* Україна одержала близько 550 мільйонів євро додаткових внесків від країн світу і міжнародних організацій на чорнобильські проекти — не грішми єдино.
* ДК «Газ України» збирається відключити від газопостачання Донецьк і Харків — труба—діло.
* Бензин продовжує дорожчати, попри менші акцизи — ще не вечір.
Гроші — наживне, а не рятівне
Президент країни Віктор Янукович не перебільшив, назвавши безпрецедентним загальний розмір грошових внесків через 25 років після Чорнобильської трагедії. Нехай цього ще не задосить для реалізації проекту «Укриття» та побудови надійного сховища відпрацьованого ядерного палива, тим не менше це вже ознака критичного переосмислення того, що сталося, що відбувається і чим це загрожує, якщо на ядерну енергетику дивитися однобоко — крізь ідеологічні окуляри чи з комерційним прицілом. І Чорнобиль, і Фукусіма безжально довели, що ядерна енергетика не терпить підміни ані понять, ані пріоритетів. Наші АЕС, справді, виробляють до 50 відсотків електроенергії, але головним пріоритетом має залишатися їх безпечна експлуатація, екологічна безпека територій і фізична — людей. Вона має служити людям, а не вкорочувати їм віку. Гарячково збудований восени 1986 року над зруйнованим реактором ЧАЕС саркофаг лише прикрив, а не усунув смертельну небезпеку. Через це говорити за темою — що ходити кропивою. Розв’язати всі чорнобильські проблеми зусиллями однієї або й трьох країн — України, Росії та Білорусі — неможливо в принципі через відсутність грошей і досвіду та потужностей, які успішно експлуатуються у Европі. Гроші й досвід — наживне, але тільки в тому разі, якщо Україна долучиться до міжнародних стандартів із безпеки експлуатації АЕС і управління ядерними відходами. Такі стандарти будуть прийняті найближчим часом, не виключено влітку — на конференції високого рівня у штаб-квартирі МАГАТЕ. Але стан безпеки на українських і європейських АЕС президент Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу закликав перевірити невідкладно. Зі свого боку, Президент країни Віктор Янукович пообіцяв збудувати новий саркофаг до 2015 року. В такий високий темп будівництва повірили не всі. Адже відомо, що комплекс робіт включає у себе три етапи: спорудження арки для захисту зовнішнього середовища від решток палива, розбирання аварійних конструкцій, їх вилучення. Якщо економити деінде, то це товкти радіоактивну воду, не запобігати, а відтягувати нову біду. Що влада заощаджуватиме, то це — факт, запевняє мене ліквідатор-чорнобилець: на реабілітаційних програмах і пільгах для постраждалих, бо грошей менше, ніж зобов’язань, а після 2015-го клопоту побільшає — фінансувати з бюджету доведеться і чорнобильські програми, і ремонтні та регламентні роботи на новобудові...
Процес освоєння капіталовкладень у чорнобильські проекти також не набагато прозоріший за радіоактивну воду в басейнах ЧАЕС. Збитки і видатки на подолання наслідків Чорнобильської трагедії в окремі роки сягали 8—10 відсотків від обсягу держбюджету (десятки мільярдів доларів).
Ненадійне заспокійливе
ДК «Газ України» доручила підприємствам із газопостачання та газифікації «Донецькміськгаз» і «Харківміськгаз» відключити від централізованого постачання підприємства комунальної теплоенергетики «Донецькміськтепломережа» і «Харківські теплові мережі». Нагадаю, про що вже писав цього місяця: рівень розрахунків за спожитий газ становить мізерні 53 відсотки, що обмежує можливості НАК «Нафтогаз України» своєчасно і вповні розраховуватися з російськими постачальниками блакитного палива. За всього того компанія «Газ України» наголошує, що населення своєчасно й сумлінно виконує свої боргові зобов’язання з оплати комунальних послуг, але грошові потоки до неї не доходять. Те саме стосується і заборгованості столичної енергокомпанії АЕК «Київенерго», яка сягає 1,8 мільярда гривень. Як на мене, якщо уповільнюються або й зупиняються грошові потоки, то варто почистити бюджетне русло. Тобто варто спитати не тільки з підприємств ТКЕ-боржників, а і з місцевої виконавчої влади. Може статися, менеджмент компаній-боржників вирішив, що населення вже не потребує тепла та гарячої води, але мова не про воду, а на цей раз — про гроші. (За підрахунками експертів Світового банку, річна потреба в капіталовкладеннях у газотранспортну систему сягає 1,5 мільярда доларів США). Борги гальмують реалізацію важливих цільових програм, приміром, з енергоефективності, до якої уряд цього тижня вніс корективи, а доступність до ринку запозичень заспокоює і, зрештою, заколисує.
У середу, як свідчить моніторинг консалтингової групи «А-95», стався черговий стрибок роздрібних цін на однойменну марку бензину в мережах АЗС «Лукойл» (до 10,20 грн./л) і ОККО ( до 10,15 грн./л). Винятком став лише столичний регіон. Це сталося в момент, коли набрали чинності більш помірні акцизи, і можна було очікувати на зворотний ефект. І хоч мережа заправок Shell знизила вартість літра А-95 на гривеник, вона також майнула за 10 гривень. Усі інші крупні оператори залишили цінники незайманими, але навіть це не втримало середні ціни в рамках коридору, рекомендованого Міненерговугілля. Як зазначають експерти консалтингової групи А-95, причини такої поведінки цін слід шукати в зростанні закупівельних цін і очікуваннях підвищувального тренду. Важко не погодитися, тим паче, що слід зважати і на силу інерції нашого специфічного ціноутворення. Поза тим учасники ринку надії на стабілізацію продовжують пов’язувати зі зниженням ставок акцизного збору. Втім, водії автотранспорту так і не пригадали, в якому році ціни на бензин знижувалися напередодні Великодніх свят.
