Нині поділ України на Західну та Східну видається штучним. Вибір між вільною торгівлею з Євросоюзом або Росією — теж картинні рамки. Поки ми не поборемо корупцію, закордонні інвестори її боятимуться. Як і анґажованих судів. Про це говорив днями Надзвичайний і Повноважний Посол США в Україні Джон Теффт (на знімку), виступаючи перед студентами в НТУУ «КПІ».— США підтримують асоційоване, а згодом і повне членство України в ЄС, — каже пан посол. — Якщо український уряд хоче вільної торгівлі з Росією — чом би й ні. А взагалі політика США — підтримка європейського курсу України.
На думку пана Теффта, корумповані політики й наближені олігархи обкрадають не лише нинішні, а й майбутні покоління. Говорячи про інвесторів, він навів приклад американських компаній «Інтел» та «Делл», що продукують комп’ютерні технології. «Шукаючи базу для свого виробництва в Європі, вони могли б узяти до уваги населення Києва чи Одеси, але вибрали населення Лодзі в Польщі. Перевага була в тому, що Польща вже в Європейському Союзі. Але інша причина — розрахунок, де краще можна захистити свої контрактні права. Закордонні інвестори уникатимуть країн, щодо яких є небезпідставне побоювання, що інвестиції можуть бути привласнені політиками та їхніми союзниками, а контракти оголошені не чинними без законного розгляду».
Утім, амбасадор навів і позитивний приклад української компанії «Телекс», яка з ранніх 90-х виробляє програмне забезпечення для бродвейських шоу. Засновник фірми Олексій Скрипник стажувався у США. Далі він почав співпрацю зі львівською міською владою, щоб створити у Львові Інноваційний центр для комерційного використання наукових розробок.
На думку американського посла, в Україні варто вкладати гроші в сільське господарство, інженерію, розробку високих технологій. Пану Теффту показали Науковий парк «Київська політехніка», що діє з 2006 року на базі КПІ. Тут винаходять і просувають на український та зовнішні ринки природо-, енергозберігаючі технології тощо. За три роки тутешні професори та студенти виконали роботи на 9 млн. гривень. Співпрацюють із 59 компаніями та органами місцевої влади. Дорогою до парку делегація пройшла залами Державного політехнічного музею. В око впали «запорожець» із номерами «Лідер», помальований під зебру, й полиці зі швейними машинками та самоварами.
За словами ректора НТУУ «КПІ» Михайла Згуровського, інновації потребують державної підтримки. Зокрема «зелені» технології, що бережуть довкілля і можуть стати чимось на кшталт державного бізнесу. Знову йшлося про покращення законодавства: авторські права на винаходи належать розробникам, тому університету як юридичній особі іноді важко продавати технології. Потужно рекламувати новації власними силами теж не завжди вдається.
У КПІ є два особливі коридори. Уздовж першого висять тринадцять студентських портретів. Переможці міжнародних олімпіад із фізики, математики та інформатики. Цей коридор перетікає в наступний — із портретами конструктора космічних ракет Сергія Корольова, творця перших гелікоптерів Ігоря Сікорського та інших уславлених. «Або у вас є власне бачення та мрії — або нічого», — прокоментував посол.
«КПІ як інноваційне середовище — це лише один острівець. Молодим винахідникам треба відчути державну підтримку й те, що їхні розробки потрібні суспільству», — підсумував Михайло Згуровський.
Фото Анастасії СИРОТКІНОЇ.
