Володимир ЛИТВИН: «У держав—учасниць СНД мають бути рівні можливості та права»

Пам’ятні заходи з нагоди 150-річчя перепоховання Тараса Шевченка, які відбудуться на території України і Росії, увійдуть до літопису нашої спільної історії і стануть надбанням сучасності. Таку упевненість Голова Верховної Ради висловив під час виступу на нараді голів парламентів МПА СНД.

Крім того, В. Литвин повідомив присутніх про підготовку заходів, приурочених до 150-річчя від дня перепоховання Т. Г. Шевченка. За його словами, 16—23 травня ц. р. відбудеться поїздка «Останній шлях Т. Г. Шевченка» за маршрутом Санкт-Петербург — Твер — Москва — Тула — Орел — Севськ — Глухів — Кролевець — Батурин — Ніжин — Бровари — Київ — Канів.

Голова Верховної Ради висловив подяку всім учасникам цієї культурної акції міжнародного значення. «Упевнений, що це — практична демонстрація нашого розуміння необхідності збереження, примноження та обліку спадщини тих людей, які були подвижниками свого часу, виконували свою роль пробуджувачів народу, і тих людей, які по-новому зберігають пам’ять у такий непростий і неспокійний час», — заявив В. Литвин.

На цьому наголосив Голова Верховної Ради, виступаючи на 36-му пленарному засіданні Міжпарламентської Асамблеї держав-учасниць СНД у Санкт-Петербурзі. Звертаючись до учасників засідання від імені Парламентської асамблеї Чорноморського економічного співробітництва, яку він нині очолює, В. Литвин звернув увагу на те, що парламентські асамблеї МПА і ЧЕС мають одну й ту саму мету: зміцнення співробітництва між країнами та народами. При цьому, зазначив він, важливим є той факт, що п’ять держав-членів ПАЧЕС — Вірменія, Азербайджан, Молдова, Росія і Україна — є також членами МПА СНД.

На думку В. Литвина, нові виклики, що постають перед державами на глобальному та регіональному рівнях, роблять співпрацю між парламентами більш необхідною, ніж будь-коли. «Чорноморський регіон набуває сьогодні виключно важливого значення для європейської політики, економіки і безпеки, особливо енергетичної, через своє стратегічне розташування як сполучної ланки і транзитного району на перехрестях Європи, Близького Сходу і Середньої Азії, — сказав він. — Тому стабільність та сталий розвиток Чорноморського регіону актуальні як на європейському, так і на глобальному рівнях».

«Наше довгострокове політичне бачення передбачає перетворення Чорноморського регіону на зону стабільності і процвітання», — заявив він.

Підсумовуючи, В. Литвин висловив задоволення активним співробітництвом та діалогом між ПАЧЕС та МПА СНД і впевненість у тому, що цей процес і надалі розвиватиметься на благо народів.

Стан та перспективи українсько-російського співробітництва Голова Верховної Ради обговорив під час зустрічі з Головою Ради Федерації Федеральних Зборів Російської Федерації Сергієм Мироновим. Особливу увагу співрозмовники приділили міжпарламентській складовій двосторонніх відносин. «У нас є всі підстави бути задоволеними нашою співпрацею на міжпарламентському рівні», — зазначив В. Литвин.

На думку Голови Ради Федерації, важливою складовою міжпарламентських відносин є співпраця в гуманітарній сфері. Яскравим свідченням цього, за його словами, є проведення в Україні та Російській Федерації спільних заходів з нагоди 150-річчя перепоховання праху Т. Г. Шевченка.

Крім того, сторони обговорили стан двостороннього співробітництва в рамках міжнародних організацій. За словами Голови Верховної Ради, Україна активізує свою участь у Співдружності незалежних держав. За дорученням Президента України, зазначив він, погоджені консолідовані підходи української сторони на рівні всіх профільних міністерств та відомств до розвитку співпраці з СНД та державами-учасницями Співдружності.

Наша держава зацікавлена у співпраці з країнами-учасницями СНД як у двосторонньому, так і багатосторонньому форматі, наголосив В. Литвин, і при цьому виступає за збереження рівних можливостей і прав кожної з держав-учасниць СНД при прийнятті ключових рішень у рамках Співдружності.

Українсько-російські двосторонні відносини Голова Верховної Ради Володимир Литвин обговорив також і з Головою Державної Думи Федеральних Зборів Російської Федерації Борисом Гризловим.

За словами В. Литвина, сучасний стан наших взаємин дозволяє конструктивно вирішувати актуальні питання співробітництва та відкриває широкі перспективи для їх подальшого розвитку. Водночас сторони дійшли згоди щодо необхідності активізації міжпарламентського діалогу та висловилися за важливість розвитку українсько-російської регіональної співпраці, спрямованої на поновлення та напрацювання нових господарчих зв’язків на взаємовигідній основі.

Голова Верховної Ради Володимир Литвин висловив вдячність Азербайджану за участь у заходах з нагоди 25-ї річниці Чорнобильської трагедії та за внесок азербайджанської сторони у чорнобильські проекти. Участь Азербайджану в чорнобильських питаннях, які мають особливу важливість не лише для України, а й для всього регіону, є ще одним доказом стратегічного партнерства, наголосив він під час зустрічі з Головою Міллі Меджлісу Азербайджанської Республіки Октаєм Асадовим.

