Міська влада просить не поспішати
Цього року у місті Яготин Київської області мають відкрити пункт тимчасового розміщення біженців. Про це йдеться в Національному плані з виконання Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України, затвердженому Указом Президента України № 494 від 22 квітня 2011 року. Тим часом яготинці не у захваті від намірів розташувати такий заклад у новобудові у центрі міста.
«Це приміщення спочатку зводили для Чорнобильського медичного училища, яке 1986 року після аварії на ЧАЕС евакуювали до нашого міста, — розповіла «Голосу України» міський голова Яготина Наталя Дзюба. — Потім на початку 90-х років об’єкт було перепрофільовано на пункт тимчасового розміщення біженців. Я тоді ще не працювала, але знаю, що це відбулося без погодження з міською радою. Можливо, районну владу й запитали, але міську — ні. Якщо ви поцікавитеся думкою мешканців міста, зрозумієте, що вони категорично проти розміщення такого закладу в самому центрі населеного пункту».
У місті побоюються, що гості з екзотичних і, як правило, найбідніших країн, можуть привезти з собою не менш екзотичні звички і хвороби. Тим часом програми з адаптації іммігрантів в Україні практично не працюють, тому інтегруватись у суспільство їм буде складно.
Такі пункти мають бути в інших місцях, — переконана Наталя Дзюба, — скажімо, на території колишніх військових містечок. А новобудові — медучилищу з гуртожитком — можна знайти краще призначення. Приміром, надавати у ньому житло працівникам соціальної сфери та згаданого медучилища, яке нині розташоване в орендованих приміщеннях. «Маємо намір звернутися до адміністрації Президента з клопотанням ще раз перепрофілювати цей об’єкт», — каже міський голова.
Офіційно пояснити громаді, хто саме житиме у місцевому пункті для біженців, ніхто не спромігся. За неофіційною інформацією, заклад покликаний забезпечувати тимчасовим «дахом» іноземців, які написали заяви про отримання статусу біженця в Україні і протягом 15 днів отримали попередній позитивний висновок міграційної служби, яка прийняла їх документи до розгляду. Нині більшості заявників одразу відмовляють.
Брак інформації не додає яготинцям бажання мати нових сусідів. До того ж і посадовці, і пересічні громадяни досі плутають слова «біженець» і «нелегальний мігрант» або сприймають їх як синоніми.
У коментаріях «не для преси» столичні чиновники визнають: отримати блакитний паспорт біженця в Україні не просто складно, а практично неможливо. Раніше такий статус надавав Державний комітет у справах національностей та релігії, тепер ці питання в компетенція нещодавно створеної при МВС Державної міграційної служби, яка нині перебуває у стадії формування.
Як повідомив начальник відділу міграційної служби у Київській області Сергій Мєлєхов, загалом в регіоні сьогодні визнано біженцями тільки 14 осіб (усі вони отримали цей статус багато років тому за рішеннями Держкомнацрелігії). За всю історію існування підпорядкованого Мєлєхову відділу — з 1 грудня 2008 року — жодного рішення про надання статусу біженця сюди не надходило. Тим часом протягом 2010—2011 років працівники відділу отримали від іноземців 53 заяви-клопотання про надання статусу біженця в Україні.
