Київська влада нарешті взялася за наведення порядку на «шанхаях»: нелегальних торговищах, що ніби клопи обліпили зупинки громадського транспорту, зокрема, території поблизу станцій метрополітену. Чи не наймасштабніше знесення — ринок «Лісовий».

Як на мене, його й «шанхаєм» у звичному сенсі цього слова важко назвати: таке навряд чи побачиш навіть не в цивілізованій країні, а й у тій, чиї громадяни бодай до певної міри себе поважають. Адже в столиці більшої клоаки, ніж тут, годі шукати: щури, смітники, сморід, залишки людської життєдіяльності, притулок для безхатченків — оце обличчя колись зеленого куточка Києва. Сотні тисяч киян змушені діставатися на роботу чи до власних домівок, чіпляючись головами за труси та бюстгальтери, вдихаючи «аромати» від харчових продуктів, що розморожуються, і викладених просто долі. Цей ринок не прибирається навіть на ніч.

Підприємці та «захисники» трудящих, котрі в результаті знесення втрачають робочі місця, здійняли галас: «Рятуйте, міліція, виконуючи рішення влади про знесення кіосків і яток, воює з власним народом!». Але чи так це, чи насправді праве діло обстоюють ті, хто сам порушив низку законодавчих актів, упродовж понад десяти років спотворюючи Київ (і не лише поблизу станції метро «Лісова»)? Нині вони вимагають узаконити незаконно споруджені кіоски: мовляв, маємо на те дозвільні документи! Мають, оскільки свого часу заплатили за них чималі хабарі, та й досі сплачують мзду чиновникам. Хто б сумнівався, що в бюджет міста від їхніх доходів потрапляє лише дещиця?

Може, такий безлад міг тривати ще певний час, але гряде Євро-2012, і місто має набути бодай примітивно-людського обличчя. Тому КМДА ухвалила рішення про знесення стихійних ринків. Так, помилка міської влади, що не стежила за порядком упродовж тривалого часу, дала змогу жирувати хабарникам різного рангу — від районного до міського, які, використовуючи службове становище, незаконно підписували документи. Але хіба вони від того стали законними? Хіба підприємці, які давали за це хабарі, не усвідомлювали, що несуть за це таку само відповідальність, як і ті, хто їх брав? Як за це платитимуть обидві сторони? Уже зрозуміло, як — підприємці: втратою ними торгових рядів. Але хіба це — достатня плата за те, що вони чхали на закон? А от чи київська влада з’ясує, за які красиві очі її чиновники підписували папери — питання надзвичайно цікаве...

І насамкінець: як тільки порушуються наші особисті права — ми звертаємося до закону. А от коли самі їх порушуємо, а з ними й права інших громадян (у цьому разі киян — на нормальне пересування та відпочинок, оскільки зазвичай кіоски встановлюються у зелених зонах), то про це воліємо мовчати.

Тим часом підприємці, котрі мають торгові ряди на «Лісовому», підключили до протестів опозиційні сили, які вимагають покарати «бандитську владу» та чинити спротив «міліції, яка йде супроти народу». І чинять — плюючи у міліціонерів, штовхаючи, закидаючи їх яйцями. У такий спосіб хочемо побудувати правову державу?