Сьогодні в Києві відбудеться врочисте відкриття Міжнародної науково-практичної конференції «Двадцять п’ять років Чорнобильської катастрофи. Безпека майбутнього».
Участь у ній, нагадаємо, беруть перші особи світу: глави держав, урядів, парламентів і представники впливових міжнародних організацій. Та спочатку Президент України Віктор Янукович разом із Генеральним секретарем ООН Пан Гі Муном особисто відвідають Чорнобильську зону. Щоб поглянути на її проблеми й оцінити їх масштаби на власні очі. До речі, напередодні, за участі Президента України Віктора Януковича та глав делегацій найвищого рівня відбувся «Київський саміт з питань безпечного та інноваційного використання ядерної енергії» і Донорська конференція зі збору коштів на фінансування Чорнобильських проектів, серед яких і будівництво об’єкта «Укриття».
— Для України та її міжнародних партнерів одним з найважливіших завдань на сьогодні є перетворення ЧАЕС на екологічно безпечну систему. Для цього необхідно побудувати новий безпечний саркофаг над зруйнованим четвертим енергоблоком та надійне сховище для відпрацьованого ядерного палива. На сьогодні все ще бракує близько 740 млн. євро для того, щоб завершити ці проекти, — нагадав у своїй промові під час відкриття Конференції зі збору додаткових коштів на завершення чорнобильських проектів Віктор Янукович.
Тим часом, за попередніми підрахунками, зібрати вдалося понад півмільярда євро. Остаточно не визначилися щодо участі в Чорнобильському фонді, за словами пана Президента, такі країни як Італія, Канада, Бразилія, Мексика. «Сьогодні я хотів би звернутися й до інших країн світу, які також можуть взяти участь у фінансуванні Чорнобильського фонду. Ми будемо завжди вдячні нашим друзям за своєчасну допомогу та участь у цьому найважливішому для всього світу заході», — каже В. Янукович.
Свій внесок, до речі, зробила й Україна — 29 мільйонів євро. А протягом 2011—2014 років ми вкладемо до Чорнобильського фонду «Укриття» загалом понад 100 млн. дол. США. Принаймні такі плани озвучив на Донорській конференції Прем’єр-міністр Микола Азаров.
Крім того, як стало відомо, за 25 років, що минули з часу аварії, прямі збитки та витрати на подолання її наслідків становили десятки мільярдів доларів США, а в окремі роки сягали 8—10% від обсягів Державного бюджету України. І це, мовляв, стало серйозним гальмуючим фактором економічного розвитку нашої молодої незалежної держави. І хоч ЧАЕС уже закрито, Чорнобильську сторінку остаточно ще не перегорнуто.
Тим часом, учасники іншого семінару «Життя на постраждалих територіях. Погляд у майбутнє» запевняють: не така страшна чорнобильська радіація зараз, як більшість вважає. Мовляв, радіація як така є невід’ємною частиною оточуючого світу. І нині людина піддається її впливу майже завжди.
Попри це, хвилює експертів той факт, що досі у продуктах, вирощених у так званих «чорнобильських зонах», фіксують перевищення вмісту радіації. Особливо це стосується сіл Рівненської області. До того ж більшу частину опромінення українці зазнають не із зовнішніх факторів (повітря, вода тощо), а з внутрішніх, передусім через продукти харчування. Кардинально протилежна ситуація у постраждалих районах Республіки Білорусь. Там держава досить ретельно стежить за тим, аби продукція, яку споживає населення, була «чиста». В Україні ж, за словами Валерія Кашпарова, експерта МАГАТЕ, уже кілька років не виділяються кошти на дезактивацію забруднених після аварії на ЧАЕС земель. «З грунту радіоактивний цезій потрапляє у рослини, а далі за ланцюгом живлення через молоко чи м’ясо до організму людини», — каже експерт. До того ж б’є по здоров’ю українців і любов до лісових ягід та грибів. Та, попри це, у грибний сезон у лісах — справжні аншлаги. І з таким підходом до власного здоров’я нас від радіації жоден новий саркофаг не захистить...
