Держава сильна тоді, коли сильне громадянське суспільство. Це аксіома, якої дотримуються всі європейські країни. Так, в Естонії на 10 тисяч населення припадає 210 громадських організацій, в Угорщині — 46, Хорватії — 85. І хоча наша країна неодноразово декларувала прагнення до євростандартів, насправді картина вимальовується зовсім інша. Нині на 10 тисяч населення у нас лише 17 неурядових організацій.
У 2008 році Європейський суд з прав людини визнав український закон «Про об’єднання громадян» недемократичним та таким, що порушує Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод. Одначе новий закон про громадські організації й досі не ухвалений. За словами керівника програм Українського незалежного центру політичних досліджень Максима Лациби, Україна пообіцяла Парламентській асамблеї Ради Європи ухвалити демократичний закон «Про громадські організації» ще у 2008 році. На його думку, було б символічно, аби парламент прийняв цей законопроект у першому читанні на початку головування України в Комітеті Міністрів Ради Європи. А восени проголосував його в цілому.
Власне, новий проект закону про громадські організації передбачає спрощення та здешевлення їхньої реєстрації та створення відкритого реєстру. Надає право організаціям захищати інтереси не лише своїх членів, а й інших людей, скасовує територіальні обмеження їхньої діяльності тощо. На жаль, зауважив М. Лациба, проект закону «Про громадські організації» (реєстр.№ 7262-1) не має підтримки і розуміння з боку політиків. Депутати мали розглянути його у четвер, 12 травня. «Цей законопроект поставлений в самий кінець списку, і є велика ймовірність, що цього голосування так і не відбудеться», — спрогнозував експерт. Власне, його побоювання виявилися не безпідставними. Депутати не встигли розглянути проект. Не привернула увагу до нього й акція, розгорнута під стінами Верховної Ради.
До речі, у парламенті зареєстровано альтернативний законопроект (реєстр.№7262), і є дуже висока ймовірність, що замість документа європейського рівня ухвалять саме його. Хоча цей проект, на думку членів профільного Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування, ухвалювати недоцільно, адже його структура майже ідентична структурі чинного Закону «Про об’єднання громадян». У разі його ухвалення, вважають депутати, виникне конкуренція нормативних актів, а також правова колізія.
Довідково
Відповідно до Закону «Про об’єднання громадян», громадські організації можуть захищати виключно інтереси своїх членів. Водночас вони позбавлені права діяти поза межами місцевості реєстрації, а також друкувати та видавати свої книги, наприклад, про здоровий спосіб життя. Тож вимушені виступати у ролі прохачів.
Водночас занепокоєння громадських діячів викликає критика, яка останнім часом лунає з вуст провладних політиків на адресу громадських організацій, зокрема, щодо необхідності обмеження їхнього фінансування іноземними організаціями. Таку ініціативу політики аргументують необхідністю уникнути втручання іноземних держав у внутрішнє життя України. Наразі жодна структура, зокрема й правоохоронна, не надала фактів втручання громадських організацій у незаконний спосіб у громадське чи політичне життя країни, підготовку будь-яких акцій, переконаний заступник директора фундації PAUCІ Святослав Павлюк. «Якщо забороняти іноземне фінансування для громадських організацій, то слід було б заборонити кредити Міжнародного валютного фонду, міжнародні гранти і міжнародну допомогу, яку отримує Україна від Європейської комісії та інших країн-членів ЄС», — сказав він. За його словами, кошти, які отримують українські неурядові організації від різних донорів, не перевищують 15—20 млн. дол. «Ця сума на два порядки менша від тієї, яку отримує держава. До того ж громадські організації повністю і регулярно звітують про використання цих коштів як донорам, так і Державній податковій адміністрації», — сказав С. Павлюк. Приклад корисної співпраці громадських організацій та іноземного фінансування навела Ганна Гопко, координатор Коаліції громадських організацій та ініціатив «За вільну від тютюнового диму Україну». За її словами, завдяки комплексу ефективних антитютюнових заходів кількість курців, починаючи з 2005 року, зменшилася з 15 млн. до 11 млн. осіб. Якби не іноземна допомога, стверджує, у свою чергу, Дмитро Шерембей («Всеукраїнська мережа людей, що живуть з ВІЛ/СНІД») у коментарі «Голосу України», десятки тисяч наших співгромадян вже давно б померли. Адже мільйони людей: діти-інваліди, ВІЛ-позитивні, хворі на туберкульоз, через нездатність держави фінансувати розв’язання соціальних проблем, одержують допомогу саме в громадських та неурядових організаціях.
