Під такою назвою в кінці 2010 року у видавництві «Таврія» (Сімферополь) вийшла книга відомого вченого, доктора технічних наук, професора, активного дописувача «Голосу України» Романа Яремійчука. Обсяг книги — понад 500 сторінок. 
Цікава сама доля автора книги — у неповних чотирнадцять літ він назавжди пов’язав своє життя з нафтовою промисловістю. Після навчання у «Львівській політехніці» у Р. Яремійчука були роки праці на посаді інженера в Бориславі, навчання в московській аспірантурі та майже восьмирічна робота в головному й понині інституті бурової техніки. А наступні 34 роки була робота в Івано-Франківському національному технічному університету нафти та газу на посадах проректора з наукової роботи, декана двох факультетів та завідувача двох кафедр. У його творчому доробку 55 книг, що виходили у світ в Україні, Росії, США, Польщі та Китаї, більше 300 наукових статей, а також 166 винаходів, підтверджених авторськими свідоцтвами СРСР, патентами України, Росії, Аргентини, Болгарії. 
Автор книги більше вісімнадцяти літ життя присвятив Криму, ставши засновником кафедри морських нафтогазових споруд (пізніше нафтогазових технологій), а у 2002 році став деканом спільного з Національною академією природоохоронного та курортного будівництва факультету морських нафтогазових технологій. Сотні нинішніх інженерів, що працюють у ДАТ «Чорноморнафтогаз» та проектних організаціях Криму, вважають себе у тій чи іншій мірі його учнями. Газета «Голос України», починаючи з 1994 року, опублікувала десятки статей Романа Яремійчука. Окремі з тих статей увійшли в книгу, отже, не втратили з часом своєї актуальності. Це статті про освоєння нафтогазових ресурсів Чорного та Азовського морів. Незайве, щоб їх прочитали вчені, експерти нафтогазового комплексу, урядовці, що опікуються енергетичною безпекою України.
У передмові до книги поет Павло Вольвач написав, що його «захопило подивування від масштабу та глибини цього непростого чоловіка». І далі: «Цей чоловік чує слово. Власне цей текст писав письменник, що міг все життя займатися чим завгодно, хоч видобувати нафту чи водити тролейбус, але при цьому зберігаючи в собі такі, чи не найвизначальніщі ознаки письменницького ремесла, як смак до мови, чуття деталі, чіпку пам’ять, а на додачу ще й такий несуттєвий дріб’язок, як совістність, відповідальність, шляхетність...».
А кандидат технічних наук, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки Юрій Дубленич написав: «Особливе значення ця книга має для студентів, молодих інженерів, аспірантів, як вірний дороговказ, як посібник творчості, як приклад передачі знань та ставлення до життя, праці, навчання від покоління до покоління».