Із досьє «Голосу України»
Олексій Гончаренко народився 16 вересня 1980 року в Одесі. У 1996-му його як дипломанта Всеукраїнської олімпіади з біології без іспитів було прийнято до Одеського державного медичного інституту, який закінчив у 2002 році з відзнакою.
З 1999-го по 2002 рік працював фельдшером на Одеській станції «Швидкої допомоги».
У 2005-му закінчив Академію народного господарства при уряді Російської Федерації (Москва). Того-таки року обраний головою Одеської міської організації політичної партії «Союз». У 2006 році — депутат Одеської міської ради (фракція Партії регіонів).
Як учасник програми Фонду Джорджа Сміта, 2006 року пройшов стажування у Великій Британії — в парламенті країни та місцевому самоврядуванні міста Лютон (передмістя Лондона) і Національній Асамблеї Уельсу.
У жовтні 2010-го обраний депутатом Одеської обласної ради (фракція Партії регіонів) і заступником голови обласної ради. Присвоєно 4-й ранг посадової особи місцевого самоврядування.
Одружений. Виховує сина.
У роботі 20-ї сесії Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи, яка відбувалась у Страсбурзі, брала участь і українська делегація. До її складу, згідно з указом Президента, разом з іншими представниками місцевого самоврядування входив і заступник голови Одеської обласної ради Олексій Гончаренко.
Чи потрібен Україні європейський досвід самоврядування? Як оцінює Рада Європи рівень розвитку місцевої та регіональної демократії в нашій країні? Ці й багато інших запитань розглядали у Страсбурзі. Саме з них почалася й розмова з Олексієм Гончаренком.
— Чим спричинена, на ваш погляд, участь у роботі Конгресу представника Одеської області?
— В Україні сьогодні лише п’ять областей, що мають державний кордон із країнами, котрі входять до Євросоюзу. Одеська область — одна з них. І нам потрібно в нинішніх реаліях міжнародної ситуації й розвиватися, й захищати свої інтереси.
— Хто представляв Україну в роботі сесії Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи?
— Згідно з указом Президента від 24 лютого 2011 року склад української делегації було затверджено на два роки. У Палаті місцевої влади Конгресу працюють представники Вінницької, Дніпропетровської, Донецької, Кіровоградської областей, міста Києва.
У Палаті регіонів Конгресу, яка для мене є доброю школою, спільно працюємо з колегами із Харківської, Луганської, Чернігівської та Запорізької областей, а також із головою Верховної Ради АРК Володимиром Константиновим.
Так вийшло, що за віком я був наймолодшим членом делегації. Однак це не перешкодило мені продуктивно, за оцінкою моїх колег, працювати на засіданнях Конгресу. Мої старші колеги з повагою поставилися до мене, і я чимало в них навчився за ці дні, за що їм вдячний.
— На сесії Конгресу розглядали й обговорювали питання, що хвилюють країни Європи. Чим стурбовані представники місцевого самоврядування країн, що входять до Ради Європи?
— Нагадаю, що Конгрес місцевих і регіональних влад — це консультативний орган, створений для забезпечення участі місцевого самоврядування в розвитку демократії.
Усі питання, які ми обговорювали, делегати розглядали через призму дотримання прав і свобод людини. Це філософія статуту Ради Європи.
Що хвилює народи Європи? Ми розглядали, приміром, проблеми енергозабезпечення держав і підвищення енергоефективності. У комітеті з управління, до якого я увійшов, ми обмінювалися досвідом з управління громадами, з управління регіонами. У нашому комітеті відбулися відповідні слухання. У своєму виступі я розповів про досвід України й Одеської області, про партнерство мешканців і органів місцевого самоврядування.
— А як розв’язували мовну проблему?
— Її не було. Я виступав англійською мовою, якою володію вільно, в кулуарах засідань вільно спілкувався французькою.
— Чи звучала на Конгресі тема, присвячена ситуації в Україні?
— Звучала. За традицією, на сесії обговорюють доповіді про підсумки спостережень за політичними процесами у країнах так званої «молодої демократії». Такі доповіді було присвячено розвитку демократії в Туреччині, Румунії, Мальті та Австрії.
Окрема доповідь була присвячена аналізу місцевих виборів в Україні 30 жовтня 2010 року.
— І яка була оцінка європейськими спостерігачами місцевих виборів у нашій країні?
