Ранкове засідання 5 лютого

 Верховна Рада конституційною більшістю ухвалила рішення про направлення до Конституційного Суду законопроекту про внесення змін до Конституції України (щодо недоторканності народних депутатів та суддів). «За» проголосували 365 народних депутатів.
Відкривши засідання, Голова Верховної Ради Володимир Гройсман наголосив, що суспільство вже десятки років чекає цього рішення, та висловив переконання, що нинішній парламент ухвалить надзвичайно відповідальне рішення про зняття недоторканності з народних депутатів та суддівського корпусу. «Це дозволить нам побудувати якісне, без корупції і зловживань, суспільство та вирівняти права усіх перед законом, як належить згідно з Конституцією», — сказав він.
Фото Володимира ТАРАСОВА (Укрінформ).
Президентський законопроект про скасування недоторканності доповідав народний депутат, представник глави держави у Верховній Раді Степан Кубів. Він наголосив: сьогодні настав час виконати ті обіцянки, які давалися усіма політичними силами перед виборами. Зокрема, цим законопроектом пропонується виключити частини першу, третю статті 80 Конституції, якими передбачено гарантії депутатської недоторканності.
Крім того, змінами до статті 126 Конституції пропонується передбачити, що суддя не може бути затриманий та до нього не може бути застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до винесення обвинувального вироку судом без згоди Вищої ради юстиції, а не як нині — Верховної Ради. Водночас передбачається, що інститут функціонального імунітету судді, за яким він не може бути притягнутий до юридичної відповідальності за діяння, вчинені у зв`язку зі здійсненням правосуддя, не поширюється на випадки ухвалення ними завідомо неправосудних рішень, порушення присяги судді або вчинення дисциплінарного правопорушення. Також цей імунітет не матиме сили в разі вчинення суддею тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров’я особи.
Голова Комітету Верховної Ради з питань правової політики та правосуддя Руслан Князевич зазначив, що 16 січня Верховна Рада вже проголосувала включення цього законопроекту до порядку денного, а ухвалюючи 5 лютого порядок денний другої сесії, підтвердила це рішення. Він також нагадав, що згідно зі статтею 159 Конституції законопроект про внесення змін до Основного Закону розглядається Верховною Радою за наявності висновку Конституційного Суду щодо відповідності законопроекту вимогам статей 157 і 158 Конституції України та що звернення Верховної Ради до Конституційного Суду про надання висновку приймається у формі постанови парламенту. Враховуючи це, комітет рекомендував Верховній Раді направити поданий Президентом законопроект до Конституційного Суду.
Під час обговорення представники усіх парламентських фракцій виcловилися за те, щоб у питанні зняття недоторканності нарешті було поставлено крапку.
Народний депутат Ігор Мосійчук (Радикальна партія) підкреслив, що парламент має ухвалити «воістину визначальне рішення», однак закликав колег уважніше підійти до питання скасування суддівської недоторканності. «На нашу думку, судді не повинні мати будь-якої недоторканності та мають бути рівними з усіма громадянами», — підкреслив він. Крім того І. Мосійчук вважає, що парламент також має невідкладно розпочати розробку законопроекту про імпічмент Президента.
Представник Опозиційного блоку Вадим Рабінович зазначив, що, попри численні заяви, парламент не поспішав з ухваленням цього рішення. «Якби справді було бажання зняти депутатську недоторканність, то рішення про це було б ухвалене ще під час першої сесії», — сказав він та закликав якнайшвидше завершити розгляд даного питання і взятися за найголовніше на сьогодні завдання — поліпшення життя людей.
Ірина Геращенко (Блок Петра Порошенка) вважає, що після зняття депутатської недоторканності Генпрокуратура має порушити справи проти тих народних депутатів, котрі, прикриваючись мандатами та знаходячись у сесійній залі, фінансують сепаратизм і заробляють на цьому свої статки. І. Геращенко також наголосила: депутатська недоторканність є рудиментом тоталітарних країн, а не ознакою демократії. Стосовно скасування суддівської недоторканності: вона вважає, що це головне питання на шляху боротьби з корупцією. Водночас парламентарій нагадала, що досі непокарані судді, які «штампували» рішення під час Майдану та кидали за грати невинних людей.
Віктор Бондар (група «Економічний розвиток») зауважив: «Ті, кому була потрібна недоторканність, уже давно сидять у Москві» та закликав так само позбавити недоторканності Президента.
