«Голос України» вже писав про чергову ініціативу міністра освіти Дмитра Табачника запровадити у школах підсумкові контрольні роботи. Все б нічого, якби таку ідею не було оприлюднено за три місяці до кінця навчального року. На роль піддослідних кроликів вибрали учнів 5—8 класів, яких вирішили перевірити на... успішність. І от поки школярі старанно студіюють «дбайливо» розроблені та схвалені міністерством методички, чиновники від освіти дивуються, чому у суспільстві так неоднозначно сприйняли новацію. Не так давно на офіційному сайті відомства з’явилася стаття «Як контрольні для дітей перетворилися на «тест» для дорослих», в якій батьків і вчителів звинувачують у галасі, що здійнявся. Цитуємо: «С контрольными для учеников будет все впорядке. Жаль только, что у взрослых нет дневников. Кое-кто, кажется, наработал на жирную двойку». Чи не себе у відомстві мають на увазі?

Батьки, готуйте гаманці!

Свій наказ про проведення підсумкових контрольних робіт серед 10—14-літніх школярів Міносвіти опублікувало на офіційному сайті 16 лютого. Деталі розшифрувало у методичних рекомендаціях 4 березня. У школах про них повідомили лише наприкінці минулого місяця, а подекуди батьківські збори провели на початку поточного. А тепер найцікавіше — писати роботи діти повинні з 10-го по 20-те травня (!).

До чого такий поспіх, не розуміють ні самі школярі, ні вчителі, причому навіть старого загартування. Вони б і не проти повернення щорічних іспитів, щоб їх підопічні не розслаблювалися. Але ж попереджати треба! Тому багато хто переклав відповідальність на плечі батьків.

«Нам учителька математики так і заявила: якщо я готуватиму учнів до тестів, не встигну вичитати шкільну програму. Довелося найняти дитині репетитора», — розповіла знайома мама шестикласниці.

Але найбільше обурює батьків не стільки гра на нервах, скільки спроба залізти до їхніх гаманців. Річ у тому, що контрольні роботи «прив’язані» до конкретних посібників, при цьому, як пишуть деякі ЗМІ, весь наклад потрапив в одні руки — його викупило харківське видавництво «Ранок» для подальшої комерційної реалізації. Ціна одного примірника — 15 гривень, а на столичному ринку «Петрівка» — вже 30.

«Прості підрахунки дають змогу говорити про грандіозний бізнес-проект», — розповідає «Голосу України» екс-директор Центру оцінювання якості освіти Лілія Гриневич.

— Ситуація така: якщо ви — мама й знаєте, що у дитини вперше проводитимуться такі серйозні іспити й підготуватися до них можна тільки по певних посібниках, певна річ, перше, що ви зробите — їх купите. Тому нині такі методички — найходовіший товар, — наголошує експерт і пропонує підрахувати, скільки заповзятливі харків’яни зароблять у масштабах всієї країни: — Арифметика проста: на кожній з паралелей у 5—8 класах навчається від 300 до 400 тисяч учнів. Не всі родини зможуть дозволити собі купити ці книжечки, припустимо, посібники придбають хоча б по 200 тисяч учнів із кожної паралелі. У межах країни це близько 800 тисяч учнів, яким знадобиться чотири методички по 15 гривень. Помножте, й стане ясно, що рахунок іде на мільйони.

Вибілюємо плями на репутації

До обговорення несподіваного запровадження підсумкових робіт у школах активно підключилися політики. Так, наприклад, народний депутат Леся Оробець поставила питання: якщо така новація була вже така необхідна, для чого Дмитро Табачник скасував «моніторинг рівня знань учнів загальноосвітніх навчальних закладів з української мови, математики та історії», що ввів його попередник Іван Вакарчук ще в жовтні 2009 року?

