А починали за здравіє...

Володимир КРАСНОДЕМСЬКИЙ.

28 квітня 2011 41

Єврочемпіонати: історія

У відбірному турнірі чемпіонату Європи-1980 участь брали команди 31 країни, розділені на сім груп (три групи по п’ять команд і чотири — по чотири). Переможці виходили до фінальних змагань. Італія, як господарка турніру, одержала путівку автоматично.

Наша збірна виступала в шостій відбірній групі. Почала вона, як кажуть, за здравіє, здобувши перемогу в столиці Вірменії над майбутніми переможцями змагань у групі. А завершила ганебним провалом, посівши останнє місце. Не допомогла й зміна тренерів у ході турніру — Симоняна на Бєскова.

СРСР — Греція. 2:0. 20 вересня 1978 року. Єреван. «Раздан». 55 000 глядачів. Голи: Чесноков, 20, Безсонов, 53. СРСР: Дегтярьов, Коньков, Жупіков, Бережний, Бубнов, Пригода, Буряк, Чесноков, Безсонов, Хідіятуллін (Ан, 71), Блохін. Тренер — Микита Симонян.

Угорщина — СРСР. 2:0. 11 жовтня 1978 року. Будапешт. Непштадіон. 32 000 глядачів. Голи: Вараді, 25, Соколаї, 59. СРСР: Дегтярьов (Гонтар, 42), Коньков, Жупіков, Маховиков, Бубнов, Бережний, Буряк (Ярцев, 65), Безсонов, Гуцаєв, Хідіятуллін, Блохін. Тренер — Микита Симонян.

CРСР — Угорщина. 2:2. 19 травня 1979 року. Тбілісі. Борис Пайчадзе. 75 000 глядачів. Голи: Чесноков, 23, Шенгелія, 75 — Татар, 33, Пустаї, 63. СРСР: Гонтар, Бережний, Аджем, Маховиков, Бубнов, Дараселія, Мачаїдзе, Корідзе (Кіпіані, 80), Чесноков (Жупіков, 87), Шенгелія, Блохін. Тренер — Микита Симонян. Вилучено Бубнова (два попередження).

Фінляндія — СРСР. 1:1. 4 липня 1979 року. Гельсінкі. «Олімпійський». 13 119 глядачів. Голи: Ісмаїл, 55 — Хапсаліс, 28. СРСР: Роменський, Пригода, Хінчагашвілі, Маховиков, Бубнов, Дараселія, Хідіятуллін, Безсонов, Чесноков, Кіпіані (Шенгелія, 70), Хапсаліс. Тренер — Микита Симонян.

Греція — СРСР. 1:0. 12 вересня 1979 року. Афіни. Апостолос Ніколаїдіс. 25 000. Гол: Ніколудіс, 25. СРСР: Дасаєв, Пригода (Шавло, 35), Бубнов, Маховиков, Хідіятуллін, Нікулін, Черенков, Кіпіані (Юрчишин, 46), Гаврилов, Максименков, Шенгелія. Тренер — Костянтин Бєсков.

СРСР — Фінляндія. 2:2. 31 жовтня 1979 року. Москва. «Лужники». 1 000 глядачів. Голи: Андрєєв, 50, Гаврилов, 67 — Хаасківі, 76, Хакала, 82. СРСР: Гонтар, Бережний, Бубнов, Маховиков, Хідіятуллін, Шавло, Андрєєв, Веремєєв, Гаврилов, Безсонов (Оганесян, 65), Юрчишин (Казачьонок, 72). Тренер — Костянтин Бєсков.

З інших груп до фінальної частини вийшли збірні: Англії, Бельгії, Іспанії, Нідерландів, Чехословаччини (ЧССР), ФРН.

1980 року фінальний турнір чемпіонату Європи проходив в Італії. Було ухвалено рішення провести його за новою схемою. Цього разу вісім команд-фіналістів розбивалися на дві групи, з наступним фіналом і матчем за третє місце.

Чемпіонат вражав завзятістю команд. У кожній із груп ішла активна боротьба. Сенсацією став вихід до фіналу збірної Бельгії. Ніхто не очікував, що їй удасться обійти італійців, англійців та іспанців, які показували чудові результати. Останній матч у групі між Бельгією та Італією відрізнявся особливою напругою. Він завершився «сухою» нічиєю — 0:0. Обидві команди набрали по 4 очки, однаковою виявилася також різниця забитих і пропущених м’ячів (+1). Збірна Бельгії пройшла далі тільки завдяки тому, що забила три голи (3—2), у той час як «скуадра адзурра» — лише один (1:0).

Бельгія — Англія. 1:1. Іспанія — Італія. 0:0. Бельгія — Іспанія. 2:1. Англія — Італія. 0:1. Іспанія — Англія. 1:2.

У паралельній групі йшла не менш напружена боротьба. Команда ФРН обіграла збірні Чехословаччини, Греції та Нідерландів. І вже вкотре нагадала про знамените висловлення: «Футбол — проста гра, в якій участь беруть дві команди по 11 чоловік у кожній, але завжди виграють».

