Від райцентру Любашівка до Одеси 170 кілометрів. Це невелике селище, якому понад 200 років, в обласній табелі про ранги відоме не місцевими визначними пам’ятками — елеватором, залізничним вокзалом, телеретрансляційною вишкою чи цукровим заводом. Cюда із близьких і далеких районів, із сусідніх Черкаської, Миколаївської та Вінницької областей їдуть для того, щоб відчути тепло старовини, доторкнутися до історії й почути биття пульсу дня сьогоднішнього, щоб навчитися науки робити добро. А якщо казати коротко — тягне людей у ці місця можливість разом із Благодійним фондом «Рідний край» узяти участь у добрих справах.
Благодійному фонду 19 травня виповнюється 5 років. Сьогодні серед його активістів сотні людей. А починалося з малого. Так сталося, що в один із днів люди, котрі народилися в Любашівці й досягли високих рубежів у житті, зустрілися в рідному селі й подумали про те, що настав час рідному отчому краю, який вивів їх на стромовину, повертати борги, робити добрі справи для земляків.
Валерій Іванович Устянський, Любов Василівна Ганченко, Юрій Іванович Шевченко, Олександр Юрійович Федчун, Анатолій Іванович Артеменко, Сергій Михайлович Паровик у Любашівці, та й за її межами також, люди відомі. І створений ними Благодійний фонд вони назвали «Рідний край». Скажемо одразу й відверто: в районі багато хто поставився до створення фонду більш ніж скептично: не вірили люди в те, що земляки, котрі живуть далеко від рідних місць, раптом пройнялися любов’ю до Любашівки й робитимуть реальні справи для блага громади. Час показав: скептики помилялися!
Учитель географії Любашівської гімназії і директор БФ «Рідний край» Людмила Григорівна Сульська (на знімку) порадила мені не розпитувати про справи Благодійного фонду, а вийти, образно кажучи, на вулицю й запитати в селян про його роботу. Я зробив це і з розповідей любашівців довідався, який слід у душах людей залишила громадська організація.
Благодійний фонд став ініціатором та організатором проведення конкурсу народної творчості «Твої таланти, рідний краю!» (на знімках). До Любашівки приїхали колективи художньої самодіяльності з Одеси, Теплодара, Балтського, Миколаївського, Ананьївського, Ширяївського районів. Журі конкурсу очолював народний артист України Микола Свидюк. А ось ще адреси добрих справ: здійснено газифікацію житлових будинків учителів-пенсіонерів, у селі Ясенове Друге проведено день села, створено районний громадський центр «Волонтер», надано матеріальну допомогу Троїцькій школі-інтернату, відремонтовано Свято-Покровську церкву (на знімку), надано грошову допомогу дітям-інвалідам району.
— Не кількістю проведених заходів вимірюємо ми свою роботу, — розповіла директор Благодійного фонду Людмила Сульська. — Нам важливо інше. Ми прагнемо, щоб люди відчули, що вони не Івани безрідні, не перехожі в цьому житті, а її господарі, нащадки і продовжувачі справи тих, хто жив раніше.
Сьогодні фонд підтримує талановиту молодь, сприяє соціальній реабілітації малозабезпечених, разом із працівниками культури бере участь у реалізації програм національно-культурного розвитку району.
Є у Благодійного фонду «Рідний край» і «дітки». Йдеться про молодіжну організацію «Діти — за майбутнє рідного краю». Назвали її «Ізвора», за йменням правої притоки річки Кодима, що протікає в тутешніх місцях. В «ізворівців» є свої прапор, герб і гімн. В останньому є чудові слова:
«Кличут нас трипольцы
Из глубины веков.
Мы же — украинцы!
Дети казаков».
Сьогодні під егідою «Рідного краю» проходить спортивна гра для дітей «Крокус». Вона замінила популярну свого часу «Зірницю», а в дітей району є суперпопулярною.
Настоятель Ясенівського Свято-Покровського храму отець Роман сьогодні в Благодійному фонді «Рідний край» не рідкий гість, а бажаний і очікуваний товариш. Свого часу він звернувся сюди по допомогу в ремонті храму. Відмови не зустрів, а знайшов однодумців. Церква — історична пам’ятка, від часу занепала. «Рідний край» допоміг відремонтувати куполи, дах, установив новенькі двері й вікна, оплатив виготовлення п’яти дзвонів. Коли отець Роман привіз їх із Дніпропетровська, то парафіян храму і Благодійний фонд очікував сюрприз — на найбільшому дзвоні було вибито імена і прізвища засновників «Рідного краю» — Юрія Шевченка, Любові Ганченко, Валерія Устянського, Олександра Федчуна, Анатолія Артеменка, Сергія Паровика (на знімку).
Пливе, гуде над селом малиновий дзвін Свято-Покровського храму. Церкві виповнюється цьогоріч 221 рік. Бачила вона багато врочистих і сумних хвилин. Але сьогодні храм став центром духовного відродження Любашівського району, активним учасником якого є Благодійний фонд «Рідний край»
Сьогодні ця громадська організація стала камертоном культурного й суспільного життя району. Дивно, але факт — у жителів району починає прокидатися почуття, що дрімало раніше, гордості за малу батьківщину і за людей, що живуть на цій землі. І це зрозуміло — адже з роду в рід іде мудрість століть.
Одеська область.
Фото Людмили СУЛЬСЬКОЇ та автора.
