Оновлений погляд на співпрацю трьох країн

Міжпарламентська асамблея Верховної Ради України, Сейму Литовської Республіки, Сейму та Сенату Республіки Польща є додатковим мостом для розвитку дружби, обміну досвідом у законотворчій сфері, узгодження позицій з питань міжнародної та регіональної політики.

Про це заявив Голова Верховної Ради України Володимир Литвин, виступаючи у вівторок на засіданні Бюро Міжпарламентської асамблеї Верховної Ради України, Сейму Литовської Республіки, Сейму та Сенату Республіки Польща у Страсбурзі.

В. Литвин назвав нинішній рік знаковим для відносин України з європейськими країнами як на двосторонньому, так і на багатосторонньому рівні, зазначивши, що «яскравим прикладом справжньої історії успіху» є взаємини України, Литви та Польщі, які є «зразком для інших держав нашого регіону». В основі сучасного українсько-литовсько-польського партнерства, за його словами, лежать важливі стратегічні інтереси трьох наших держав. «Наші країни мають значний економічний та гуманітарний потенціал, без повноцінного використання якого важко говорити про стабільність, безпеку та процвітання в регіоні Центральної та Східної Європи, — підкреслив Голова Верховної Ради. — Але головною цінністю, яка сприяє формуванню та розвитку контактів між нашими державами і суверенними народами протягом останніх двадцяти років, залишається досвід мирного співіснування у спільному європейському домі».

В. Литвин поінформував про роботу Асамблеї, зазначивши, що «заснований чотири роки тому тристоронній механізм співпраці парламентів наших держав є додатковим мостом для розвитку дружби, обміну досвідом у законотворчій сфері, узгодження позицій з питань міжнародної та регіональної політики». «Він також ефективно слугує досягненню стратегічної мети України: входженню у єдиний європейський політичний, економічний та культурний простір», — додав він.

Керівник парламенту також назвав «надзвичайно важливим і корисним» те, що у нинішній зустрічі погодився взяти участь Президент Європейського Парламенту Єжи Бузек.

Набуття Україною з 1 лютого ц. р. повноправного членства в Енергетичному співтоваристві заклало основи як для подальшої інтеграції енергоринків України та ЄС, так і для розширення співробітництва в енергетичній сфері на основі спільних законодавчих підходів.

Про це заявив Голова Верховної Ради України Володимир Литвин на засіданні Бюро Міжпарламентської асамблеї.

На його думку, створення єдиного енергетичного ринку дозволить суттєво підвищити енергетичну безпеку в європейському регіоні, зокрема, шляхом вироблення ефективної політики взаємодії між країнами-постачальниками, транзитерами та споживачами енергії. «Україна розраховує на плідне співробітництво у цьому питанні з Польщею та Литвою», — заявив він.

Керівник парламенту також вважає за доцільне оцінити можливості та перспективи співробітництва в рамках Центру енергетичної безпеки у Вільнюсі.

В. Литвин нагадав, що 19—20 квітня ц. р. у Києві проходив масштабний міжнародний форум — Київський саміт і Донорська конференція, присвячені 25-й річниці аварії на Чорнобильській АЕС, а також питанням подальшого вдосконалення безпекових механізмів у сфері енергетики. При цьому він подякував країнам ЄС, які взяли участь у цих заходах та долучилися до збору коштів на чорнобильські проекти.

Аварія на Чорнобильській АЕС 1986 року та в 2011 році на АЕС в японському місті Фукусіма, зазначив керівник парламенту, продемонстрували, що деякі види загроз виходять за національні кордони, перетворюються на трагедії з наслідками регіонального та глобального масштабів і є незворотними.

Голова Верховної Ради України Володимир Литвин пропонує приділити додаткову увагу пошуку сфер взаємовигідного співробітництва, які б взаємно доповнювали економіки України, Литви та Польщі, сприяли зміцненню наших держав перед викликами сучасного світу.

