За результатами парламентських слухань на тему «Земля в українській долі: ситуація у земельній сфері, законодавче забезпечення земельних відносин та практика його реалізації» незабаром має вийти збірка. Про це повідомив завідувач секретаріату Комітету Верховної Ради з питань аграрної політики та земельних відносин Олександр Старинець (на знімку).
— Взагалі, — пояснює співрозмовник, — щоб провести парламентські слухання з того чи іншого питання — має бути ініціатива народних депутатів. Реєструється проект постанови, де вказана тема, визначена дата. Як правило, проводяться одні слухання на місяць.
— На слуханнях, окрім народних депутатів та урядовців, було чимало науковців, керівників сільгосппідприємств, представників місцевих органів влади. Як ви відбирали людей?
— З комітету були направлені листи на голів обласних адміністрацій і голів обласних рад з пропозицією сформувати делегацію для участі в слуханнях. У посланнях вказувалося, що необхідно, щоб були представники фермерських господарств, сільськогосподарських підприємств, власники земельних паїв, а не тільки чиновники з областей. Зверталися до комітету, щоб взяти участь у слуханнях, й громадяни особисто. Списки учасників налічували понад 600 осіб. Ви ж бачили, була задіяна і гостьова частина балкона.
— А от власників земельних паїв я щось не почула?
— Ми в листах зазначали, що адміністрації мають включити до делегацій власників земельних паїв. На жаль, на місцях могли поставитися так, що кожен фермер — він  є і власником паю. І керівник сільгосппідприємства — і орендує наділи, і водночас має свій власний пай. У цьому питанні недопрацювала місцева влада. Проте студенти аграрних вузів за ініціативою Міністерства аграрної політики та продовольства провели соціологічне опитування, щоб визначити позицію власників земельних паїв.
— Чи вивчався якось під час підготовки до слухань міжнародний досвід?
— Напередодні слухань відбувся «круглий стіл» з представниками Угорщини стосовно позитивного досвіду цієї країни у проведенні земельної реформи. У ньому брали участь чимало науковців і практиків. Було три великі співдоповіді, наводилися приклади — як працює там регульований ринок землі. Вивчався досвід Румунії і Болгарії — він швидше негативний.
— Ви прогнозуєте — дадуть ці слухання поштовх до законодавчого врегулювання земельних питань?
— Принаймні Верховна Рада працює відкрито і прозоро. Слухання — це інструмент комунікації з суспільством. Щоб суб’єкти ініціативи відчули настрої, щоб написати закон, потрібно мати точку зору людей, котрі повинні його виконувати, які мусять жити за цим законом. Тому, безперечно, аналіз думок у суспільстві — важливий. Необхідно з таких вагомих питань, як земельна реформа, як пенсійна проводити слухання, жваво обговорювати різні точки зору. І в проекті рекомендацій передбачено, що мають бути враховані інтереси селянської сім’ї, яка живе і працює на землі. А без такого інструменту, як публічне обговорення, зробити це неможливо.
Розмовляла Галина КВІТКА.