«Поваги до дітей у цьому рішенні мало, адже буквально за місяць вони дізнаються, що там, де не повинно було бути такого контролю, їх очікує серйозний іспит... Краще було б таке рішення взагалі не скасовувати або якщо й приймати, то ближче до 1 вересня». А заступник Голови Верховної Ради Микола Томенко й взагалі звернувся до Генпрокурори із проханням перевірити, хто й на яких умовах наділив харківське видавництво «Ранок» винятковим правом друкувати тестові посібники для подальшого комерційного продажу. Про це повідомляє прес-служба депутата.

«На сьогодні склалася ситуація, коли батьки та учні просто змушені купувати ці посібники, оскільки тільки там надруковані матеріали, на основі яких і проводитимуться ці підсумкові контрольні роботи», — зазначив    М. Томенко.

Більше того, основною метою нововведень, на його думку, була не оцінка якості знань учнів, не реформування загальної середньої освіти, а фінансово-корупційна афера з метою де-факто примусового поширення додаткової літератури серед тисяч школярів 5—8 класів по всій Україні. У видавництві «Ранок» з відповіддю не затрималися. Там заявили, що готові захищати свою репутацію, яку неабияк підмочили деякі ЗМІ:

«У розпалі розгорнутої кампанії її окремі учасники підмінили мету своєї «атаки». Замість предметного обговорення достоїнств і недоліків підсумкових контрольних робіт, деякі ЗМІ почали поливати брудом одного з видавців посібників для проведення таких робіт — видавництво «Ранок».

Усі обвинувачення в «узаконеному викачуванні грошей з батьків учнів» там також спростували і зазначили, що кампанію проти себе сприйняли як факт нечесної конкуренції й спробу дискредитувати творчий колектив авторів, що складається з відомих учених, заслужених учителів і досвідчених методистів. А наостанок попередили (щоб іншим не кортіло. — Авт.), що юридичний відділ видавництва вже розглядає питання про притягнення до суду деяких засобів масової інформації за підрив ділової репутації.

Моя хата скраю

Своє бачення ситуації для всіх «незгодних» виклало на офіційному сайті й профільне міністерство. З нього слідує: своєї провини за тестову паніку там не відчувають.

«Усім, кому більше шести років, знають, що таке контрольна робота у школі, — пояснюють у статті, а тому невдоволення у масах викликає у них непідроблений подив: — Чому ж так неоднозначно сприймається рішення про проведення таких робіт для учнів 5—8 класів? Адже їх мета — виявлення недоліків, які існують у чинних шкільних програмах, і запобігання помилкам при підготовці проекту нового Державного стандарту».

Там ще раз нагадують: контрольні проходитимуть у звичному для учнів режимі, все залишається так, як і при будь-якій іншій перевірці знань. Якби не єдине «але»:

«Тексти завдань цих контрольних робіт підбираються зі збірників, які, на жаль, з’явилися на «Петрівці» раніше, ніж в електронному вигляді на нашому сайті, — зазначають у відомстві та додають: — Ситуація виправилася тільки після втручання керівництва Міносвіти. Сьогодні нарешті є можливість обирати друкований або електронний варіант, який розміщено на офіційному сайті».

Далі — більше: «Що засвідчила ця ситуація: школа на сьогодні є надзвичайно уразливою частиною нашого суспільства, і всі кроки повинні бути передбачувано зважені; завжди є хтось, хто «перекрутить» інформацію». Тому — барабанний дріб — «перш ніж бігти на Петрівку, потрібно було просто зайти на сайт міністерства. Дешевше й спокійніше буде».

«Звучить як знущання», — реагує на пораду чиновників одна з матерів, яка оббігала пів-Києва в пошуках злощасних методичок.

P. S. Одержавши довгоочікувані посібники, вчителі розвели руками. Мало того, що за 45 хвилин дітям потрібно умудритися, як у разі з українською мовою, вибрати правильні варіанти відповіді, відредагувати словосполучення, зробити морфемний розбір слова, а також написати твір-мініатюру, так ще й не застрягти на завданнях, у яких від початку допущені помилки. І якщо з тестами з математики ще можна впоратися, то історія України змусила навіть учителів-істориків зайвий раз заглянути в підручники й освіжити знання. Що вже казати про самих школярів?