У Житомирі обговорили закони, що викликали найбільший резонанс
У Житомирі відбулося виїзне розширене засідання Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці за участю представників органів державної влади та органів місцевого самоврядування, об’єднань роботодавців і профспілок Вінницької, Житомирської, Рівненської і Хмельницької областей. Ішлося про законопроекти, які спричинили найбільший резонанс.
Відзначалося, що є і нерозуміння, огульне звинувачення деяких законодавчих процесів. Стосується це, зокрема, проекту Трудового кодексу. Твердження про те, нібито після його прийняття становище трудящих погіршиться, не відповідають дійсності. Найчастіше, як відомо, йдеться про неприпустимість 12-годинного робочого дня. Насправді нинішнє законодавство взагалі не обмежує тривалості робочого дня. А проект чітко визначає, коли й чому він може тривати довше, який максимальний місячний ресурс робочого часу. Як зазначив голова комітету Василь Хара, не можна жити за кодексом 40-річної давності, який після всіх поправок не відповідає нинішнім реаліям. Проект враховує специфіку ринкової економіки. Запроваджується індексація невиплаченої заробітної плати, передбачено виплату вихідної допомоги при звільненні з роботи тощо. Основна функція цього документа — захисна. Але є й друга — виробнича. До того ж захисні функції переважають над інтересами роботодавця. Цей проект дев’ять років супроводжувала Міжнародна організація праці. Його норми спрямовані на адаптацію трудового законодавства України до Європейської соціальної хартії та інших міжнародно-правових актів.
Йшлося на засіданні комітету і про Закон «Про соціальний діалог в Україні», який набрав чинності з 18 січня цього року. На думку учасників обговорення, він надасть можливість соціальним партнерам, а це — профспілки, організації роботодавців та представники органів державної виконавчої влади, консолідовано знаходити рішення, які забезпечать справедливі доходи і достойний рівень життя працівників, конкурентоспроможність підприємств і будуть важливим вкладом у розвиток національної економіки.
Власне, на таких принципах і створювався проект Трудового кодексу, тому він і готовий до прийняття. А от проблеми з проведенням пенсійної реформи, на думку учасників обговорення, виникли саме тому, що Кабмін підготував проект тишком-нишком, не погодивши ні з профспілками, ні з роботодавцями, розраховуючи на те, що приймуть, бо Міжнародний валютний фонд давить. Зміни справді потрібні. Вже хоча б тому, що рівень пенсійного забезпечення в Україні дуже низький. У цілому по країні середня пенсія становить 1151 гривню, а 65 відсотків пенсіонерів отримують менше однієї тисячі гривень на місяць. Наголошувалося на тому, що нині існує глибоке протиріччя між солідарним принципом наповнення Пенсійного фонду і несправедливим його розподілом. Серед завдань, які необхідно вирішити, звільнення солідарної системи пенсійного страхування від виплати пенсій окремим категоріям, які не брали участі у формуванні Пенсійного фонду. Серед проблем називалася і така: великі дотації, які спрямовуються з державного бюджету до Пенсійного фонду, не дають змоги підняти зарплату вчителям, лікарям, іншим працівникам бюджетної сфери.
Обговорено також проект закону «Про державну службу». Йшлося, зокрема, про міф, який утвердився у свідомості людей: чиновники заробляють дуже багато. Насправді це стосується тільки високопосадовців. А рядові працівники райдержадміністрацій, наприклад, отримують на рівні прибиральниць. Як зазначив голова Житомирської облдержадміністрації Сергій Рижук, 70 відсотків працівників апарату звільнилися б, якби могли знайти іншу роботу. А найсуттєвішим зауваженням до проекту закону було таке: низка його положень суперечать трудовому законодавству, порушуючи права держслужбовців.
Житомир.
