Уряд в транші, бізнес — в трансі
Перший віце-прем’єр-міністр — міністр економічного розвитку Андрій Клюєв через прес-службу прокоментував пропозиції Координаційної ради підприємців при уряді. Міністерствам і відомствам доручено проаналізувати можливість зняття обмежень на реєстрацію платниками ПДВ платників єдиного податку. Це добре. Але мало що вирішує для підприємництва через обов’язок сплачувати 34,7 відсотка (від мінімальної заробітної плати) єдиного соціального внеску. Фігурально кажучи, це гра на вибування — або з бізнесу, або в «тінь». Нова «гра» не передбачає рівноправності між платниками і податківцями, нагромаджує жорсткі фіскальні адміністративно-командні заходи, які породжують суперечності і правові колізії. І потім, чи варто очікувати від влади послаблення фіскального тиску, якщо Прем’єр-міністр Микола Азаров переконаний, що Податковий кодекс уже досяг цієї мети?! Державній податковій адміністрації доручено забезпечити однозначне тлумачення його положень. Будьте певні — забезпечать, але не обов’язково для загального розуміння. І з максимальним урахуванням особливостей поточного моменту. Підприємці наполягають на скасуванні єдиного соціального внеску, Андрій Клюєв не відкидає можливості зменшити його ставку тощо. Прямо кажучи, уряд може піти назустріч невдоволеним підприємцям тільки до тієї межі, яка не загрожує йому втратою двох траншів кредиту від МВФ.
Поза сумнівом, почасти уряд прислухається до пропозицій малого та середнього бізнесу. Так, Андрій Клюєв і сам розділяє вимогу підприємців підтримувати бізнес-інкубатори та технопарки. Мінрегіонбуд зобов’язано поінформувати Кабінет Міністрів і Координаційну раду про стан з регулюванням нормативного розміщення малих архітектурних форм (МАФів), а також розподілу земельних ділянок. Не сумнівайтесь, поінформують, але що поменшає кількість хабарів — не факт. І що інвестор невдовзі зможе одержати всі дозволи і земельну ділянку в пакеті, то навряд. Бо реформа податкового законодавства показала, що в нас нічого не відбувається по-писаному. А на разі найбільш виразною видається тенденція до скорочення робочих місць і зростання споживчих цін під тиском понад двох десятків податків і більше сотні обов’язкових платежів.
...І нерентабельно?
Інфляція за квітень відрізняється від березневої на 0,1, поза тим він засвідчив помітне прискорення динаміки річної інфляції — з 7,7 відсотка у березні до 9,4 відсотка у квітні. З огляду на подорожчання нафти у світі (на 7,5 відсотка) ціновий індекс мав би тхнути бензином, він подорожчав за місяць на 4,9 відсотка. Але його питома вага в індексі споживчих цін така мізерна. Як на мене, вирішальний вплив на кінцевий показник квітня справили таки комунальні тарифи та ціни на продовольство. Хоча свій внесок додало подорожчання електроенергії і бензину.
Поза тим ціни на пальне — це вже неабияка інформація до роздумів, оскільки вони прямо впливають на транспортні послуги. Автомобільний транспорт подорожчав уже в квітні, і цей процес можна вважати інерційним. Перехід серед тижня багатьох міжнародних авіакомпаній на літній графік пасажирських перевезень ознаменувався зростанням вартості квитків від 20 до 100 євро.
Оператор поставок китайської гречки компанія «Хліб Інвестбуд» установила серед тижня відпускну ціну на неї у 16,6 гривні за кілограм, а аграрний міністр запевнив, що її розкуповують уже в торговельних мережах. Споживачі не зафіксували. Це мені одразу навіяло частівку радянського періоду про каву, яку привезли на базу, а вона розчинилася зразу. Тому що наша торгівля продовольством стрімко починає занурюватися в минуле. «Хліб Інвестбуд» зазначає: «З урахуванням допустимої торговельної надбавки для об’єктів державного цінового регулювання роздрібна ціна на китайську гречку не повинна перевищувати 17,99 гривні за кілограм. Аби забезпечити таку роздрібну ціну, «Хліб Інвестбуд» відпускає імпортовану китайську гречку за ціною 16,6 гривні за кілограм, тобто з від’ємною рентабельністю». Уряд продовжує вирішувати проблеми продовольчого ринку, створюючи керованих монополістів, обмежуючи експорт, регулюючи рентабельність. І при цьому не помічає, що ціни на хліб зростають у регіонах, де Аграрний фонд не має складських приміщень, а на бензин — щойно його недооцінюють примусово. Усе це та інше, як на мене, унеможливлює, по-перше, різке уповільнення інфляції у травні. По-друге, вказує на неефективність державного регулювання на зерновому і ринку нафтопродуктів. По-третє, пов’язує довгоочікуване зменшення середньорічної інфляції єдино з добрим врожаєм і успішними переговорами з МВФ.
Бюджетникам накрапле
Піднімаючи на 10 гривень розмір посадового окладу працівника першого тарифного розряду, уряд не так випереджає на три місяці власні плани, як надолужує прогаяне. Адже штучну консервацію розмірів тарифних розрядів з метою бюджетної економії і стримування грошової маси в обігу можна виправдати економічною кризою а не зростанням — ВВП за 4 місяці зросло на 4 відсотки. До того ж і законодавчу вимогу індексувати заробітні плати ніхто не відміняв, і влада втрачає дуже швидко в очах виборців. Мало того, середньорічний посадовий оклад першого тарифного розряду значно поступається аналогічному показнику мінімальної заробітної плати, що свідчить про те, що працівникам бюджетної сфери не доплачують, бо бюджет передбачав лише підвищення мінімального розміру заробітної плати. Відтепер зарплати мають зрости в усіх бюджетників, але поступово: з 1 липня — на 10 гривень, з
1 вересня — на 16, з 1 жовтня — на 19, з 1 грудня — на 50. Загалом — на 12, 6 відсотка. Водночас це опосередковано підтверджує: уряд не сумнівається у тому, що споживчі ціни в другому півріччі будуть зростати. І це також умови гри на вибування.
