Учора відбулося позачергове засідання Бюро Парламентської Асамблеї Чорноморського економічного співробітництва під головуванням Голови Верховної Ради, Президента ПАЧЕС Володимира Литвина. Засідання скликане з однією метою — обмінятися думками щодо майбутніх виборів Генерального секретаря цієї організації. На думку Володимира Литвина, такі консультації надзвичайно потрібні, щоб знайти єдино правильне і компромісне рішення у дусі співпраці та взаємоповаги. Адже саме це характеризує роботу Асамблеї. Голова Верховної Ради нагадав, що під час Генеральної Асамблеї ПАЧЕС, яка має відбутися у Києві в червні цього року, необхідно буде обрати Генерального секретаря. Відповідно до регламенту цієї установи, кандидат на посаду Генсека має статус міжнародного чиновника, обирається за пропозицією Бюро на три роки на основі подвійної більшості. Тобто за підтримки не менш як половини національних делегацій (шість із 12) та більшістю голосів усіх членів Асамблеї (не менше 39 із 76). Національні делегації мають надіслати свої пропозиції не пізніше, ніж за шість місяців до початку чергової сесії Генеральної Асамблеї. Таким чином, повідомив В. Литвин, надійшли пропозиції від п’яти країн: Молдови, Росії, України, Греції та Туреччини. Болгарія, яка спочатку також висунула свого кандидата, згодом запропонувала його на одну з посад заступника Генерального секретаря.
Водночас глава парламенту повідомив, що в разі необрання Генсека цю посаду обійматиме діючий керівник Міжнародного секретаріату.
Вимоги до Генерального секретаря:
— має бути громадянином країни-члена ПАЧЕС;
— мати досвід у царині міжнародних та міжпарламентських відносин по лінії ЧЕС;
— володіти англійською або французькою мовою (бажано двома);
— мати університетську освіту.
Насамкінець Володимир Литвин зауважив, що майбутній Генсек має бути людиною, яка працюватиме в інтересах усієї організації.
Власне, членам Бюро довелося обговорювати кандидатів від чотирьох країн. Адже, як повідомив Володимир Литвин на брифінгу по завершенні засідання, Росія також зняла свого кандидата. Глава парламенту висловив сподівання, що під час засідання Генасамблеї кандидатура Кирила Третяка (керівник управління забезпечення міжпарламентських зв’язків апарату Верховної Ради) від України буде підтримана.
Водночас, відповідаючи на запитання, чим Україні запам’яталося головування в ПАЧЕС і які його результати, Володимир Литвин зауважив, що результати будуть згодом, після засідання Генеральної асамблеї, коли розглядатимуть питання альтернативних джерел енергії та щодо позиції наших країн до генно-модифікованих продуктів. Він повідомив також, що протягом цього часу відбулося засідання комітетів, які розглядали питання, визначені планом. «Що це дало Україні? По-перше, досвід. По-друге, ми могли активніше працювати з країнами-членами ПАЧЕС (дванадцять держав), у тому числі, які є членами Євросоюзу та ключовими гравцями на європейській і світовій арені», — сказав В. Литвин.
Крім того, Голова Верховної Ради висловив сподівання, що зміни до Податкового кодексу, підготовлені Кабінетом Міністром і узгоджені з підприємцями, парламент розгляне вже на наступному пленарному тижні. Як правило, за його словами, пропозиції, що надходять від Кабінету Міністрів, дістають позитивну підтримку, проблеми можуть виникнути лише у процесі підписання законодавчих актів. «Якщо подивитися заготовані Президентом закони, то серед них багато урядових. Це свідчить про те, що ми часто працюємо, що називається, з коліс і далеко на завжди маємо відшліфовані положення, особливо з урахуванням того, що закони не повинні суперечити Конституції», — зауважив глава парламенту. На його переконання, є низка позицій, які потрібно змінити в Податковому кодексі, і не лише виходячи з вимог підприємців, а й з урахуванням того, що було зменшене поле для маневру місцевих органів влади. Скажімо, це стосується дорожнього збору, який фактично весь переводиться в центр. Водночас від органів місцевої влади вимагають ремонтувати дороги.
Володимир Литвин прокоментував також заяву російського президента щодо двовекторності української політики (йдеться про співпрацю з Європейським та Митним союзами). За словами керівника парламенту, немає жодної країни, яка вела б одновекторну політику.
Позиція керівника парламенту полягає в тому, що наша політика повинна бути егоїстичною, і насамперед має враховувати потреби країни.
Голова Верховної Ради також заявив, що виступає за скасування прохідного бар’єра до парламенту. «Я прекрасно розумію, що сьогодні є 226 голосів за змішану систему і за те, щоб підняти бар’єр. Але я виступаю за те, щоб взагалі скасувати бар’єр», — зазначив В. Литвин.
За його словами, скасування бар’єра прибере ситуацію, коли голоси партій-аутсайдерів розподіляються серед переможців парламентських виборів.
Водночас, В. Литвин сказав, що є прихильником чистої мажоритарної виборчої системи з висуванням кандидатів від партій.
Також, за словами Литвина, змішана система погана тим, що «ділить депутатів на два сорти». «Одна половина залежить від своїх партійних лідерів, а друга обирається за округами», — роз’яснив він.
Фото Олександра КЛИМЕНКА.
