З огляду на те, що Україна є членом Світової організації торгівлі, її входження в Митний союз можливе лише на умовах СОТ. Це означає прийняття Росією, Білорусією та Казахстаном наших вимог. Таким був головний меседж парламентських слухань «Про стан і перспективи розвитку економічних відносин з ЄС (зона вільної торгівлі) та Митним союзом». За словами першого заступника міністра економічного розвитку і торгівлі Вадима Копилова, у разі вступу до Митного союзу ми будемо вимушені провести фактично новий процес приєднання до СОТ. Цього разу вже разом з Російською Федерацією, Білорусією та Казахстаном. Водночас через коригування своїх зобов’язань перед Україною постане проблема компенсації країнам-членам СОТ, яка оцінюється близько п’яти мільярдів доларів. Крім того, урядовець переконаний: розширення торговельно-економічної взаємодії у рамках зони вільної торгівлі СНД не перешкоджають нашим європейським прагненням. «На даному етапі найбільші дивіденди нашій державі принесе поєднання: проведення послідовних переговорів з ЄС щодо укладання угоди про асоціацію між Україною та ЄС, включаючи створення зони вільної торгівлі на максимально вигідних для нас умовах з одночасною участю у реалізації проектів щодо створення зони вільної торгівлі з СНД», — вважає В. Копилов.
Натомість народний депутат, ініціатор парламентських слухань Арсеній Яценюк вважає, що членство України в Митному союзі та підписання Угоди про асоціацію із створенням повноцінної ЗВТ з ЄС — речі несумісні. «Не робіть монстра і не намагайтеся сісти між двома стільцями», — наголосив він. Водночас депутат зауважив, що співпраця нашої країни з Митним союзом Білорусі, Казахстану та Росії має відбуватися не за химерною та незрозумілою формулою «3+1», а за прийнятою в міжнародній практиці формулою «1+1» — тобто через підписання угоди між Україною та Митним союзом про зону вільної торгівлі на принципах та нормах СОТ.
Народний депутат Зоя Шишкіна («БЮТ-«Батьківщина») вважає, що у разі входження України до Митного союзу ми опинимося у нерівних з іншими країнами правах. «Фактично Російська Федерація, як мінімум, має право вето на будь-яке рішення. Для того щоб прийняти рішення, відмінне від бажання уряду Росії, теоретично потрібно створити єдиний фронт з усіма країнами-учасницями», — зауважила вона. У свою чергу, голова Комітету з питань закордонних справ Олег Білорус упевнений, що на двосторонній основі без членства в Митному союзі ми можемо зробити більше користі для України, ніж при формальному членстві, де наша країна матиме вкрай обмежені статус і можливості. А на думку заступника Голови Верховної Ради Миколи Томенка, ревізія ідеї Митного союзу — це ревізія політичного, ідеологічного проекту, і в жодній мірі не економічного. «Ми бачили реакцію російської сторони, навіть на компромісний варіант
Президента України «3+1». Такий варіант в Росії ніхто не чекає, бо йдеться не про економіку, а про політику», — сказав він. Зрештою, головна теза, висловлена учасниками слухань, така: продовжити роботу щодо створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС, а також щодо укладання нового договору про створення зони вільної торгівлі у рамках СНД на принципах Світової організації торгівлі з урахуванням національних інтересів.