На засіданні Бюро Міжпарламентської асамблеї Верховної Ради України, Сейму Литовської Республіки, Сейму та Сенату Республіки Польща у Страсбурзі В. Литвин висловив думку, що оновлений погляд на співпрацю сусідніх держав може слугувати чинником, який пом’якшуватиме негативні впливи як для національних економік, так і для наших громадян. «Тому, користуючись цією нагодою, пропоную приділити додаткову увагу пошуку спільних точок дотику і сфер взаємовигідного співробітництва, які б взаємно доповнювали наші економіки, сприяли б зміцненню наших держав перед впливами нинішніх та майбутніх негараздів сучасного світу», -сказав В. Литвин.

У цьому контексті він висловився за необхідність розвитку регіональної інтеграції, зазначивши, що цьому сприяють не лише необхідність пошуку взаємовигідних економічних рішень, а й культурна та історична близькість наших держав.

Торкаючись гуманітарного аспекту тристоронніх відносин, В. Литвин висловив сподівання, що цього року Литва і Україна у Вільнюсі організують та проведуть Гуманітарний форум, подібний до Форуму діалогу, який уже започаткований нашою країною з Польщею.

Над питаннями, які стосуються історії, культури та мови, мають працювати вчені, дослідники та експерти, сказав В. Литвин. «Політики мають брати на озброєння їхні висновки, а не давати оцінки тим чи іншим сторінкам історії, тим більше якщо це — трагічні сторінки, — наголосив він. — На історію треба дивитися в усій сукупності».

Україна розглядає Європейський Союз як оптимальну модель суспільного розвитку економіки, публічних інститутів, а в перспективі — як наш спільний дім, заявив Голова Верховної Ради України Володимир Литвин.

У сучасних умовах, зазначив він, перед нами відкривається просторий шлях не лише для подальшого культурного взаємозбагачення, а й для розвитку усебічної політичної, економічної та гуманітарної взаємодії з європейськими партнерами. «Власне, тому ми сьогодні говоримо про наш остаточний та свідомий вибір — інтеграцію до сім’ї європейських народів, — зазначив керівник парламенту. — Європейська інтеграція — ключовий пріоритет зовнішньої політики України, який передбачає проведення системних реформ в усіх сферах життя відповідно до норм та стандартів ЄС. Кінцевою метою європейської інтеграції є набуття Україною членства в Європейському Союзі».

«Саме тому Україна надає пріоритетного значення розвитку взаємовигідного та конструктивного співробітництва з державами Центрально-Східної Європи», — підкреслив Голова Верховної Ради, зазначивши, що євроінтеграційний досвід Польщі і Литви у питаннях реформування своєї економіки, політичної системи, адаптації законодавства до європейських норм є на сучасному етапі надзвичайно важливим для України.

В. Литвин наголосив, що, обравши модель розвитку «європейський вибір», Україна розуміє необхідність глибокої внутрішньої трансформації, яка полягає у досягненні економічних успіхів і дотриманні загальноєвропейських цінностей. З метою забезпечення практичного просування країни до стандартів ЄС в Україні здійснюється ціла низка важливих структурних реформ, триває боротьба з корупцією, покращується соціально-економічна ситуація, сказав він.

На переконання керівника парламенту, підтвердженням незмінності євроінтеграційного курсу України є активізація діалогу Україна—ЄС. Зазначивши, що 2010 рік був надзвичайно успішним і результативним для відносин між Україною та Євросоюзом, В. Литвин заявив, що у 2011 році «ми поставили перед собою ще більш амбітні завдання».

Серед найбільш пріоритетних Голова Верховної Ради назвав завершення переговорів і підписання Угоди про асоціацію, включаючи створення поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі, забезпечення виконання першої фази Плану дій щодо лібералізації візового режиму.

