Кіоски, або малі архітектурні форми (МАФи), обліпили київські станції метрополітену, зупинки громадського транспорту, парки, сквери, пляжі та інші місця відпочинку що короста, витіснивши пішоходів на проїжджу частину вулиць, знищивши зелені зони, перетворивши окуповані ними території на звалища, вбиральні «під кущиками». Про що «Голос України» не лише розповідав, а вже волав, звертаючись до районних та міської державних адміністрацій з вимогою втрутитися.

 

Неймовірно, але керівники різних рівнів влади з газетою... погоджуються: «МАФи установлені незаконно». Утім, далі справа не посувається. Щоправда, впродовж останнього місяця КМДА демонтувала певну кількість кіосків. Але їх у місті кілька десятків тисяч! Тож зникнення 20—30 не поліпшує ситуацію загалом. Та й демонтаж багатьох з них насправді означає лише їхню передислокацію в інше місце. Приміром, як це сталося біля станції метро «Шулявська»: МАФи від входу в підземку перебазувалися за кількасот метрів — до пам’ятника «тридцятьчетвірці». До речі, вони «прикрасили» територію навколо танка Т-34 з одного боку, а з другого невелику площу міст-героїв уже перетворено на автостоянку...

Редакція спробувала розгадати цей київський «феномен». Чому владні структури, у тому числі правоохоронні органи, погоджуючись, що МАФи встановлені незаконно, водночас дозволяють їм залишатися на місці? Зрештою, як узагалі це можливо? Ми знайшли охочого розповісти про саму схему співіснування нелегального підприємництва і тих, хто за обов’язком служби повинен цього не допускати. Щоправда, державний службовець однієї із київських райдержадміністрацій погодився (з цілком зрозумілих причин) на анонімне інтерв’ю.

— Розкажіть, будь ласка, у який спосіб МАФи з’являються без дозвільних документів?

— Ще донедавна рішення про встановлення МАФів ухвалювала комісія при РДА. До її складу входили представники різноманітних служб — санепідстанції, пожежної інспекції, управлінь — з благоустрою, екології, архітектури, ЖКГ та ін. Вона вирішувала, чи можливе встановлення кіоску за вказаною заявником адресою. Якщо заперечень у районних служб не було, то комісія надавала висновок на збирання погоджень у КМДА. І не могло бути навпаки. Проте якщо в цьому виникала потреба, то місто завжди погоджувало з районом рішення про надання права встановлення кіоску. Але в будь-якому разі воно надавалося терміном на три роки. Звичайно, певні порушення траплялися, але не так масово, як це робиться нині. Принаймні податки від роботи МАФів надходили до бюджету міста. Так тривало доти, поки рішенням голови КМДА Леоніда Черновецького дозвільну функцію на встановлення кіосків у районів відібрали. Натомість була створена київська інвестиційна агенція (КІА) — незаконне формування, спрямоване на збір коштів, але не в державну кишеню.

— Як так?

— Вони брали гроші з підприємців за розробку документації на встановлення МАФів там, де заявник забажає, зокрема на теплотрасах, червоних лініях, перехрестях, що категорично забороняється, оскільки водії не мають оглядової перспективи, на зупинках громадського транспорту, в зелених зонах. Розмір оплати залежав від місця розташування. Зрештою КІА розпалася, що й зрозуміло: так нахабно гребти гроші, не вносячи ані копійки в бюджет, далі було занадто небезпечно, і «контора» зникла так само, як з’явилася.

— І що натомість?

— Чиновникам і можновладцям сподобалося наживатися у такий спосіб, тому вони не захотіли втрачати величезні гроші. Приміром, у нашому районі нелегальних МАФів установлено понад 700. Існує такса: 150 грн. за кв. м щомісяця. Площа кіоску становить у середньому 20—25 кв. м. Тож у кишені чиновників, а не в бюджет міста щомісяця надходить 3—4 тис. грн. з кожного. Загалом майже 2 млн. грн. — близько 20 млн. грн. по місту. З цих грошей живляться практично всі владні й правоохоронні структури району. Втім, така схема безвідмовно діє у всіх районах столиці.

