Комітет Верховної Ради з питань аграрної політики та земельних відносин напрацював рекомендації парламентських слухань на тему «Земля в українській долі: ситуація у земельній сфері, законодавче забезпечення земельних відносин та практика його реалізації». У разі прийняття цього документа в сесійній залі — його народні обранці планують розглянути сьогодні — рекомендації й мають стати дороговказом до прийняття земельної законодавчої бази, необхідної, зокрема, для запровадження обігу сільгоспгектарів.
У рекомендаціях головним завданням земельної реформи в Україні, яка проводиться вже 20 років, визначено забезпечення продовольчої безпеки держави, підвищення продуктивності виробництва сільгосппродукції. Окремо перераховуються здобутки. Так, за цей час у державі створено 34 тисячі 715 нових агроформувань, а 6 мільйонів 913 тисяч громадян внаслідок реформування набули права на земельну частку (пай).
Загалом, у розвиток Земельного кодексу України прийнято понад 50 законів, які регулюють земельні відносини. Одним з них, від 15 червня 2004 року, ратифіковано Угоду про позику (проект «Видача державних актів на право власності на землю в сільській місцевості та розвиток системи кадастру») між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку. Основною метою проекту визначено створення кадастрової системи, а також видача державних актів на право власності на земельні ділянки власникам земельних часток (паїв), картографування території всіх областей України, виготовлення базових та індексних кадастрових карт.
З того, що не вдалося зробити — Державним агентством земельних ресурсів та Міністерством фінансів, за результатами перевірки Рахункової палати, — не створено ефективної системи управління проектом. Це призвело до скорочення позики проекту загалом на 105 мільйонів доларів, або на 53,8 відсотка від визначеного Угодою про позику обсягу (195, 1 млн. дол.). За шість років його реалізації Державним агентством земельних ресурсів та ДП «Центр державного земельного кадастру» використано лише 23,7 млн. дол. (12,1 відсотка) коштів позики. Соціальні цілі проекту щодо безплатної заміни сертифікатів на право на земельну частку (пай) на державні акти не досягнуті, а джерело фінансування цих заходів втрачено.
Ще один маловтішний факт — у системі державного земельного кадастру інформація майже про 70 відсотків земельних ділянок, за якими зареєстровано правовстановлюючі документи, відсутня. Як наслідок, стягнення плати за землю в Україні відбувається без повних даних про об’єкт оподаткування.
Водночас учасники парламентських слухань зазначають, що досі не прийнято низки спеціальних нормативно-правових актів у сфері регулювання земельних відносин, використання та охорони земель, які передбачалося ухвалити в розвиток Земельного кодексу.
Ситуація у сфері охорони земель — украй незадовільна і вимагає невідкладних заходів її поліпшення. Орієнтовні обсяги асигнувань, які необхідні для здійснення заходів з охорони земель, — 55,8 млрд. грн. Зокрема, за рахунок державного бюджету — 4,1 млрд. грн., тобто принаймні 400 млн. грн. на рік.
Не сприяє розвитку земельних відносин безсистемне та часто необґрунтоване внесення змін до Земельного кодексу та інших законів у цій сфері, що призводить до розбалансованості норм та їх невідповідності іншим законодавчим актам. Причому зміни мали переважно фрагментарний характер. Окремі з них лобіювалися і не могли істотно поліпшити чинні норми. Загалом зміни внесено до 84 з 212 статей Земельного кодексу (52 законами), тоді як до Земельного кодексу в редакції 1992 року корегування вносилися лише тричі. Тож необхідно, йдеться у проекті рекомендацій, терміново припинити безсистемне внесення змін до земельного законодавства та передусім зосередити увагу на прийнятті відповідних суспільно-значимих законів, якими відповідно до пункту 15 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу є закони України про ринок земель та про державний земельний кадастр, що дають змогу в основному завершити формування законодавчої бази земельних відносин у країні.
З рекомендаціями знайомилася Галина КВІТКА.
МАЙЖЕ ОФІЦІЙНО
Верховній Раді забезпечити прийняття законів:
про державний земельний кадастр, передбачивши створення електронного загальнодержавного земельного кадастру та відповідну земельно-інформаційну базу даних;
про ринок земель;
про Державний земельний фонд України;
про Державний земельний банк України;
про консолідацію земель сільськогосподарського призначення;
про інвентаризацію земель або внесення відповідних змін до Закону України «Про землеустрій»;
про внесення змін до Закону України «Про розмежування земель державної та комунальної власності» щодо спрощення процедури розмежування земель.
Кабінету Міністрів:
до 1 травня 2011 року подати на розгляд Верховної Ради законопроект про ринок земель, передбачивши в ньому норми щодо закріплення на термін до 50 років після прийняття Закону переважного права органів державної влади на викуп земельних ділянок в Державний земельний фонд України та прав органів місцевого самоврядування на викуп земельних ділянок для суспільних потреб, а також щодо набуття права власності на землі сільськогосподарського призначення лише фізичним особам — громадянам України;
до 1 червня 2011 року розробити та подати на розгляд законопроекти про Державний земельний фонд, про Державний земельний банк, про консолідацію земель сільськогосподарського призначення;
до 1 липня 2011 року — про внесення змін до Закону України «Про розмежування земель державної та комунальної власності» щодо спрощення процедури розмежування земель;
до 1 грудня 2011 року — про інвентаризацію земель або внесення відповідних змін до Закону України «Про землеустрій»;
до 1 січня 2012 року уряд має завершити створення системи державного земельного кадастру. А також затвердити Державну цільову програму розвитку земельних відносин в Україні на період до 2020 року;
до 1 грудня 2012 року провести інвентаризацію земель сільськогосподарського призначення державної власності та забезпечити проведення інвентаризації земель в межах територій відповідних рад за умови повного їх фінансування.
При підготовці проекту держбюджету на 2012 рік передбачити виділення коштів на фінансування заходів з проведення земельної реформи та з охорони земель; фундаментальних та прикладних наукових досліджень у сфері земельних відносин, землеустрою, державного земельного кадастру, використання та охорони земель, створення єдиної системи стандартів, норм і правил; заходів з інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності, а також на формування статутного капіталу Державного земельного банку України.
Враховуючи недостатній рівень поінформованості громадськості щодо державної політики у сфері земельних відносин та зважаючи на необхідність проведення широкої інформаційної та роз’яснювальної роботи серед населення, вжити заходів щодо широкомасштабного інформування громадськості про зміст реформ у земельній сфері та їх кінцевої мети.
