У «меню» столичних дитячих поліклінік четвер оголошено днем школяра. Головне управління охорони здоров’я КМДА гарантує: цього дня у медустановах прийматимуть усі необхідні для профілактичного огляду учнів фахівці. Головне: прийти і пройти його. Цей заклик медиків звернений, передусім, до батьків. Віднині довідка про результати проведеного обов’язкового профогляду видаватиметься тільки батькам дитини.
Заступник начальника ГУ охорони здоров’я Києва Валентина Залеська прокоментувала основні принципи проведення профілактичної кампанії серед київських школярів. А саме: профогляд проводиться тільки в територіальній лікувально-профілактичній установі (в поліклініці за місцем проживання дільничним педіатром або сімейним лікарем), індивідуально, у присутності батьків, у зручний для них час і протягом року. Потім довідка про стан здоров’я дитини видається на руки мамі або татові й передається ними в школу, де навчається їхнє чадо. При цьому таке медичне резюме дійсне протягом року.
Багато батьків не задоволені «зобов’язанням» бути присутніми разом з дитиною в кабінеті в лікаря. Мовляв, нехай профілактикою захворювань займається, як було раніше, школа. Чому б медикам раз на рік не прийти в навчальний заклад до дітей? Але люди в білих халатах і педагоги, стверджуючи, що в такий спосіб проблему погіршення стану здоров’я учня не вирішити, закликають до активного співробітництва батьків.
Погіршення стану здоров’я школярів лікарі пояснюють катастрофічним зниженням фізичних навантажень і рухливої діяльності, неякісним харчуванням, хронічними стресами, завантаженістю навчальної програми, а також тим, що за парту сідають шестирічки, які здебільшого ще не готові до шкільних випробувань.
На жаль, колись дійова система профілактики нині практично знищена. Дитину приводять до лікаря, коли вона вже занедужала. Заступник директора Інституту педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, професор Людмила Квашніна визнає: останнім часом медицина тільки лікує, а не запобігає хворобі.
— Коли ми оцінюємо стан здоров’я першокласників, то здорові діти становлять 12,4%, а серед старшокласників таких — 4%. Хоча теоретично з роками дитина має бути міцнішою і здоровішою. У нас — навпаки, — констатує професор Квашніна. — Така динаміка багато в чому пояснюється способом життя школяра. Відомо, щоб людина почувалася нормально, вона повинна проходити за день десять тисяч кроків. Ми провели дослідження серед учнів: надягли на них крокоміри й були вражені результатом. Серед обстежуваних була дитина, котра за день пройшла 500 кроків: її привезли до школи і забрали машиною, вдома вона не піднімалася з-за письмового столу, а потім сиділа за комп’ютером. Чи може серцево-судинна система такого хлопчика витримати фізичне навантаження? Гіподинамія дітей у поєднанні з неправильною оцінкою їхніх можливостей батьками часто призводить до дуже великих проблем.
Оцінити фізичну працездатність школяра можна за допомогою простої проби Руф’є: 30 присідань за 45 секунд. Ця елементарна діагностика дозволить лікареві визначити, чи є збої в роботі серцево-судинної системи. На жаль, її нехтує більшість педіатрів...
