Із досьє «Голосу України»

Валентин Хоптян родом з Хмельниччини. Народився у вересні 1955 року. Вищу освіту здобув у Кам’янець-Подільському сільськогосподарському інституті, вчений агроном. Працював на комсомольській і партійній роботі. Очолював райвиконком у Теофіполі, був першим секретарем райкому КПУ, першим секретарем Хмельницького обкому комсомолу, керуючим справами обкому партії. За часів незалежності України працював у підприємницьких структурах, органах влади. З червня по грудень минулого року очолював Підволочиську райдержадміністрацію. 21 грудня призначений головою Тернопільської облдержадміністрації.

За частотою змінюваності керівників Тернопільщина, мабуть, побила усі рекорди. Торік, наприклад, тут тричі(!) представляли нових голів облдержадміністрації. Кожен по-своєму бачив шлях розвитку області, будував плани, обнадіював людей, але з різних причин реалізувати задумане не вдалося. Зрештою, за часів незалежності більше двох років очільники Тернопільщини на посаді не затримувалися. Можливо, це одна з причин того, що область із багатьох показників пасе задніх. Але, як мовиться, надія вмирає останньою. Нині тернопільці сподівання на краще життя пов’язують з головою ОДА Валентином Хоптяном, котрий на цій посаді з грудня минулого року.

Мінімум політики, максимум діла

— Валентине Антоновичу, ви не новачок в області, очолювали Підволочиську районну держадміністрацію. І хоч на цій посаді були лише півроку, люди згадують вас добром. Принаймні райцентр не впізнати, почали благоустроювати села. Це те, що лежить на поверхні. Головне — люди повірили, що можна жити краще. У масштабах регіону здійснити це складніше, тим паче якщо йдеться про структурні зміни в економіці. Як гадаєте, чому область так занепала?

— Надто ми заполітизувалися. Емоції взяли гору, до економіки руки не доходили. Що мали — розгубили, нового не збудували. Президент справедливо сказав: дев’ятнадцять років розвалювали державу. Яку галузь не візьми — потрібні реформи. Подумати лишень: в Україні більше 180 партій. Вони множаться у геометричній прогресії. Чи не кожен депутат намагається створити свою партію, лиш би знову потрапити до парламенту. Дехто кілька каденцій відбув, а запитай, що конкретно зробив, — не відповість. У нашій області політика особливо превалювала. Буваючи у найвіддаленіших куточках, я переконався: люди втомилися від політичної тріскотні, хочуть змін. Ми ніби маємо за перші місяці невеликий плюс в економіці, але коли подивитися глибше, це не те, що сьогодні потрібно. Найпотужніші підприємства: комбайновий завод, фарфоровий, м’ясокомбінати, підприємства військово-промислового комплексу стерті з лиця землі, а ті, що залишилися, ледве животіють. Дати людям роботу і гідну зарплату — головне завдання влади.

— Протистояння між шостим (обласна рада) і сьомим (облдержадміністрація) поверхами будинку влади було завжди, навіть між однорідними політичними силами. Що казати сьогодні, коли вони опозиційні? Це яскраво проявилося під час прийняття бюджету області. Першого дня, коли ви були у від’їзді, його так і не змогли прийняти, знову ж таки з політичних мотивів. Наступного дня все пішло, як по маслу. Чи легко бути миротворцем?

— Вчимося домовлятися. Деяким політикам, можливо, хотілося б чогось іншого, але задля справи будемо йти на компроміси. Та й розклади сил нині зовсім інші. Якщо в обласній раді багато представників «Свободи», а у Тернопільській міській вони мають більшість, то в районах ситуація інша. Сім районних рад уперше в історії краю очолили представники Партії регіонів, ще сім — «Батьківщини», решта три — «Нашої України» і УНП. Кожному, як мовиться, карти в руки: конкретною працею довести свою перевагу, підкріпити авторитет політичної сили, яку представляють.

Вивести з «тіні» непросто, але можливо

— На Тернопільщині переважає малий і середній бізнес, який має здатність ховатися у «тінь». Вважається, що приблизно 50 відсотків української економіки нині уникає оподаткування, ви ж в одному з інтерв’ю стосовно області назвали усі 70 відсотків. І як з цим боротися?

— Сфери торгівлі, послуг, будівництва оповиті тіньовими схемами. Що не день, податківці, правоохоронні органи викривають підпільні цехи. Скажімо, у селі Остап’є налагодили випуск свічок. Із 60-ти працівників лише двоє були належним чином оформлені. У селі Гнилицях виготовляли на експорт дерев’яні брикети — усе підпільно. В Збаразькому районі нелегально розливали горілку, в Кременецькому — діяли 16 незареєстрованих пилорам. Нещадно розкрадаються надра. В Теребовлянському районі майже двадцять кар’єрів з видобутку знаменитого у Європі каменю і лише один чи два мають належно оформлені документи, всі інші працюють напівлегально, дурять державу. Всього в області більше трьохсот кар’єрів, добре, якщо четверта частина з них працює на законних підставах. Даємо час для наведення порядку: вироблення ліцензії, плати за землю. Хто упустить цей шанс — розмова буде іншою. Ще у Підволочиську я зіткнувся з фактами, коли земля роками використовувалася і ніхто за це ні копійки до бюджету не платив. Один підприємець дев’ятнадцять років без жодної плати використовував водне плесо над Збручем. Така само ситуація в інших районах. Не караємо одразу, даємо змогу легалізуватися.

— Чому так розповзлися тіньові схеми?