Вікторія Сюмар (Народний фронт) наголосила: коли народні депутати відгороджуються від народу недоторканністю, то це руйнує довіру громадян, а це — найважливіше, що повинні мати народні обранці. Тому скасування недоторканності — тільки перший крок. Наступним має стати реальна реформа судової системи. В. Сюмар зазначила, що люди повірять у справжність намірів влади, якщо корупціонери опиняться за гратами. У зв’язку з цим вона наголосила на важливості п’ятничного виступу Генпрокурора у Верховній Раді, бо це — можливість запитати його, «чому за рік після Майдану ми не маємо конкретних справ і чому ми не бачимо винних у цих розстрілах за гратами». Також вона вважає, що наступним після голосування за скасування недоторканності кроком має стати реформа судової та правоохоронної системи.
Юлія Тимошенко («Батьківщина») зазначила: приклад її життя свідчить, що жодна недоторканність не зможе захистити від репресій системи, тому фракція виступає за скасування будь-якої недоторканності. «Нам потрібно з моральної точки зору стати на один рівень з українцями і відчути, що ми живемо в тій самій системі, в якій живуть вони, бо не недоторканність захищала всіх справжніх корупціонерів, а сама система», — сказала вона. Крім того обраниця вважає, що разом зі скасуванням недоторканності потрібно провести глибинну реформу судової системи та всієї системи української влади.
Олег Березюк («Самопоміч»), підкресливши, що фракція голосуватиме за зняття депутатської недоторканності, закликав окрім Конституційного Суду скерувати цей законопроект ще й до Венеціанської комісії. «Недоторканність депутатів є ознакою феодалізму, за якою багато років поспіль ховалося чимало злочинців, тому її треба скасовувати», — сказав він та запропонував запровадити принципи депутатського імунітету, які існують в європейських парламентах, щоб народний депутат був вільним у своїх рішеннях. Водночас парламентарій переконаний, що справа не стільки в недоторканності, скільки в недосконалій роботі правоохоронних органів, бо сьогодні ніщо не заважає проголосувати в парламенті за зняття недоторканності з того чи іншого депутата.
Крім того, Верховна Рада 297-ма голосами підтримала подання Генпрокуратури про надання згоди на затримання та арешт низки суддів, зокрема, судді Печерського суду Родіона Киреєва. Відповідне подання в парламенті представив Голова Верховного Суду Ярослав Романюк.
Після цього парламентарії ухвалили в цілому низку законопроектів: про засади державної регіональної політики; про добровільне об’єднання територіальних громад; про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо посилення відповідальності військовослужбовців, надання командирам додаткових прав та покладання обов’язків у особливий період; про пробацію.
В сесійній залі вперше виступила перший заступник міністра внутрішніх справ Ека Згуладзе, котра представила законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо реформування органів внутрішніх справ. За її словами, попри голосну назву цього документа, в даному разі фактично йдеться про ліквідацію та об’єднання деяких дублюючих структур та функцій, а також створення на базі «Соколу» єдиного універсального спецпідрозділу міліції. Підтримавши законопроект у першому читанні, парламентарії проголосували за скорочену процедуру підготовки до другого читання.
Також у першому читанні ухвалено законопроект про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації.
На початку засідання глава парламенту повідомив, що указом Президента народного депутата Ігоря Лапіна («Народний фронт») нагороджено орденом Богдана Хмельницького третього ступеня.
Після вручення нагороди І. Лапін зазначив, що це не лише його нагорода, а й нагорода батальйону «Айдар», бійці якого брали участь у визволенні від російсько-терористичних військ багатьох населених пунктів Донецької та Луганської областей. На його пропозицію парламентарії вшанували хвилиною мовчання всіх загиблих учасників бойових дій на Cході України.
Представник «Батьківщини» Іван Крулько поінформував народних депутатів про поїздку до Москви, де вдалося домогтися від Слідчого комітету Російської Федерації зустрічі з Надією Савченко її сестри Віри. При цьому він наголосив: Росія робить усе, щоб обмежити доступ відвідувачів до Надії Савченко, та припустив, що в лютому до неї вже нікого не пустять.
Дослівно
Іван Крулько: «Надія має надзвичайно сильний дух, але сьогодні 55-й день її голодування. І можливості людського організму обмежені. Тому сьогодні особливо гостро стоїть питання — домогтися визволення Надії Савченко».
Пікет ВО «Свобода» біля будинку Верховної Ради з вимогою зняття недоторканності з народних депутатів, суддів та президента.
Віктор Галасюк, Денис Силантьєв.
Фото Олександра КЛИМЕНКА.