— А якщо я встановлю кіоск без дозволу, там, де мені сподобається, що буде?

— Тільки здається, що в цій справі існує хаос. Насправді заховатися від влади навряд чи можливо: кожен район поділений на квадрати, за якими закріплені інспектори відділу благоустрою РДА. Вони зобов’язані упродовж дня оглядати свої території і виявляти, де й що відбувається: з’явився нелегальний кіоск, хтось склав побутові відходи не в належному місці, незаконно встановив паркан чи так само розпочав будівництво. Співробітники цього відділу — єдина служба, котра має повноваження складати акти та приписи і повідомляти про це керівництву, а воно, у свою чергу — управлінню з благоустрою КМДА, яке ухвалює рішення про демонтаж незаконно встановлених МАФів.

Але демонтуються передовсім МАФи, власники яких відмовляються давати хабарі, або тих, хто не зійшовся на якомусь інтересі з владою. Приміром, якщо ви встановили нелегально кіоск (зазвичай це робиться вночі), то не розраховуйте, що вдасться залишитися непоміченим. До вас одразу прийдуть з райдержадміністрації і вимагатимуть плату — неофіційно. Якщо відмовитеся, то кіоск демонтують швидко і цілком законно. Утім, приміром, буквально під вікнами відділу з благоустрою райдержадміністрації нашого району на газонах установлені кіоски, що їх упритул не помічають його співробітники. Так само, як і ті, що окупували зелені зони, підходи і під’їзди до станцій метро, перетворивши сквери і газони на клоаку. Тут свої «ігри»: співробітники міліції, прокуратури, податкової інспекції, санітарно-епідеміологічної служби, пожежники — усі «кришують» своїх. Мовляв, не зачіпай мого, не чіпатиму твого...

— І все-таки, якщо захочу встановити кіоск законно, то як повинна діяти, куди звертатися?

— Давайте дізнаємося про це, набравши номер телефону відділу з благоустрою району...

(Зателефонувала, запитавши у чиновника на тому кінці дроту, до якого підрозділу РДА слід звернутися для одержання дозволів на встановлення кіоску? Мені відповіли, що такого органу в районі немає. А де є, — перепитала, — у КМДА? «Не знаю напевне, відповів чиновник, але, здається, там теж поки що немає. Утім, чув, що він створюється, начебто при ГоловАПУ, чи — при управлінні містобудування. Запитуйте у них». Отакої!).

— І що, всі охочі торгувати в кіосках платять хабарі чиновникам управління з благоустрою?

— Не тільки їм. Приміром, у районі незаконно розташовано сотні автостоянок і автомийок. Одну з них узагалі встановили на проїжджій частині поблизу залізничного переїзду. Здебільшого під автостоянки нахабно захоплюються тротуари разом із зеленими зонами, які спочатку засипають щебенем, а потім асфальтують. З автомийками ще огидніше, оскільки відходи свого виробництва — хімічні мийні засоби — «підприємці» зливають просто в каналізацію, яка все це несе в Дніпро. Природі завдається величезного збитку, який обчислюється сотнями тисяч гривень. Проти такого варварства намагалися протестувати екологічні громадські організації, але хто на них зважає?! У ці сфери ніхто й носа не може сунути: вони контролюються відповідними районними відділеннями міліції і прокуратури.

— Виходить, що співробітники практично усіх владних структур — корумповані та не гребують хабарами?

— Очевидно, що не всі, але багато, якщо так відкрито порушується законодавство. Для правоохоронних органів це не таємниця, але жодних заходів вони не вживають. Хіба важко здогадатися, чому?

Інтерв’ю взяла Валентина ПИСАНСЬКА.

Від редакції. Автору цього інтерв’ю, а також низки інших публікацій щодо благоустрою Києва не раз погрожували фізичною розправою. Ми сподіваємося, що на розповідь аноніма належним чином відреагує Генеральна прокуратура України. Просимо вважати це інтерв’ю запитом редакції і чекаємо відповіді.