На Хаджибейському лимані, а це — околиця Одеси, відбулися навчання з порятунку людей, котрі зазнали лиха на воді. Згідно з легендою навчання, унаслідок шторму на лимані затонуло риболовецьке судно. Рибалки спробували врятуватися самостійно, але надувний човен перевернувся. Підрозділи аварійно-рятувального загону Головного управління МНС України в Одеській області, морського регіонального аварійно-рятувального центру та морської аварійно-рятувальної служби розпочали операцію з порятунку тих, хто зазнав біди. За рішенням МНС України на місці події працював черговий вертоліт спецавіазагону оперативно-рятувальної служби МНС України.
За допомогою двох катерів і вертольота рибалок врятували. Директор департаменту цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій України Василь Квашук, котрий перебував в Одесі, дав високу оцінку рівню проведення навчань і подякував рятувальникам за роботу.
Куди не кинь — всюди клин
Ефектна картинка рятувальної операції, злагодженість дій фахівців створювали просто-таки піднесений настрій — у будь-яку хвилину, будь-яку погоду, за будь-яких обставин рятувальники прийдуть на допомогу. І вони справді готові виконати свій професійний обов’язок. Але на перешкоді стає просто катастрофічна ситуація, пов’язана з фінансуванням підрозділів МНС, придбанням спецтехніки. Василь Квашук, зокрема, навів такий приклад: один рятувальний вертоліт обслуговує три-чотири області. Про катери, спецспорядження годі й казати.
У 2010 році в Одеській області зафіксовано 14 надзвичайних ситуацій. Цей показник відповідає середньому показнику по Україні. Викликає тривогу, що кількість надзвичайних ситуацій техногенного характеру збільшилася в 2,7 разу, а кількість природних ситуацій, що не залежать від людей, зменшилася на 27 відсотків.
Сьогодні в територіальній підсистемі єдиної системи цивільного захисту Одеської області проблем набагато більше, ніж успіхів. Візьмемо, приміром, реконструкцію та модернізацію гідроспоруд на річках Дунай і Дністер. 364 мільйони гривень потрібно для того, щоб їх завершити. Нинішнього року планується реконструкція 44 кілометрів гідрозахисних споруд на Дунаї у бік Ізмаїла. Шлюзи-регулятори побудовано на цій ділянці Дунаю в 60-ті роки й працювали в односторонньому режимі. Вони стримували воду з боку озер і при цьому забезпечували пропуск води з боку Дунаю. Сьогодні розпочалася реконструкція роботи шлюзів-регуляторів у двосторонньому режимі. 44 кілометри дунайської дамби «потягнуть» на 100 мільйонів гривень. А загалом треба зміцнити 225 кілометрів дунайського берега.
З’ясувалося, що у рятувальників немає спецтехніки для порятунку людей, які опинилися в заболоченій місцевості. Її придбають нинішнього року й використовуватимуть під час паводка на Дунаї та Дністрі.
Або, приміром, ситуація, пов’язана з оповіщенням керівного складу, підрозділів МНС і населення про надзвичайні ситуації. Вона вже давно вичерпала свій термін експлуатації й потребує модернізації. Василь Квашук навів такий факт: на території Одеської області налічується 620 потенційно небезпечних об’єктів і об’єктів підвищеної небезпеки, що підлягають оснащенню системами радіовиявлення та оповіщення населення. На сьогодні змонтовано лише 18 таких систем, що становить один відсоток від загальної кількості. Це одна з найгірших ситуацій в Україні.
Начальник управління МНС Одеської облдержадміністрації Олександр Міхеєв розповів, що 74 зсуви сьогодні загрожують життю людей. У селищі Шабо Білгород-Дністровського району на березі Дністровського лиману довжина обриву становить 3100 метрів, висота — 15 метрів, а швидкість просування верхніх ґрунтів — 3 метри на рік. Напрацьовано проект. Його вартість — 64 мільйони гривень. Необхідно негайно відселяти людей і придбати для цього 25 квартир чи 25 будинків. На ліквідацію зсувних процесів в Іллічівську потрібно 14 мільйонів гривень, у селищі Чорноморка — 21 мільйон гривень. Поки вишукуються фінансові кошти, зсуви з’їдають цвинтарі, будинки, санаторії, які сповзають у море.
