Управління охорони здоров’я Івано-Франківської обласної державної адміністрації отримало листа від Міністерства охорони здоров’я України. У ньому зазначено, що держава більше не постачатиме туберкулін — препарат, який використовується для проведення діагностичних тестів на виявлення інфікованих і хворих на туберкульоз, зокрема для проб Манту. Про це на колегії ОДА, де розглядали хід виконання Програми протидії захворюванню на туберкульоз у 2007—2011 роках в області, повідомив начальник обласного управління охорони здоров’я Микола Олінійчук. За його словами, закупівлю туберкуліну, яку раніше проводили за рахунок державного і місцевого бюджетів, цьогоріч повністю перекладають на одні плечі.
Туберкульоз щорічно забирає життя 10 тисяч прикарпатців
Така новина в контексті масштабів, яких набула захворюваність на туберкульоз у світі і, зокрема, в нашій державі (Україна за цією недугою посідає сьоме місце серед країн на теренах колишнього Союзу), може означати лише те, що в державному бюджеті не так густо з грошима, а то й узагалі туго. Чи витримає цю додаткову ношу місцева скарбниця, сказати важко. Бо й тих 640 тисяч гривень, які цьогоріч передбачено в бюджеті області на згадану програму, недостатньо, щоб активно протидіяти цьому лиху.
Ситуація з туберкульозом в області складна. В Івано-Франківській області щорічно від нього помирають 10—11 тисяч людей. Хоча ця цифра доволі вражаюча, вона, однак, нижча від середньостатистичного показника в Україні. Багато життів можна було б урятувати, якби це захворювання виявляли на ранній стадії. Один із найефективніших методів тут — туберкулінова діагностика, яку проводять у дитсадках і школах. Дитині вводять препарат внутрішкірно і через три дні бачать імунну реакцію.
Складніше з дорослими. Як їх змусити проходити обстеження? На щастя, сьогодні наші поліклініки і лікарні працюють за такими правилами, що кожна людина, яка звертається до них з будь-якими хворобами, хоч-не-хоч змушена пройти флюорографічне обстеження. Тобто перевірку на захворюваність туберкульозом. Однак не всі люди є пацієнтами медустанов. А свідомих, які б відповідально ставилися до свого здоров’я і самі зголошувалися на такі обстеження, дуже і дуже мало. Тому фахівцям нічого не залишається, як самим їхати до людей. На Прикарпатті для цього використовують два пересувні флюорографи. Розроблено графіки, згідно з якими лікарі з цією апаратурою навідуються безпосередньо в населені пункти і проводять обстеження на місці. Показник охоплення такими профілактичними флюорографічними оглядами, за даними обласного управління охорони здоров’я, зріс із 290 осіб у 2001-му до 533 у 2010 році на тисячу населення. Якщо вірити цим цифрам, то кожен другий прикарпатець торік пройшов флюорографічний огляд. Відверто кажучи, це дуже і дуже сумнівно, бо принаймні серед моїх знайомих не знайшлося жодного, хто б минулого року пройшов цю процедуру.
Із флюорографами — проти хвороби
Міркуючи, як зробити так, щоб люди, особливо сільські, мали змогу протестувати свій організм на рахунок туберкульозу, влада вирішила закупити ще два пересувні флюорографи. «Якщо пересувна флюороустановка приїде в село, то людина подумає: піду і на всяк випадок перевірюся, — резонно зауважив голова ОДА Михайло Вишиванюк. — Бо хто з наших співвітчизників, згадуючи про таку хворобу, як туберкульоз, одразу їде до райцентру, щоб пройти перевірку? Часті такі випадки? Звичайно, стаціонарні флюорографи лікарням потрібні. Але треба привозити апаратуру і в село, робити відповідну агітацію в школах, сільраді, що з понеділка по четвер, скажімо, буде працювати флюорограф, прийдіть і перевірте своє здоров’я. І люди підуть», — переконаний голова.
Рання діагностика туберкульозу — це дуже важливо. А що далі? Скільки грошей може виділити влада на лікування і харчування таких хворих? Сьогодні в області вартість лікування одного такого пацієнта в середньому на день становить аж... 8 гривень 18 копійок. Є тубвідділення, де на лікування хворого виділяється й 1,70—2 гривні. Не набагато ліпша ситуація і з харчуванням. Так, у Долинському протитуберкульозному диспансері на харчування хворого витрачають 11,60 гривні, в Тисменицькому — 10, а в Солотвинському та Небилівському тубвідділеннях — 7 гривень на день. А тим часом ці хворі особливо потребують повноцінного харчування.
Складна ситуація і з кадрами. Більшість фахівців, які працюють у тубдиспансерах, — люди пенсійного віку. Через два-три роки там нікого не залишиться. Отож треба думати, як заохочувати до праці в цих установах молоді кадри, зокрема випускників місцевого медуніверситету. Одне слово, як зауважив голова ОДА Михайло Вишиванюк, заспокоювати себе тим, що в області ситуація краща, ніж загалом в Україні, не варто.
