6 квітня у «Голосі України» надрукована відповідь першого заступника начальника головного управління контролю за благоустроєм КМДА Сергія Роменського на кореспонденцію «Після них — хоч потоп». Щодо порушуваного газетою питання, чому плавучий готель-ресторан «Баккара» відбуксирували з набережної Дніпра у Венеціанську затоку, на берег Гідропарку, пан Роменський запевнив, що «притулок» — тимчасовий.

А підставою для цього стала низка рішень КМДА і те, що КП «Плесо» уклало з ТОВ «Ласвіт», якому належить «Баккара», угоду про розміщення тут цієї стоянки — із застереженням: вона не є підставою для організації господарської діяльності.

Відповідь — цілком офіційна, тож і сумнівів не повинно бути. Щоправда, редакція їх усе-таки висловила: «Баккару» (та й інші такі само заклади) з набережної Дніпра виселили через порушення ними низки природоохоронних законів, приміром, через відсутність там каналізації, руйнації дна річки тощо. Але ж і на місці «тимчасового» швартування вони, зокрема «Баккара», роблять те саме: поглибили дно річки, вкопалися у пляж, а про каналізацію у Гідропарку годі казати.

Кореспондент «Голосу України» побувала у «Баккарі». На прохання, хто з відповідальних осіб міг би відповісти на кілька запитань, вийшов якийсь молодик, котрий назвався Олександром. Утім, він не вважав за потрібне надати будь-які документи, зокрема, угоди про законність перебування у затоці, а також про те, куди саме «несамохідний плавзасіб» завбільшки з п’ятиповерхову «хрущовку» зливає відходи людської життєдіяльності? Слід сказати, що «Баккара» пришвартована в «узголів’ї» чи не наймасовішого пляжу Гідропарку — Золотого: сюди приходять тисячі відпочивальників. Не кажучи про те, що з низов’я Дніпра, куди пливуть відходи з готелю, вода надходить у водогони...

Немає сенсу переповідати усю розмову, оскільки цілком очевидно, що коли Бог роздавав людям вихованість, то цей панок на той час був відсутній. Але він усе-таки запевнив, що плавзасіб пришвартувався тут не тимчасово. В чому автор і сама переконалася: від метромосту до цього одоробала робітники викладали проїзд тротуарною плиткою, а також парковку для автомобілів, під яку нові «господарі» знищили зелені насадження. Не менш по-варварськи вони обійшлися і з частиною парку, котру захопили під тимчасову стоянку: її потрібно буде повністю відновлювати. А на березі поряд з готелем залито ще шість бетонних кубів для швартування. Хто дозволив це зробити, для кого і під чиїм «патронажем» — з’ясувати не вдалося.

Утім, річ нині не про нахрапистих «підприємців»: коли йдеться про великі гроші, мораль мовчить. Тим паче годі говорити, що вони забирають у громади останнє, що ще залишилося: шматок берега, досі доступного для всіх. Я — про тих, хто несе відповідальність за подібні дії і за обов’язком служби повинен здійснювати контроль за тим, щоб такого не сталося. А також про тих, хто керує столицею, у цьому разі — про першого заступника начальника головного управління контролю за благоустроєм КМДА пана Роменського. Він не знає, що КП «Плесо» не має права укладати угоди, про які написав у відповіді на запит редакції? Адже відповідно до Закону України про охорону зон водних ресурсів це підприємство може надати дозвіл на установку хіба що тимчасової палатки для продажу морозива, але не на облаштування набережної під господарську діяльність такої капітальної споруди, якою є «Баккара».

Невже керівники цього підрозділу КМДА насправді можуть когось переконати, ніби не знали, що власники дебаркадера-готелю для його швартування самовільно, без будь-яких документів захопили частину берега та почали його облаштування під цей несамохідний плавзасіб? Що відтепер ні для кого не секрет: цей факт оприлюднив заступник голови КМДА Михайло Кучук під час перевірки в Гідропарку.

Але цілком очевидно, що бодай усний дозвіл був, оскільки дуже сумнівно, що навіть такі нахабні «підприємці», як ці, могли зважитися на самозахоплення території без чийогось «патронату». А ось хто саме є благодійником чи благодійниками — питання, як сказав відомий гуморист, надзвичайно цікаве. Його редакція «Голосу України» намагалася з’ясувати, надіславши запит — критичну кореспонденцію про це — до прокуратури Дніпровського району Києва, на чиїй території пришвартувався плавзасіб. І одержала відповідь за підписом прокурора Олександра Мельничука: «Прокуратурою Дніпровського району за вашим зверненням щодо законності переміщення готельного комплексу «Баккара» на територію Дніпровського району проведено перевірку (далі — словесна абракадабра про те, як саме прокурори перевіряли законність встановлення дебаркадера-готелю. — Авт.). У ході розслідування ... винесено постанову. На підставі постанови плавготель «Баккара» відшвартовано і в подальшому пришвартовано в раніше визначеному та обстеженому місці за адресою: Київ, Венеціанська затока, 1 (Гідропарк). З огляду на вищевикладене підстав для вжиття заходів прокурорського реагування прокуратурою району на даний момент не вбачається (підкреслення ред.)».

Уявляєте: прокуратура району — цілком професійний правозахисний орган повідомив редакції велику новину, куди саме пришвартований плавготель! Але ж газета вимагала перевірити, чи законно це зроблено? Прокуратура не знайшла «підстав для вжиття заходів прокурорського реагування», оскільки не помітила відсутності дозвільних документів для швартування, передовсім обов’язкової проектної документації на встановлення такої нерухомості, як п’ятиповерхова «Баккара», а також дозволів на обладнання паркувального майданчика для автомобілів, бетонування берега тощо? Невже насправді перевіряльники — прокурори нічого «такого» не помітили на об’єкті перевірки?

До речі, вже не вперше співробітники прокуратури Дніпровського району  в столиці «не вбачають підстав для вжиття заходів прокурорського реагування» на неодноразові запити редакції, приміром, щодо незаконного знесення дерев та зелених зон. Зокрема, в Гідропарку, поблизу станцій метро «Дарниця» і «Чернігівська». Чи не тому, про що вже подейкують мало не на кожному з чисельних базарів цього району, що в тутешнього прокурора пана Мельничука є заступник з ... фінансових питань пан Перепелиця? То, можливо, з «огляду на вищевикладене», є сенс звернутися до Генерального прокурора України з проханням переглянути відповідність співробітників цього районного органу правопорядку на профпридатність?

І насамкінець: як суспільство дожилося до критичної точки, що чиновники усіх рівнів влади не тільки не бояться брати мзду за свої «послуги», а навіть оприлюднення самого цього факту? Чи, може, вони доведуть, що «Баккарі» дозволили швартування там, де це категорично забороняє природоохоронне законодавство, винятково за красиві очі?

Фото  Андрія ЯЩЕНКА.

«Тимчасово» пришвартована «Баккара».

Які плавзасоби швартуватимуться на цьому місці?