— Доповідач з «українського питання» пан Найджел Мермаген зробив такий висновок: місцеві вибори в Україні проходили спокійно. Він особливо підкреслив, що ознак систематичного підтасування голосів під час підбиття підсумків голосування виявлено не було.
Експерти Ради Європи позитивно оцінили той факт, що вибори до місцевих органів влади проходили без поєднання з виборами до Верховної Ради — як, власне кажучи, і рекомендувала раніше Рада Європи. З позитивної точки зору була оцінена зроблена в Україні робота зі складання списків виборців.
Не приховую, членам нашої делегації було приємно читати рядки з доповіді, присвяченої нашій країні. Процитую лише кілька абзаців: «Зміцнення демократії в регіонах дасть змогу Україні проводити політику глибшої європейської інтеграції. У цьому контексті Україна вже вживає заходів, спрямованих на децентралізацію влади, які можна розглядати як частину більш широкої адміністративної реформи. Зокрема, йдеться про передачу більш широких повноважень, компетенцій і ресурсів від центральних органів влади органам місцевого самоврядування, що цілком відповідає Європейській хартії місцевого самоврядування»
— Тобто до України немає жодних претензій стосовно підготовки і проведення виборів?
— Претензії в Ради Європи є. І вони, зокрема, містилися в резолюції, присвяченій нашій країні. Приміром, як серйозний недолік було зазначено факт, що закон про місцеві вибори було ухвалено в Україні лише за два місяці до дня голосування. Рада Європи вважає, що цей закон містить низку несправедливих обмежень, скажімо, при висуванні незалежних депутатів. На думку європейських експертів, громіздкий вигляд мають процедура підрахунку голосів і процедура голосування
— На сесії багато говорили про децентралізацію влади. Для України це тема сьогодення чи перспектива на майбутнє?
— Справді, сьогодні країни Європи впевнено впроваджують у життя принцип децентралізації влади. Для України — а ми прагнемо в Європу — це нагальна вимога дня. Я — член Партії регіонів, а основа ідеології нашої партії — посилення регіональної політики. Кажучи про децентралізацію, я казав би не так про перерозподіл повноважень між центральною владою і регіонами, як про передачу влади від найнятих народом чиновників людям, тобто про максимальне залучення народу до управління своїми селищами, містами, районами. Що більше ми дамо можливості народу впливати на прийняття рішень міською або обласною радою, то ефективніші та якісніші будуть ці рішення. Процес цей непростий, найтяжчий. З одного боку, небажання чиновників ділитися цією владою, з другого — певна апатія суспільства і його небажання брати участь у процесі управління громадами.
— Але децентралізація передбачає й те, що влада дослухається до народу, а не вказує, як йому жити, які свята відзначати, яких героїв ушановувати.
— Згоден. Це магістральний напрям, «битий шлях», якщо так можна висловитися. Цього року в Одеській області депутати облради пішли саме шляхом максимального врахування інтересів людей. Сьогодні всіх хвилює проблема освіти. І ми це врахували під час формування бюджету. Незважаючи на складний фінансовий рік, область закуповує 47 автобусів, буде добудовано шість шкіл, деякі з яких будуються понад 20 років. Перші три школи буде введено в дію до першого вересня, три інші відзначать новосілля наступного року.
— Одеська область є членом декількох регіональних міжнародних організацій. Але практичних, реальних справ немає досі. Немає спільних економічних проектів, немає довгострокових програм.
— Безперечно, все це станеться в найближчому майбутньому. Але давайте подивимося на цю проблему з іншого погляду. Інвестори — люди і країни, які вміють лічити й лічать гроші та фінансові ризики. Інвестори не прийдуть у регіон або місто, де нестабільна ситуація. Візьмемо, наприклад, Одесу. Згадайте нещодавній міжнародний скандал з вивезенням сміття і спробою відлучити від бізнесу німецьку компанію. У його розв’язанні брали участь центральні органи влади. А рішення про дачу згоди на початок будівництва в центрі міста і потім скасування цієї згоди? І багато чого іншого незрозумілого в діях місцевої влади не можна пояснити. Партнерів і інвесторів це лякає, вони не хочуть ризикувати.
Я переконаний, що сильне місцеве самоврядування — це насправді той резерв, який допоможе нашій країні стати повноправним членом європейського співтовариства.
 
Одеса.