Своїми таємницями випікання пасок із читачами «Голосу України» поділилися сестри з львівського монастиря Святого Йосафата. Величаву будівлю біля парку «Знесіння» ще огортали ранкові сутінки, коли ми дісталися монастиря Святого Йосафата на околиці Львова. У Чистий четвер випікання пасок почалося з молитви та святої літургії. Отримавши благословення настоятельки монастиря Агнети Заведюк (на знімку праворуч), сестри беруться за підготовку тіста. П’ятий рік паски випікає сестра Іринея (на знімку ліворуч). Щоб вони не засихали і краще зберігалися, на півтора кілограма муки додає півтора літра кип’яченого молока з цукром. Рецепт дізналася від мами, яка проживає в Радехівському районі на Львівщині.
Коли сестрі Іринеї доручили випікати паски вперше, вона дуже переживала. Кілька разів телефонувала до мами і все перепитувала. Нині впевнена як ніколи. Після закваски береться за тісто. Рецепт монастирської паски досить простий. Для одного замісу сестра використовує 2 літри молока, 160 грамів дріжджів, 8 яєць, 8 жовтків, пачку маргарину, 100 грамів олії, 1,4 кілограма цукру, сіль, ванілін та 200 грамів ізюму.
Сестра щойно приготувала тісто, наклала його у форми. Воно підходитиме до 15.00. З’явилося кілька вільних хвилин для розмови.
Поки тісто підходить, настоятелька монастиря сестра Агнета Заведюк проводить для нас невелику екскурсію. Монастир ще не добудований. Минулими роками допомагали львівські підприємства. Багато для монастиря зробив хімфармзавод, що розташований поряд. Нині всім стало сутужніше. Сестри придбали матеріал на нову покрівлю, але на виконання робіт коштів поки що немає. Економічна криза торкнулася й монастиря. Значні кошти йдуть на опалення.
Ми прямуємо довгим коридором. Праворуч — капличка, де моляться сестри, у центрі якої ікона священномученика Йосафата.
— Згромадження Сестер священномученика Йосафата було засноване 1792 року отцем Тимотеєм Щуровським на Підляшші (нині місто Біла Підляська Люблінського воєводства, Польща), — розповідає ігуменя Агнета Заведюк. — Сестри доглядали за церквою Різдва Пресвятої Богородиці у Білій, де були виставлені мощі святого Йосафата Кунцевича. Через переслідування, а згодом і ліквідацію Греко-католицької церкви на Холмщині та Підляшші згромадження поступово припиняє своє існування на цих теренах. На Галичині воно знову відроджується в Кізлові Буського району Львівської області у 1911—1914 роках за сприяння двох священиків — Олександра Дикого та Івана Жигаля. У 1924-му сестрам подарували будинок у Львові, на Старому Знесінні, поблизу Високого Замку. 1956-го тут було засновано новіціат, а згодом перенесено і головний осередок згромадження. У 1990 році розпочали будувати новий монастир священномученика Йосафата у Львові. Сестра Агнета показує нам недобудовану капличку, яка має стати окрасою монастиря.
Місцевих монахинь добре знають у Львові. Сестри займаються катехизацією у дошкільних навчальних закладах, школах та при парафіях, беруть участь у роботі літніх таборів. При монастирі діє біблійний гурток для молоді. Також сестри допомагають священикам на місіях, розповсюджують духовну літературу, дбають про хворих.
Близько 16-ї години на монастирській кухні увага всіх знову прикута до сестри Іринеї, яка паски закладає в духовку. І десь о 17-й вона виставляє на стіл спечені паски.
Ми прощаємося з гостинним монастирем. Сестра Агнета вітає читачів «Голосу України» з нагоди величного свята Воскресіння Христового та бажає великодньої радості, яка є джерелом любові, миру і щастя: «Нехай Воскреслий Господь усіх нас щедро благословить»!
Львів.
Фото Андрія Нестеренка.