У цьому контексті В. Литвин заявив, що наша держава розраховує на активну підтримку євроінтеграційних прагнень України під час польського головування у Європейському Союзі в ІІ півріччі 2011 року. «Сподіваюся, що саме під час головування Польщі в Раді ЄС ми реалізуємо домовленості щодо укладення Угоди про асоціацію, створення всеохоплюючої та поглибленої зони вільної торгівлі Україна—ЄС, а також лібералізації візового режиму для громадян України. Сподіваюся, що головування нашого надійного партнера Польщі в ЄС забезпечить практичну реалізацію ініціативи «Східне партнерство», — сказав він.

Торкаючись ініціативи «Східного партнерства», В. Литвин зазначив, що Україна розглядає її як додатковий інструмент для всебічного розвитку відносин між нами та Євросоюзом, і заявив, що наша країна цінує зусилля групи друзів України в цій інституції, зокрема наших польських і литовських партнерів, спрямовані на поглиблення співпраці між Україною та ЄС в рамках Ініціативи. «Ми впевнені, що нині настав час саме для консолідації з обох сторін таких зусиль, аби досягнути максимально практичного результату. Для цього маємо виробити чітке бачення стратегічних цілей, яких слід досягти в рамках Ініціативи. Ми повинні спільно попрацювати над тим, аби ці цілі відповідали потребам та вимогам країн-партнерів», — сказав він.

За словами Голови Верховної Ради, українська сторона вважає, що подальша розбудова «Східного партнерства» має відбуватися на основі чіткого проектного підходу. «Ми повинні перевести роботу в рамках Ініціативи у практичну площину. Ми маємо застосовувати проектний підхід, який би був орієнтований на досягнення чітких видимих результатів», — сказав він, зазначивши, що при цьому варто уникати включення під так звану «парасольку» «Східного партнерства» проектів та програм, які вже реалізуються спільно з ЄС. «Це б означало лише зміну назви, а не нову якість співпраці», — додав він.

Голова Верховної Ради України Володимир Литвин високо оцінив підсумки засідання Бюро Міжпарламентської асамблеї Верховної Ради України, Сейму Литовської Республіки, Сейму та Сенату Республіки Польща у Страсбурзі.

«Мені сподобалося, що сьогодні у нас відбулася розмова про Україну, а не про українських політиків», — зазначив В. Литвин, підсумовуючи засідання.

У цьому контексті керівник парламенту висловив думку, що позиція деяких депутатів Європейського парламенту, які «дивляться на Україну через призму поглядів представників тієї чи іншої української політичної сили», є некорисною для успішного розвитку відносин Україна—ЄС. «Це не перспективний підхід», — зауважив він, наголосивши, що Україна «перейшла у своєму розвитку Рубікон, і вона буде демократичною державою».

За словами В. Литвина, незворотність демократичних процесів в Україні обумовлена декількома факторами.

Перший з них, сказав керівник парламенту, — це українська молодь, яка «зростала за нових умов, є відкритою, мобільною, допитливою». При цьому він висловив думку, що для подальшого поглиблення відносин України з Євросоюзом може бути корисним заснування Європейського східного університету, про що, за його словами, неодноразово йшлося під час зустрічей з польськими колегами.

Другою передумовою подальшого розвитку України у демократичному напрямку, зазначив В. Литвин, є вітчизняний капітал, який «зацікавлений у прозорих і стабільних правилах гри і прагне інтеграції у Європу».

Третьою передумовою Голова Верховної Ради назвав становлення в Україні середнього класу, який зацікавлений у стабільному та передбачуваному розвитку держави.

Четвертим фактором, за словами В. Литвина, є активний розвиток у нашій державі інститутів громадянського суспільства.

Глава парламенту також наголосив, що «ми не хочемо, не можемо і не будемо протиставляти Євросоюз і Росію». «Це не в інтересах європейських країн, — сказав він. — Нам потрібні прагматичні відносини з Росією, які б відповідали національним інтересам. Це дуже тонка і кропітка робота, яку ми й надалі будемо виконувати».

Відбулася зустріч В. Литвина із співголовою Парламентської асамблеї ЄВРОНЕСТ, керівником делегації Європейського Парламенту у ПА ЄВРОНЕСТ Крістіаном Вігеніним.