Закарпаття

Проблеми в радгоспах Закарпаття не вирішуються протягом тривалого часу. Зі своїми труднощами директори 14 таких підприємств звернулися до керівництва області.

Адже з 18 тисяч гектарів сільгоспугідь державної власності на Закарпатті реально використовується хіба що третина — і то з натяжкою. Непосильні борги та майже повна зупинка усіх робіт — уже не загроза, а конкретні будні. За вікном — весна. Як бути? Приміром, 372 тисячі гривень зарплатних боргів «висять» на держпідприємстві-радгоспі «Виноградівський». Та віддавати нічим, скаржиться директор Василь Монда, бо на балансі радгоспу одна земля — і та тільки на папері: «Її поділили на ділянки, на яких уже по 5—6 років люди хати побудували!.. А в документах досі зазначається, що земля рахується за нами. Списати її я просто не маю права. Дуже складна ситуація..». Інший директор, Великолазівського радгосп-заводу Олександр Ковач, констатує: при загальних боргах підприємства у 3,5 мільйона гривень реальна вартість залишкового майна «тягне» максимум на 1,6 мільйона.

— Коли я йшов на цю посаду, то мав дані, що на балансі підприємства 43 гектари виноградників, винзавод... А з’ясував: нема жодного куща винограду, а виноробний завод весь порізаний на метал. Лишилася лише стара будівля.

Стан справ справді плачевний: попередники розпродали техніку, розбазарили об’єкти, роздали ораницю й угіддя... Ось які сумні реалії «діяльності» протягом багатьох останніх років державних сільгосппідприємств. Третина з них, констатує прес-центр ОДА, — у стані банкрутства. Стає більш ніж зрозуміло: без державної допомоги не обійтися. Адже поки всі ці радгоспи приватизації не підлягають.

Голова ОДА Олександр Ледида планує запросити в область профільного міністра, провести відверту розмову, побувати на місцях, щоб усе побачити. Але ж діяти треба й самим керівникам радгоспів, а не лише скаржитися... А законодавство ще ніхто не скасовував, тож порадив нинішнім керівникам «писати листи в міліцію, прокуратуру, СБУ — нехай перевіряють». Відповідальності з колишніх керівників радгоспів та нерідко причетної до розподілу землі місцевої влади також ніхто не знімав — ними займатимуться правоохоронці. Бо ж те, що нині спостерігається на місцях, — просто руїна.