Одним із найцікавіших на чемпіонаті став поєдинок ФРН — Нідерланди, котрий відбувся 14 червня 1980 року. З самого початку німці заволоділи ініціативою. Здавалося, Нідерланди програють, як то кажуть, остаточно. Адже поступалися — 0:3 (три м’ячі забив Клаус Аллофс). На 67-й хвилині тренер бундестіму Юпп Дерваль зробив дві заміни. Одна з них стала знаковою.

Отже, на 74-й хвилині на полі з’явився Лотар Маттеус. Це був його дебют у змаганнях такого рівня. І ніхто тоді, либонь, і не підозрював, що цей геніальний гравець затримається у великому футболі аж на 20 років! Однак дебют виявився не таким уже й бездоганним. Через кілька хвилин Маттеус порушив правила у своєму карному майданчику. Пенальті реалізував Джонні Ріп. Але це був не останній гол у німецькі ворота. Наприкінці зустрічі Рене ван де Керкхоф забив ще один м’яч. Помаранчеві кинули всі сили, щоб зрівняти рахунок, але їм забракло часу.

Чехословаччина — ФРН. 0:1. Нідерланди — Греція. 1:0. Греція — Чехословаччина. 1:3. Нідерланди — Чехословаччина. 1:1. Греція — ФРН. 0:0.

Матч за 3-тє місце. Чехословаччина — Італія — 1:1 (пенальті — 9:8). 21 червня 1980 року. Неаполь. Стадіон «Сан Паоло». Голи: Юркемік, 54 — Граціані, 73.

Фінал. Бельгія — ФРН. 1:2. Голи: Грубеш, 10, 88, ван дер Ейкен, 75 (п).

Бельгія: Пфафф, Геретс, Меувс, Ренкін, Міллекамп, Коолс, ван дер Ейкен, ван Мур, Кулеманс, Франкі ван дер Ельст, Момменс. Тренер — Раймонд Гуталс.

ФРН: Шумахер, Кальтц, Штиліке, Ферстер, Дітц, Шустер, Брігель (Кульманн, 55), Мюллер, Грубеш, Румменігге, Аллофс. Тренер — Юпп Дерваль.

Рефері — Ніколай Райня (Румунія).

22 червня. Рим. Стадіон «Олімпійський». 47 864 глядачі.

Збірна ФРН здобула впевнену перемогу над бельгійцями. Два м’ячі забив форвард-гігант Горст Грубеш. Один із його влучень вразив видовищністю. Нападник буквально продавив оборону суперників, перебуваючи в повітрі.

У збірній Бельгії відзначився Рене ван дер Ейкен (реалізував пенальті). У вирішальному матчі у німців не було жодних проблем. Моментів вони створили багато, але реалізували лише два. Під час чемпіонату у збірній ФРН виблискували: Карл-Гайнц Румменігге (наприкінці сезону він одержав «Золотий м’яч» найкращого футболіста Європи від «Франс Футбол»), воротар Гаральд Шумахер, геніальний тактик Бернд Шустер (увійшов до списку кращих гравців чемпіонату), крайній оборонець Ганс-Петер Брігель (був уособленням флангового гравця тих років).

Утім, варто відзначити й футболістів Бельгії (вони потім високо котирувались у світовому футболі): воротар Жан-Марі Пфафф, оборонець Ерік Геретс, форвард Рене Кулеманс. Завдяки їхнім старанням, команда Бельгії досягла високих результатів на тім чемпіонаті.

Не обійшлося й без скандалів в італійському футболі. Було порушено кримінальну справу у зв’язку з підпільним тоталізатором. Замішаними виявилися такі зірки, як Паоло Россі й Бруно Джордано. Тренер Енцо Беарзот дуже розраховував на них. Але ні його авторитет, ні авторитет багатьох політиків, котрі намагались втрутитися, не допоміг. Прокурор наполіг на своєму. У підсумку покараними виявилися понад тридцять футболістів (Россі дискваліфікований на два роки, Джордано — на три) і ряд керівників команд. А клуби «Мілан» і «Лаціо», незважаючи на всі їхні титули, відправили до серії В.

За великим рахунком, саме із чемпіонату Європи-80 почалися бешкетування англійських фанатів на міжнародному рівні. У період матчу Англія — Бельгія, котрий відбувався у Туріні, вони розгромили кілька магазинів і кафе. Поранення дістали кілька поліцейських. Багатьох англійських фанів заарештували.

На стадіоні, після бельгійського гола, італійським поліцейським довелося застосовувати сльозогінний газ, бо кийки не допомогли. Вітер поніс пари газу з трибун на поле. Матч довелося зупинити. Постраждали арбітр і футболісти. Англійська футбольна асоціація була оштрафована на 13 тисяч швейцарських франків. Британська королева Єлизавета ІІ, котра спостерігала за ходом матчу по телевізору, привселюдно (у різкій формі) засудила дії своїх підданих.

Символічна збірна фінального турніру за версією УЄФА: Дзофф (Італія), Джентіле (Італія), Ферстер (ФРН), Ширеа (Італія), Брігель (ФРН), Кулеманс (Бельгія), Тарделлі (Італія), Шустер (ФРН), Мюллер (ФРН), Румменігге (ФРН), Грубеш (ФРН).

Фото з архіву «Голосу України».