Митний союз поки щонавіть не в планах

Під час традиційної години запитань до уряду народні депутати вчора мали можливість з’ясувати перспективи нашого вступу до Митного союзу, до якого вже входять Росія, Казахстан і Білорусь. На запитання відповідав міністр закордонних справ Костянтин Грищенко (на знімку).

Жодних переговорів про вступ України до цього союзу поки що не ведеться, наголосив він із трибуни Верховної Ради. Ми і надалі дотримуватимемося задекларованої політики євроінтеграції. Так, фахівці нині посилено працюють над підписанням договору про асоціацію та напрацьовують документи для створення зони вільної торгівлі з ЄС, повідомив К. Грищенко. Водночас він наголосив: це не означає, що ми маємо відмовитися від взаємовигідної співпраці з іншими країнами. Тож міністр назвав розмови про наш вступ до Митного союзу швидше «пошуком прийнятних форм відносин». За його словами, йдеться про формулу «3+1», тобто такий собі «вступ без вступу». 

Також К. Грищенко наголосив, що на рівні об’єднання Росія—Казахстан—Білорусь та Євросоюзу вже давно обговорюють можливість створення спільної зони вільної торгівлі. А отже, у цьому плані наша позиція і позиція східних сусідів повністю збігається. Окрім того, неможливо закривати очі на те, що товарообіг України з трьома країнами нині більший, ніж з ЄС.

Незважаючи на чітко сформовану тематику години запитань до уряду, К. Грищенку довелося відповісти вчора і на низку інших запитань, які стосуються нашої співпраці з Росією. У розмові про передачу в оренду українських земель Чорноморському флоту посадовець сказав, що наші сусіди при підписанні угод пішли на поступки, на які не погоджувалися раніше. Він поінформував, що нині триває процес інвентаризації нерухомого майна на цих територіях. Говорили вчора і про долю українських громадських організацій у сусідній країні. Вітчизняне МЗС працює над тим, щоб розширити культурно-освітні можливості наших громадян за кордоном, наголосив міністр. Водночас уряд не може розв’язувати внутрішні проблеми, з якими має справлятися українська громада.

Після того, як міністр закордонних справ та інші представники уряду покинули сесійну залу, парламентарії продовжили звичну п’ятничну роботу. Спочатку заслухали 106 депутатських звернень. На вимогу двох фракцій, «НУ—НС» та «БЮТ-«Батьківщина», із заявою виступив Арсеній Яценюк. Він звернувся до Президента з проханням накласти вето на закон, який надає червоному прапору статусу державного. Мовляв, він асоціюється із безпосередньою діяльністю комуністичної влади. Народний обранець висловив припущення, що сама ідея із поверненням до старих символів народилася для того, щоб приховати провали в економічній політиці та відсутність реформ. Такий виступ спричинив «перепалку» між цим «нунсівцем» та комуністом Євгеном Царьковим. Охолодити пристрасті допомогла перерва в засіданні. 

Після неї почалося обговорення пропозицій до Кримінально-процесуального кодексу за авторством представника фракції Народної партії Олега Зарубінського, якими пропонується змінити статус зізнання. За його словами, через високі плани покращення рівня розкриття злочинів правоохоронці часто посилаються на добровільне зізнання як основний доказ вини обвинувачуваного. Це, у свою чергу, провокує таку ганебну практику, як «вибивання» цього добровільного зізнання, тобто фактичного застосування тортур. Тож депутат пропонує залишити добровільне зізнання лише як додатковий доказ вини і зняти його як основний. Зал розділився на тих, хто підтримував ініціативу, і тих, хто вважав, що подібні зміни жодним чином не зменшать кількість катувань у правоохоронних органах. Із останньою позицією погодилися і члени Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності. Однак під час голосування у першому читанні проект все ж набрав 242 голоси. На цьому законотворча робота вчора закінчилася, і парламентарії перейшли до різного.