50 років священнослужитель селища Успенка Лутугинського району намагається відновити зруйновану церкву — справді унікальний будинок, знесений 70 років тому. Одержимий благими намірами, він дійшов навіть до Президента України. Панотцеві — 77 років і він прагне дожити до тих днів, щоб у відтвореному храмі вести службу.

Пенсій на будівництво не вистачить

...Отець Андрій показує стару фотографію й зривистим голосом розповідає:

— Ось таким був наш Вознесенський храм до того, як його зруйнували в 1939 році. У знайдених архівних документах перші відомості про храм датуються 1916 роком. Там сказано, що церква в селі Успенському Слов’яносербського повіту Єкатеринославської єпархії побудована в 1809 році. Будинок кам’яний з п’ятьма круглими куполами й двома чотирикутними дзвіницями. Престолів при храмі було шість. Але радянська влада зруйнувала цю святу красу. В останні десятиліття Свято-Успенська церква містилася в старому будинку, однак вісім років тому той будинок визнали аварійним. Нам сказали: якщо вам дороге життя, треба шукати інше приміщення або зносити це, а на його місці побудувати нове. Тоді, в 2002-му, церква була в колишній лікарні. Будова добротна, міцна, але для храму — занадто мала...

Парафіяни, які зібралися на той час у церкві, підтримують отця Андрія:

— Для проведення служби тут дуже тісно і задушливо. Через свічки, що горять, в приміщенні бракує кисню й іноді людям стає зле. Доводиться викликати «швидку допомогу». Віра в Бога допомагає жити, долати труднощі. Отож нам без церкви не можна. Ми готові пожертвувати на будівництво храму свої гроші, тільки пенсії у нас невеликі й цих коштів не вистачить.

Отець Андрій вірить у диво

Як розповідають літні жителі Успенки, коли наприкінці тридцятих років минулого сторіччя руйнували храм, багато парафіян розібрали унікальні ікони й церковне приладдя по домівках і зберігали їх всі ці роки, передаючи поколінням як велику реліквію. Люди стверджують, що ікони повернуть, тільки-но побудують новий храм. Настоятель Свято-Успенської церкви отець Андрій теж зберігає унікальні ікони XVІІІ—XІX століть, великий іконостас і престол. У нинішнє приміщення це церковне приладдя не вміщається й змушене стояти в закритому напівзруйнованому молитовному домі, де раніше розміщувалася церква. Побачивши умови, в яких вони утримуються, народний художник Луганщини іконописець Євген Ковальов гірко зазначив:

— Перебуваючи в будинку, де взимку мінусова температура, триметровий іконостас уже пішов тріщинами й ще однієї зими не переживе... Дві унікальні ікони — спасителя Пантократора й Богородиці — виготовлені приблизно наприкінці XVІІІ — початку XІX століття. Про це можна судити по дереву, на якому написана ікона: зроблено так, щоб згодом дерево не деформувалося, зберігало свою первісну форму. Написані ці образи маслом за допомогою фрязької техніки. За великим рахунком, цим іконах місце або в музеї, або — у великому гарному храмі.

Для будівництва такого храму отець Андрій зібрав уже всі документи, готовий і проект, тільки грошей немає. Для зведення культового будинку, але без внутрішніх робіт, потрібно близько 10 млн. гривень. Заступник голови Лутугинської райдержадміністрації Ігор Петровський стверджує, що влада робить все, щоб допомогти парафіянам, однак розраховувати на допомогу підприємств району, на жаль, не доводиться. Обставини складаються так, що дві шахти району — «Лутугинська» та імені XІX партз’їзду, які є бюджетоутворюючими, сьогодні перебувають на межі зупинки. Однак, тільки-но розпочнуться роботи з будівництва храму, запевняє Петровський, дві місцеві будівельні компанії готові надати допомогу технікою. От тільки б зібрати кошти для закупівлі будматеріалів. Отець Андрій не здається й... вірить у диво. У тому, що воно відбудеться, священнослужитель не сумнівається. Адже сталося диво з колодязем. Минулого літа його копали найняті працівники, але до води так і не дійшли. Кинули, запевнили, що в цьому місці немає підземного озера. А отець Андрій перехрестився, взяв лопату в руки й почав копати біля храму. У своєму віці він вирив 25-метровий колодязь і таки знайшов воду. Люди кажуть, що вона найсолодша в Успенці.

Луганська область.

Отець Андрій показує зруйнований храм.

Біля колодязя, викопаного панотцем.

Фото автора.