Одеська облдержадміністрація, до слова, займає активну позицію в запобіганні техногенним аваріям. Приміром, у селі Затишшя Фрунзівського району розташовано сховище старого складу отрутохімікатів. Там зберігається 215 тонн хімічної отрути. З обласного фонду навколишнього природного середовища на ліквідацію отрутохімікатів виділено 730 тисяч гривень. А треба 5 мільйонів гривень. Без держпідтримки не обійтися. Як не обійтися і без допомоги Міністерства оборони України, яке несе відповідальність за ліквідацію складу застарілого ракетного палива Південного оперативного командування, розташованого в селі Любашівка. Там зосереджено 3,5 тисячі тонн ракетного палива меланж.
Олією вогонь не заливають
Восени минулого року Одесу потрясла трагедія — на верхніх поверхах 24-поверхового будинку спалахнула пожежа. У вогні загинули троє літніх людей, яких не змогли врятувати пожежники, що прибули на місце події. З’ясувалося, у місті немає спеціальної 50-метрової пожежної драбини, за допомогою якої можна було б евакуювати людей, котрі потрапили у вогняну пастку.
Як заявив начальник Головного управління МНС в Одеській області Володимир Боделан, в Одесі понад 50 відсотків пожежної техніки вичерпало свій термін експлуатації. З чиєї вини це відбулося й відбувається? Однозначно — це обов’язок органів місцевого самоврядування й виконавчої влади та управління МНС в Одеській області.
Заступник голови Одеської облдержадміністрації Олександр Малін займає в цьому питанні тверду позицію: доки органи місцевого самоврядування не придбають спеціальну пожежну техніку, здатну забезпечувати порятунок людей у багатоповерхових будинках, доти Головне управління МНС не повинно давати згоди на будівництво та введення в експлуатацію таких об’єктів. Підготовлено проект рішення обласної комісії з техногенної та екологічної безпеки. Згідно із проектом рішення ГУ МНС області перестане погоджувати проектні рішення й документацію поповерхової житлової забудови доти, доки органи місцевого самоврядування не захвилюються і не придбають за рахунок тих відсотків, які вони беруть з будівельників на право забудови, відповідну пожежну техніку для забезпечення пожежогасіння.
В Одесі — 347 багатоповерхових будинків. У 87 відсотках із них системи захисту із забезпечення пожежної безпеки виведено з ладу.
Олією вогонь пожеж, як відомо, не заливають. Для ліквідації загорянь потрібна передусім вода. А де її взяти? Начальник ГУ МНС в Одеській області Володимир Боделан розповів, що 18 відсотків пожежних гідрантів тільки в Одесі, а це 1722 гідранти, перебувають у несправному стані. До більшості з них просто неможливо під’їхати спецтехніці. ТОВ «Інфоксводоканал», вважає Володимир Боделан, яке зобов’язане утримувати в справності джерела протипожежного водопостачання, вважає проблему гідрантів навіть не другорядною.
Компетентна думка
Володимир БОДЕЛАН, начальник Головного управління МНС в Одеській області:
— У 2010 році силами фахівців нашого головного управління ліквідовано 14 надзвичайних ситуацій, відвернено реальну загрозу затоплення водами Дунаю 14 населених пунктів, врятовано 176 життів людей і матеріальних цінностей на суму понад 57 млн. гривень. Рятувальники показали найвищий професіоналізм.
Сьогодні як ніколи необхідна чітка взаємодія органів влади і структур МНС у запобіганні виникненню вогнищ екологічної та технологічної небезпеки. Насамперед ідеться про необхідність реконструкції і модернізації захисних споруд на Дунаї та Дністрі. Якщо сьогодні не розпочати процес постачання нової сучасної техніки рятувальним підрозділам, то завтра, образно кажучи, ми почнемо гасити пожежі відрами.
Сьогодні в області немає жодної професійної рятувальної станції на воді. Міністерство нам передало для роботи рятувальні катери. Але вони стоять на березі, тому що у служби МНС немає власного причалу.
У 2010 році в області планували створити 92 підрозділи місцевої пожежної охорони, а створили лише 43. Нині не вистачає 19 підрозділів державної пожежної охорони для забезпечення пожежної безпеки та 157 підрозділів місцевої пожежної охорони.
