«Наш вибір — модернізація України, є незворотнім». Переконаний, що під цим висловом Президента Віктора Януковича готові підписатися всі промисловці, підприємці, роботодавці країни, представники їх громадських об’єднань.

 

Основні засади економічної, підприємницької діяльності, законодавчі норми у 2010 — на початку 2011 рр. зазнали в країні певних змін. Реформаторські кроки, запропоновані державною владою, дали змогу вітчизняній економіці зберегти позитивну динаміку. Зростання промислової продукції у 2010 р. порівняно з 2009 роком становить 11%, у тому числі: у металургії — 12,3%, переробній промисловості — 13,5%, хімічній — 21,5%, машинобудуванні — 34,5%. У певних галузях із причин недавньої економічної кризи, інертності процесів оздоровлення результати не так відчутні. За даними глобального рейтингу Міжнародної фінансової корпорації «Ведення бізнесу — 2011», Україна посіла 145-те місце серед 183 країн, піднявшись на 3 позиції щодо 2009 року.

Отже, перші кроки ще не забезпечили створення зрозумілих і збалансованих умов ведення бізнесу, не призвели до зростання інвестиційної привабливості України.

Антикризові засоби себе вичерпали

У чому основна причина? На жаль, уряд переважно реалізує методи ручного, адміністративного управління економікою, застосовує малоефективний нині антикризовий підхід. Те, що в якійсь мірі було доцільно під час кризи, в інші часи — періоди сталого розвитку, виходу на стратегію зростання — несе загрозу для держави. Уряду, виконавчій владі, по-перше, потрібно виходити на чіткі системні програмні методи, які базуються на комплексному баченні поступального розвитку, включенні країни у світові, європейські інтеграційні процеси, слідуванні природним законам економіки. По-друге, влада має вчитися щоденно й продуктивно дискутувати з громадянським суспільством, мати з ним дієвий зворотній зв’язок, щоб зробити своїм союзником та помічником, якісно задіяти величезний науково-технічний, ресурсний, кадровий, потенціал країни. 

УСПП рік тому підсилив систему договірних стосунків з органами виконавчої влади, розпочавши її ухваленням меморандуму з Кабінетом Міністрів України про партнерство та співробітництво. Активна співпраця на підставі ухвалених угод УСПП з Державною податковою, митною службами, Антимонопольним комітетом, НКРЕ, обласними державними адміністраціями дають нам можливість оперативно впливати на процеси оздоровлення підприємницького клімату. Так, під час обговорення проекту Податкового кодексу економічній раді УСПП, регіональним відділенням, галузевим асоціаціям удалося довести важливість врахування думки представників реальної економіки, і суперечливі норми, які могли привести до руйнації бізнесу, були зняті, а Президент Віктор Янукович наклав на Податковий кодекс вето.

Податковий кодекс потребує доопрацювання

Отже, підприємницька спільнота виборола у Податковому кодексі певні позитиви, домігшись обмеження права податкових органів на обстеження житла фізичних осіб; погашення податкового боргу платника податків у разі його ліквідації за рахунок майна засновників або учасників підприємства. Важливим є зобов’язання податкових органів приймати рішення на користь підприємців у разі існування множинного трактування норм законодавства, встановлення відповідальності за порушення строків проведення перевірок з питань відшкодування ПДВ тощо.

Але, на жаль, набуття чинності кодексу супроводжується продовженням старих та виникненням нових підприємницьких проблем.

По-перше, поспішне введення документа в дію, відсутність завчасної роз’яснювальної роботи обумовила неготовність до нього не лише платників податків, а й податківців. Такі моменти пристосування до нових умов, як впровадження нових податкових накладних, форм податкової звітності, оновлення програмних продуктів, навчання персоналу, внесення корективів у бізнес-процеси серйозно стримують системну роботу бізнесу.

По-друге, стосунки податківців і платників податків, як і раніше, позбавлені рівноправності, паритетної взаємної відповідальності. Деякі норми Податкового кодексу України затверджені, але не працюють.

Почастішали випадки неприйняття податкових декларацій усупереч обов’язку податкових органів робити це без попередньої перевірки показників. Зниження ставок податків, яке носить поступовий характер та починається по ПДВ — з 1 січня 2014 р., по податку на прибуток — з 1 квітня 2011 р., нівелюється збільшенням — з 1 січня 2011 року по ПДВ та з 1 квітня 2011 р. — по податку на прибуток бази та об’єктів оподаткування по цих податках.

Запровадження з 1 квітня 2011 року податкових канікул для суб’єктів малого підприємництва має досить обмежену сферу застосування як у розрізі видів діяльності, так і в частині використання вивільнених коштів.

