Єдиний в Україні виробник «крилатого металу» планує звільнити вже останню тисячу працюючих. Причини такого становища загальновідомі. Запорізький алюмінієвий комбінат, приватизований 2001 року за дуже сумнівних обставин, міг працювати тільки за умови фактичної державної дотації.
Йдеться про так званий диференційований тариф, а простіше, про значно нижчу ціну на електроенергію, ніж та, яку сплачують інші промислові споживачі. Адже в період низки перепродажів ЗАЛКу хтось із власників устиг через один із київських судів заборонити собі виконувати інвестиційні зобов’язання, які було взято під час приватизації. Іншими словами — з древнього обладнання лише намагалися викачати останнє, не думаючи про якусь модернізацію чи енергозбереження. Судова тяганина закінчилася нічим — Генпрокуратура України 27 грудня 2010 року програла справу у Київському господарському суді російській компанії РУСАЛ. Як результат, попри невиконання власником інвестзобов’язань, повернути державі 68,01 відсотка акцій ЗАЛКу не вдалося. Однак у руках уряду залишився потужний важіль впливу — той-таки дифтариф. Підприємству оголосили умови отримання більш дешевої електроенергії: це виплата заборгованості за раніше наданим кредитом під обладнання для виробництва алюмінієвої фольги (75 мільйонів доларів), а також виділення компанією 150 мільйонів доларів на запуск виробництва з випуску алюмінієвої фольги, і ще 200 мільйонів доларів — на реконструкцію електролізного виробництва. На РУСАЛі порахували, що простіше буде взагалі зупинити виробництво. Поки що оголошено про зупинення підприємства з 5 по 28 квітня, однак перспективи поновлення роботи ЗАЛКу в травні — малоймовірні.
Запоріжжя.