— Не таємниця, що ті, хто мав боротися з нелегальною економікою, нерідко покривали її. Трапляються випадки, коли податківці одночасно є бухгалтерами у деяких підприємницьких структурах, не рідкість «кришування» серед працівників міліції. Не лише податкова і міліція мають витягувати на світло підпільний бізнес, а й працівники фінансових управлінь, прокуратури, райдержадміністрації. Нині за тиждень виявляємо по 200 нелегальних працівників — стільки, як раніше за рік. Якщо у районах не вміють з цим злом упоратися, їм нададуть допомогу, запровадимо перехресні перевірки. Зрештою, деякі підприємці самі усвідомлюють, що краще працювати на законних підставах. Керівник одного з м’ясопереробних підприємств, що в Гусятинському районі, з власної ініціативи легалізував п’ятдесят працівників, на третину підвищив їм зарплату, втричі зросли надходження до бюджету. Робимо ревізію використання землі, водних ресурсів, надр. Лише завдяки цьому до бюджету області, за найскромнішими підрахунками, додатково надійде 30 мільйонів гривень.

Торгувати не сировиною,а готовою продукцією

— Аграрний сектор пріоритетний для області, однак якщо у рільництві справи ще так-сяк, то тваринництво в занепаді. Не краща ситуація з переробкою. Що тут плануєте зробити?

— Спрямовуємо керівників сільгосппідприємств на те, щоб торгували не сировиною, а готовою продукцією. Найбільший у Європі млин має намір збудувати в Гусятинському районі агрохолдинг «Мрія», який очолює Герой України Іван Гута. Це господарство давно експортує зерно, а згодом зможе торгувати і борошном. Ще один Герой України Олег Крижовачук, який очолює ТОВ «Україна», що в Підволочиському районі, закінчив будівництво потужного елеватора, починає споруджувати млин, далі у планах — макаронна фабрика. «Бучачагрохлібпром» узяв курс на розвиток тваринництва, тут діють два потужні молочні комплекси, закладено фундаменти ще двох. Ставимо за мету, щоб у кожному районі були такі комплекси. А ще треба відновлювати сади. Хіба не соромно, що на ринку майже всі яблука — привозні? Розроблено програму розвитку садівництва і виноградарства. Треба лише дати імпульс — і справи підуть. Принаймні великі господарства вже почали садити сотні гектарів саду, закладають ягідники. Взялися за цю справу і фермери. Важливо подбати також про одноосібників: знайти ентузіастів і допомогти їм придбати саджанці високопродуктивних сортів яблунь, груш, слив, кущів смородини, малини, агрусу, полуниць. З умовою, щоб, скажімо, розсадою полуниць через рік-два вони поділилися з сусідами.

Але мало лише виростити, треба будувати консервні заводи. У європейських та інших країнах світу великий попит на соки, джеми, конфітюри, тож нам і карти в руки. Звісно, потрібні потужні інвестори. Переконаний, що вони прийдуть. Тим більше що виглядати їх з далеких країн необов’язково. Чимало вихідців з Тернопільщини успішно ведуть бізнес в інших областях. Звичайно, це питання, чому їм свого часу не створили належних умов на своїй землі, але, гадаю, за сприяння влади вони прийдуть до нас. Переговори про це вже ведуться.

Інколи вистачає відвертої розмови, щоб людина зрозуміла своє призначення на землі

— Валентине Антоновичу, гасло попередньої влади: «Багаті повинні ділитися з бідними» так і залишилося гаслом. Ви ж почали реально втілювати його в життя. Маю на увазі соціальні програми. За короткий час кожна школа має плазмовий телевізор, більш як 60 відсотків сіл уже освітлені. У школах і садках замінюють вікна, облаштовують внутрішні вбиральні, переоснащують ФАПи. Звідки кошти?

— Якось, будучи керівником Підволочиського району, я приїхав з подарунками до школи-інтернату в Новому Селі, а потім зайшов до звичайної школи. Педагоги з образою кажуть: «Ми розуміємо, що там сироти, але в них уже кілька плазмових телевізорів, у нас немає жодного». Тоді й народилася ідея забезпечити всі школи району плазмовими телевізорами. Ми втілили її за два тижні: підключилися керівники сільгосппідприємств, установ і організацій, депутати, випускники шкіл. Потім ця програма стала обласною. Вона також уже реалізована. Освітлюємо села, утеплюємо школи, ФАПи, будинки культури. Колись турбота про соціальну сферу на селі лежала на колгоспах. Нинішні сільгоспвиробники землю використовують для самозбагачення, люди отримають півтонни зерна — і все. Дехто каже, що їх змушують ділитися. Однак інколи достатньо відвертої розмови для того, щоб людина зрозуміла своє призначення на землі. Знаходжу однодумців серед депутатів районних рад, незалежно від політичної спрямованості. Мав розмову з редакторами районних газет, які сказали, що з ними роками ніхто не зустрічався. А хіба не через засоби масової інформації маємо доносити свої наміри, вислуховувати думки людей?

— Ви практично не міняли кадри. Вас усі влаштовують? Чи маєте команду, щоб реалізувати задумане?

— Коли прийшов у Підволочиськ, то вирішив працювати з тією командою, яка була. Дав людям шанс повірити в себе, зрозуміти, що від них вимагається. І все у нас вийшло. Такого само принципу дотримуюся в області. Щоправда, з деякими керівниками районів довелося розпрощатися. В основному вони самі зрозуміли, що не тягнуть. Прикро вразив випадок корупції одного з голів районної адміністрації, який спокусився на великі гроші. Важливо поєднувати досвідчені кадри з молоддю і наполегливо працювати над створенням резерву. Хочу, щоб молоді люди з районів пройшли через відділ організаційно-кадрової роботи облдержадміністрації, повчилися і потім знову повернулися на місця. Кадри вирішують все — це актуально завжди.

— Дякую за розмову. Снаги вам втілити все задумане.

Розмовляла Любов ЛЕВИЦЬКА.

Тернопільська область.

Фото автора.