З 1 квітня 2011 року обмежена можливість віднесення до складу витрат платника податку сум, сплачених або нарахованих на користь фізичної особи — платника єдиного податку за послуги, товари, виконані роботи. Сьогодні тисячі фізичних осіб — платників єдиного податку залишаються без ринку збуту своїх товарів та послуг і вимушені закривати свою підприємницьку діяльність. Значно обмежено право на добровільну реєстрацію платником ПДВ. Повільно запроваджується автоматичне відшкодування ПДВ.

Сьогодні УСПП вимушений говорити про невиконання урядом доручень Президента України щодо розробки законопроектів з подальшого розвитку малого та середнього підприємництва, спрощеної системи оподаткування. Це відбувається в момент, коли зростання безробіття за два місяці 2011 р. (з 1 січня по 1 березня) становило 13,2%. Таку сумну динаміку спричинило саме скорочення можливості населення, погіршення умов ведення малого бізнесу. Переконаний, в Україні має існувати закон: якщо держава створює умови, які унеможливлюють ту чи іншу діяльність, вона має відразу або на випередження запропонувати альтернативу. Немає альтернативи — не рухайте малий бізнес. Це призведе лише до погіршення підприємницького клімату, закриття малих та середніх підприємств, зростання безробіття та соціальної напруги.

Від фіскальних методів треба відмовлятися

Ще одна зона небезпеки для бізнесу — митні процедури. До абсурду доходить проблема митної вартості товарів. Часто митниця доводить вхідні ціни на товар до рівня роздрібних (споживчих) цін на внутрішньому ринку, що зводить нанівець конкурентоспроможність учасників зовнішньоекономічних операцій.

Сьогодні активно обговорюється та готується до розгляду у парламенті проект Митного кодексу. Уже нині він викликає велике занепокоєння. Так, порядок оскарження підприємствами рішень митного органу щодо виконання (законопроекти №8130, 8130-1) дозволяє митним органам застосовувати до суб’єктів господарювання принцип «презумпції винуватості», що суперечить Конституції країни.

За аналогією з Податковим кодексом розширені підстави для проведення митницею документальних перевірок, з’ясування законності переміщення товарів через митний кордон України. Перевіреними можуть бути навіть фізичні особи, які не є суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності. Значний удар буде завдано найбільш незахищеному прошарку бізнес-середовища — малому бізнесу, де зосsереджена роздрібна торгівля, саме він буде нести «солідарну» відповідальність за ввезення контрабандного товару в країну.

Останні законодавчі ініціативи Кабміну — щодо легалізації доходів і відносин у сфері зайнятості, пенсійної реформи, амністії податкового боргу та штрафних санкцій і пені зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування — створюють враження, що влада віддає перевагу лише фіскальним та адміністративним методам наповнення державного бюджету.

Розроблені Міністерством соціальної політики законопроекти стосовно легалізації заробітних плат не відображають системного підходу до вирішення даної проблематики, не містять балансу інтересів держави та роботодавців, їх взаємної відповідальності. Високе податкове навантаження на фонд оплати праці дуже негативно впливає на рівень заробітної плати та стан економіки в цілому. У розвинених державах світу середній рівень оподаткування фонду оплати праці від комерційного прибутку підприємств становить близько 16%, в Європі — 27%. В Україні ця цифра як мінімум становить 43%. Нам життєво необхідно не посилювати тиск на роботодавця, а знижувати рівень фіскального навантаження на фонд оплати праці, щоб в кінцевому результаті створити такі умови, коли трудитися за законом буде вигідно всім.

Працюючи над найважливішою для життя держави, її громадян пенсійною реформою, уряд знов запропонував лише набір фіскальних методів, спрямованих на виконання вимог МВФ та боротьбу з дефіцитом Пенсійного фонду. Не випадково законопроект щодо пенсійної реформи було відкликано з парламенту. Реформа пенсійної системи повинна містити комплекс системних заходів — програми економічного розвитку, спрямовані на створення нових робочих місць, зниження фіскального навантаження на фонд оплати праці, якісну диференціацію пенсій з урахуванням стажу роботи, трудового внеску, обсягів та функцій, які виконувала людина протягом усього трудового шляху тощо.

Переконаний, що погляди промислової спільноти нині збігаються з думкою Президента Віктора Януковича, що «Україна сьогодні потребує якісну нову модель економіки, в основі якої — висока продуктивність праці та ефективність виробництв, активні інвестиції у впровадження технологічних інновацій, сприятливий діловий клімат для підприємницької діяльності громадян». Головною стратегією, головними напрямками дій влади повинні бути створення нових робочих місць, сприятливих умов для розвитку економіки не за рахунок підсилення фіскального тиску, а шляхом активізації внутрішнього ринку, підтримки національного товаровиробника, відновлення доступу до кредитів, вмінням вести сучасну експортну політику тощо. Ця робота має базуватися виключно на законах економіки, методах високоефективного управління, у тісній співпраці з тими, хто платить податки та створює умови зайнятості населення. Усе це, власне, і є основою позитивних змін у державі.

