Учора Деснянський районний суд м. Києва мав розпочати розгляд справи за позовом Володимира Литвина до Миколи Мельниченка про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди. Нагадаємо, що вже понад десять років Мельниченко поширює ганебну інформацію про начебто провину В. Литвина у підбуренні злочинних дій з боку виконавців у вбивстві Г. Гонгадзе.
І хоча увагу до цієї справи прикував сам Мельниченко, повідомивши журналістів про позов та показавши його, до суду він не з’явився. Натомість його представник заявив клопотання про перенесення справи до Васильківського міськрайонного суду Київської області. Незадовго до цього Мельниченко змінив адресу проживання, але своєчасно отримав за київським помешканням копію позовної заяви В. Литвина. Адвокат надав суду оригінал паспорта М. Мельниченка з відміткою про реєстрацію в одному із сіл Васильківського району, та наголосив на тому, що Мельниченко є охоронюваною особою, а інформація про нього зашифрована. Відколи це? Суддя у засіданні зазначив, що перевіряв місце реєстрації Мельниченка. І відповідно до відповіді Деснянського РУГУ МВС України в м. Києві, датованої 21.03.2011 року, адресою його реєстрації був Деснянський район Києва. Враховуючи паспорт Мельниченка та штамп у ньому, суд задовольнив клопотання про передачу справи на розгляд у Васильківський міськрайонний суд Київської області.
У суду виникли деякі запитання. Чому він чи його представник, чудово розуміючи непідсудність справи Деснянському районному суду м. Києва, не повідомив суд про це раніше, а чекав на судове засідання, аби перенести розгляд справи? І чи не може тут мати місце банальне затягування розгляду справи, адже заперечень на позов ним також не було надано. Лишається сподіватися, що у Васильківському суді не з’являться ще якісь обставини, які змусять суддю переносити розгляд справи.
До речі, 17 січня 2006 року Деснянський районний суд м. Києва вже покладав юридичну відповідальність на М. Мельниченка за поширення наклепницьких відомостей проти В. Литвина, але відповідач рішення суду так досі і не виконав, хоча за невиконання судового рішення передбачено кримінальну відповідальність.
Вл. інф.
