Голова Верховної Ради Олександр Турчинов призначив 7 жовтня позачергове засідання, на якому заплановано розгляд ключових антикорупційних законопроектів, підготовлених урядом України спільно з громадськими антикорупційними організаціями, експертами ініціативи Реанімаційний пакет реформ та міжнародними партнерами.
Такий крок був, радше, вимушеним, аніж логічним розвитком антикорупційних ініціатив парламенту, адже 16 вересня народні депутати не змогли проголосувати за три законопроекти, покликані протидіяти великій політичній корупції, а загалом парламент VІІ скликання ухвалив один- єдиний системний закон у цій сфері — «Про здійснення державних закупівель».
Такий стан боротьби із корупцією ставить під загрозу отримання Україною чергових грошових траншів від міжнародних партнерів, таких, як Міжнародний валютний фонд або Європейська комісія, без яких здійснення життєво необхідних реформ в інших сферах стане просто неможливим. Що саме має зробити парламент, аби запустити першочергову — антикорупційну — реформу?
Створити незалежний орган для розслідування високопосадової корупції
Створити на підставі закону спеціалізований орган — Національне антикорупційне бюро — для виявлення та досудового розслідування корупційних злочинів у публічному секторі. Такий орган повинен відповідати міжнародним стандартам незалежності та ефективності (автономія від інших державних органів, прозорий і конкурсний відбір керівника та основного персоналу, неможливість звільнення керівника з політичних підстав тощо) і мати справу виключно із значними корупційними злочинами, які вчинені політичними посадовцями або іншими публічними службовцями високого рівня, суддями, прокурорами тощо або які становлять особливу суспільну небезпеку у зв’язку з високим розміром предмета злочину або завданої злочином шкоди. Запровадити антикорупційну спеціалізацію прокурорів із забезпеченням їх автономії від системи органів державного обвинувачення.
Передбачити відповідальність за незаконне збагачення
В Україні має бути запроваджено склад злочину — «незаконне збагачення» — відповідно до Конвенції ООН проти корупції (наявність у публічного службовця значного майна, яке не можна пояснити його законними джерелами доходів).
Забезпечити невідворотність покарання за корупційні злочини
Законодавчо забезпечити можливість здійснення спеціального кримінального провадження стосовно підозрюваного (обвинуваченого), який переховується від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності за корупційні злочини (заочне провадження).
Реформувати систему запобігання корупції
Запровадити нові механізми запобігання конфліктам інтересів, декларування доходів, майна і витрат публічних службовців; створити незалежну інституцію для нагляду за дотриманням антикорупційного законодавства (Національну комісію з питань запобігання корупції — колегіальний центральний орган виконавчої влади, що відповідає вимогам незалежності та здійснює перевірку декларацій про майно і доходи, нагляд за дотриманням положень щодо конфлікту інтересів та інших вимог у сфері запобігання корупції); запровадити програми доброчесності в кожному органі влади та юридичних особах публічного права; запровадити процедуру моніторингу способу життя публічних службовців (перевірка відповідності рівня життя задекларованим доходам службовця та членів його сім’ї); забезпечити на законодавчому рівні дієвий захист осіб, які повідомляють про корупційні правопорушення (захист викривачів).
Відкрити інформацію про реальних власників компаній та посилити фінансовий контроль за національними політичними діячами
Запровадити обов’язкову фіксацію інформації про фізичних осіб-бенефіціарних власників юридичних осіб під час їх державної реєстрації та оприлюднення цієї інформації в мережі Інтернет. Поширити поняття «публічних діячів» у законодавстві про боротьбу проти легалізації злочинних доходів на національних публічних службовців.
Відкрити інформацію про власників нерухомості
Забезпечити оприлюднення в мережі Інтернет інформації з Єдиного державного реєстру прав на нерухоме майно та Державного земельного кадастру, у тому числі інформації про суб’єктів відповідних прав.
Успішна боротьба проти корупції напряму залежить від наявного та ефективного антикорупційного законодавства, що має запровадити невідворотність покарання за корупційні злочини.
Першочергові антикорупційні заходи парламенту повинні бути спрямовані на різні прояви корупції: політична корупція, корупція в державній адміністрації, в судах, прокуратурі і правоохоронних органах, «побутова» корупція, корупція в приватному секторі тощо.
У народних депутатів лишилося не так багато часу, аби довести своїм виборцям справжність намірів викорінити корупцію з владних кабінетів та притягнути до відповідальності тих, хто зробив це явище не винятком, а правилом життя багатомільйонної країни.
Підготовлено Комітетом з питань боротьби з організованою злочинністю та корупцією.
Друкується в рахунок квоти Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю та корупцією.