Підтримуємо «економізацію» зовнішньої політики

Безумовно, країні, як ніколи, потрібен сприятливий інвестиційний клімат, адекватний захист прав та інтересів інвесторів та власників з відповідною нормативно-правовою базою, напрацьованою системою діяльності.

УСПП приділяє величезну увагу формуванню сучасних зовнішньоекономічних контактів. Наші пропозиції стосуються прискорення процесів євроінтеграції, адаптації українського законодавства до стандартів і вимог ЄС, подальшому розширенню співпраці з країнами СНД. Нинішні підходи до міжнародної співпраці варто назвати поступовою «економізацію» зовнішньої політики України. Про це свідчать масштабні візити українських бізнес-делегацій до Китаю у вересні 2010 року, до Японії в січні та до В’єтнаму та Сінгапуру в березні в рамках візиту Президента Віктора Януковича. Саме пряме спілкування дає можливість розширяти ринки, залучати інвестиції, розвивати інноваційну складову економічної діяльності.

Співпраця УСПП з польсько-українською господарчою палатою та польсько-українським форумом партнерства допомагає Україні перейняти досвід Польщі, інших країн—нових членів ЄС, — щодо модернізації економічної, політичної, правової систем, адаптації законодавства за європейськими нормами, трансферу передових світових технологій виробництва, гармонізації стандартів життя громадян. Ми розробили та направили главі держави пропозиції щодо національної програми підготовки України до асоційованого членства в ЄС.

Продовжилась робота з розбудови ділових контактів з Російською Федерацією. Відбулися масштабні заходи українсько-російського міжрегіонального економічного співробітництва в Єкатеринбурзі, Геленджику, Києві за участі керівництва Новосибірської області, з Торгово-промисловою палатою РФ та Союзом транспортників Росії.

Підписаний мною як головою ради Міжнародного конгресу промисловців і підприємців та головою виконкому — виконавчим секретарем СНД Сергієм Лебедєвим меморандум про співпрацю передбачає зростання ефективності взаємовигідної багатосторонньої торговельно-економічної співпраці СНД та ділових союзів, які входять у МКПП, адаптацію такої роботи до сучасних умов глобальних світових економічних процесів.

Отже, постійно аналізуючи зовнішньоекономічну ситуацію, беручи в ній активну участь, слідкуючи за щоденним зростанням контактів, посиленням зацікавленості іноземних інвесторів щодо співпраці з Україною, підприємницька спільнота переконана — настав час зміцнити інвестиційну політику. Вважаю необхідним корегування законодавства, яке полегшить шлях інвестицій в країну, захистить права власників і інвесторів, й покращення практики підприємництва, включаючи всі етапи — реєстрацію учасника зовнішньоекономічної діяльності, питання сплати і повернення ПДВ, спрощення митних процедур тощо. Про це говорить у зверненні до парламенту Президент Віктор Янукович: «З огляду на це 2011 рік має стати періодом побудови нової нормативно-правової бази захисту прав та інтересів інвесторів, впровадження сучасних механізмів промислової політики та надання державної підтримки високотехнологічним підприємствам та секторам».

Який внесок намагається зробити в ці вкрай серйозні справи підприємницька спільнота? Продовжуючи системний діалог з державною владою, громадськими структурами, УСПП, економічна рада мають намір забезпечити громадський контроль за впровадженням у практику Податкового кодексу та внесенням відповідних законодавчих змін до нього; за розробкою проекту Митного кодексу, який повинен базуватися на європейських стандартах та відповідати реаліям вітчизняної економіки; за підготовку в найкоротші терміни закону щодо спрощеної системи оподаткування, а також за реформуванням пенсійної системи України, за розвитком промислового сектору економіки, забезпеченням впровадження масштабних енергозберігаючих проектів тощо.

Ми й надалі підтримуватиме сучасні інтеграційні процеси, всебічне сприятиме виходу українських виробників на зовнішні ринки за умови збалансованого розвитку внутрішнього ринку, налагодженню і розвитку зовнішньоекономічних зв’язків, залученню іноземних інвестицій.

На думку Президента країни, в новий зовнішньополітичний курс держави, її економічну стратегію має бути покладена концепція національного прагматизму. Промисловці і підприємці вже кілька років називають її «економічним патріотизмом». І справа не лише у вдалому гаслі — це реальний шлях до економічних перетворень, зміцнення економіки країни та добробуту її людей.

Анатолій КІНАХ, президент УСПП, народний депутат України, радник Президента України.