...Коли у Ворошиловград прийшли фашисти, Настю ледве не відправили працювати до Німеччини. Довелося навіть навмисно збільшити рану на нозі. Та, видно, перестаралася, бо занесла інфекцію. Пролежала півроку і встала на ноги лише після того, як радянські війська визволили місто. 15 лютого 1943 року Настя з сусідкою пішли шукати роботу. Дорогою зустріли заступника начальника пошти Григорія Черкащенка, який запропонував дівчатам допомогти йому відновити міську пошту.
Приміщення поштової контори на вул. Поштовій, 22 було дуже пошкоджене. Тож утрьох вони пішли шукати хоча б якусь уцілілу будівлю. Знайшли її на сусідній вулиці. Це був палац піонерів. Він не мав вікон і дверей, потонув у купах сміття, але, головне, мав стіни і дах. «Ось тут і буде наша пошта!» — сказав Григорій Черкащенко. Вони прибили ящик, на якому написали «ПОШТА», і взялись до роботи.
До імпровізованої поштової скриньки люди почали кидати листи. Треба було відправляти їх за призначенням, але як? Настя та її подруга Олександра завантажили ручний візок листами і через усе місто потягнули на залізничний вокзал. Вмовили солдатів, які їхали на фронт товарним потягом, взяти їх до Мілерова. Там дівчата здали свою кореспонденцію і отримали ту, що надійшла для Ворошиловграда.
Згодом городяни активно відгукнулись на прохання Григорія Черкащенка допомогти відновити повноцінну пошту, і 1 травня 1943 року на першому поверсі палацу піонерів відкрився поштовий зал з віконцями, а на другому розташувалась сама контора. Обидві дівчини залишились працювати тут, трудились по 12 годин, без вихідних. За таку працю Анастасію Федорівну нагородили медаллю «За доблесну працю в роки Великої Вітчизняної війни».
Тут вона зустріла і своє кохання. Демобілізованого Петра Єськова через поранення, як інваліда, в 1946 році прислали на пошту. Через два роки вони одружились і прожили разом 55 років. Їхня донька Лариса також свою трудову діяльність починала з пошти, і так сталося, що після навчання прийшов сюди працювати і онук Анастасії Федорівни. Одне слово, пошта дала путівку в життя всій їхній сім’ї.
Луганськ.