В. Литвин також висловив переконання, що парламенти наших країн докладатимуть зусиль до інтенсифікації міжпарламентської співпраці, до розвитку «народної дипломатії».

Зі свого боку, Голова Міллі Меджлісу зазначив, що Україна стане стратегічним партнером Азербайджану, та наголосив на необхідності подальшого розвитку взаємин в економічній та, зокрема, в енергетичній сфері.

Крім того, Голова Верховної Ради привітав азербайджанських колег з перемогою дуету «Елла і Ніккі» на конкурсі «Євробачення».

Внутрішньополітичну ситуацію в Україні та Білорусі Голова Верховної Ради Володимир Литвин обговорив під час зустрічі з Головою Ради Республіки Національних Зборів Республіки Білорусь Анатолієм Рубіновим.

На думку В. Литвина, нашим державам слід приділяти особливу увагу активізації українсько-білоруського співробітництва, насамперед концентрувати зусилля на поглибленні практичної взаємодії у сферах, які становлять взаємний інтерес. Голова Верховної Ради підкреслив, що парламент України виступає за посилення прагматичної складової двосторонньої взаємодії з Республікою Білорусь. Він підтвердив своє запрошення парламентській делегації Білорусі відвідати Україну з офіційним візитом.

У свою чергу, А. Рубінов підкреслив: «Ми — народи-браття, історично і особистісно. Головне у наших взаєминах — зберегти цінності, дружбу та співробітництво для досягнення серйозних цілей. Наші держави повинні забезпечити курс, від якого народам буде тільки краще, потрібно відкидати дрібне та виокремлювати головне — дивитися в майбутнє, виходячи з конструктивного співробітництва та взаємовигідних відносин».

Голова Верховної Ради України зустрівся з Головою Парламенту Республіки Молдова Маріаном Лупу, який нині виконує обов’язки Президента Республіки Молдова.

В. Литвин привітав М. Лупу з обранням Головою Парламенту Республіки Молдова та підкреслив, що Верховна Рада уважно стежить за політичними процесами в Молдові й щиро бажає досягнення політичної стабільності та виходу країни з конституційної кризи.

Голова Верховної Ради, визнаючи недостатньо динамічний двосторонній діалог між парламентами наших держав останнім часом, зазначив, що нині є всі передумови для того, аби активізувати міжпарламентське співробітництво. Зокрема, він звернув увагу на низку актуальних питань, у вирішенні яких суттєву роль можуть зіграти законодавчі органи України та Молдови. Серед них В. Литвин назвав завершення демаркації державного кордону, визнання прав власності на об’єкти, що були побудовані на території України та Молдови за радянських часів, та інші.

А під час зустрічі з Головою Мажилісу Парламенту Казахстану Уралом Мухамеджановим Володимир Литвин висловив задоволення високим рівнем взаємин між Україною та Казахстаном, які, за його словами, у 2010 році отримали потужний додатковий імпульс завдяки дружнім особистим контактам між главами наших держав.

Голова Верховної Ради привітав У. Мухамеджанова з успішним проведенням дострокових виборів Президента Казахстану 3 квітня ц. р., зазначивши, що вибори «відбулися чітко, відкрито і демократично». Це, за його словами, додасть стабільності й передбачуваності відносинам між нашими країнами, що є вкрай важливим.

Україна, сказав В. Литвин, зацікавлена в подальшому розвитку активного політичного діалогу з Казахстаном на всіх рівнях, і підтвердив запрошення парламентській делегації Казахстану відвідати Україну з офіційним візитом.

«Україна зацікавлена у поглибленні економічного співробітництва між країнами колишнього СРСР», — зазначив В. Литвин.

Сьогодні Нюрнберзький процес вимагає абсолютно іншої відправної точки і динаміки мислення, відповідальної і моральної політики, відповідальності моральних політиків.

Про це заявив Голова Верховної Ради України Володимир Литвин, виступаючи у понеділок в Санкт-Петербурзі на Міжнародній науковій конференції, присвяченій 65-й річниці Нюрнберзького процесу.

Голова парламенту проаналізував історію документальних досліджень Нюрнберзького процесу, відзначивши при цьому, що «головний історичний, правовий і суто людський матеріал, що викриває нацизм, так і не став загальним надбанням громадян наших держав, що зробили визначальний внесок у розгром фашизму і знищення нацистської ідеології».

Голова Верховної Ради України Володимир Литвин висловлюється за створення інтернаціонального науково-технічного комплексу.

Відповідаючи на запитання журналістів у понеділок у Санкт-Петербурзі щодо створення в Україні свого інноваційного центру «Сколково», за зразком Кремнієвої долини в США, він підкреслив, що це «прекрасна ідея — зібрати інтелект у тимчасові колективи, які б попрацювали методом «мізкового штурму».

На його думку, зараз потрібне практичне обґрунтування цього проекту. «Я виходжу з того, що наука і економіка мають інтернаціональний характер, і за цим я бачу майбутнє, — зазначив В. Литвин. При цьому він зауважив, що «сучасні вчені повинні демонструвати відповідальність, і не можуть працювати без високих моральних стандартів».