеології, інженерної геології та екогеології (Івано- Франківськ) Олена Вдовіна. Загалом це четверте наукове відкриття на рахунку вчених Прикарпаття. Показово, що серед авторів двох із них є професор Едуард Кузьменко, якого ми й попросили пояснити, що відбувається з природою і чи спроможна нинішня наука вберегти людей від таких катаклізмів.

— Едуарде Дмитровичу, поясніть, чому просідає наша земля? Що підточує її зсередини?

— У земних надрах відбувається розчинення гірських порід під дією води. Цей процес називається карстом. Як наслідок утворюються порожнини, а тоді просідає земля. Якщо процес проходить повільно, це півбіди. Коли ж стається раптовий провал, можемо мати катастрофічну ситуацію, як то сталося у Солотвині Закарпатської області. Тож передбачити, де і коли земля може провалитися, — актуальна проблема, яку певною мірою розв’язує наше наукове відкриття.

— У чому його суть?

— Якщо коротко, то вчені виявили і встановили зв’язок різних чинників з імовірністю провалів земної поверхні. Ця методика пройшла успішні апробування на ділянці площею 50x60 кілометрів у Львівській області. Коли стало зрозуміло, що результати наших досліджень мають рівень невідомої досі наукової закономірності, подали заявку на відкриття. Дослідження, які привели до наукового відкриття, велися з 2003 року. А взагалі наш колектив давно вивчає зсуви, карстові провали, селі.

— Чи не залежиться це відкриття на полиці, як то нерідко буває?

— Можна сказати, що воно уже працює. Перший практичний результат — прогноз карстопровальної небезпеки для території в межах Львівської області — уже передано в Державну службу геології та надр України, у дочірнє підприємство «Західукргеологія», яке входить до НАК «Надра України», а також в управління з питань надзвичайних ситуацій Львівської облдержадміністрації. У перспективі планують застосувати результати наших дослідів для інших карстонебезпечних територій.

— Чи багато їх в Україні?

— Щорічно Міністерство охорони навколишнього природного середовища, Міністерство з питань надзвичайних ситуацій спільно з Національною академією наук видають Національні доповіді про стан техногенної та природної безпеки в Україні, в яких зазначають масштаби проявів небезпечних геологічних процесів. Згідно з цими даними, на території України зареєстровано понад 26 тисяч поверхневих та підземних карстопроявів. Основними регіонами, де вони трапляються найчастіше, є Автономна Республіка Крим, Львівська, Тернопільська, Чернівецька, Івано-Франківська області. Звичайно, кожна конкретна територія має свої особливості розвитку карсту. В природних умовах ці процеси протікають дуже повільно. Більшість надзвичайних ситуацій виникає під час порушень геологічного середовища. Прикладом цього є місто Калуш, де проблема просідань і провалів землі стоїть надзвичайно гостро. Щодо інших територій Прикарпаття, то до карстонебезпечних можна зарахувати Тисменицький, Тлумацький і Городенківський райони.

— Підкажіть, хто насамперед міг би скористатися вашими дослідженнями?

— Систему прогнозування розвитку карстопровальних процесів треба створювати насамперед для тих територій, які вже від них потерпають. Це насамперед Івано-Франківська і Львівська області. Дещо окремо стоїть питання про прогнозування карстопровальних явищ, які активізувались внаслідок видобутку калійної солі шахтним способом (Калуш Івано-Франківської, Стебник Львівської, Солотвино Закарпатської областей). Тут має місце техногенно активізований карст. Його прогнозування є складним завданням і над його розв’язанням вчені ще працюють. Нині в Україні створюють урядову інформаційно-аналітичну систему з питань надзвичайних ситуацій, в геологічний блок якої саме і входять наші роботи.

Розмову вела Дарина НАЗАРЧУК.