Учора у Верховній Раді відбулися парламентські слухання на тему: «Про державну політику щодо розв’язання проблеми повернення та компенсації втрачених (знецінених) заощаджень громадян».
У них узяли участь представники уряду, центральних органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, банківських установ, всеукраїнських об’єднань профспілок, міжнародних організацій, громадських організацій вкладників, науковців. У цей же час під стінами парламенту мітингували обдурені вкладники.
Учасники слухань наголосили, що проблема повернення знецінених заощаджень колишніх вкладників Ощадбанку СРСР є однією з найчутливіших соціальних проблем у суспільстві. І громадяни країни очікують не декларацій про подальше прискорення вирішення цього питання, а їх цікавлять насамперед реальні джерела та результативні шляхи повернення грошових заощаджень, наслідки яких відчув би кожен вкладник. Промовці відзначали, що після схвалення Закону «Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України», який набрав чинності 21 листопада 1996 року, держава взяла на себе зобов’язання повернути заощадження та здійснити компенсаційні виплати. Минуло понад 14 років, але, на жаль, вагомих зрушень у вирішенні цього питання так і не сталося.
Відкриваючи слухання, Перший заступник Голови Верховної Ради Адам Мартинюк (на знімку) зазначив, що більш актуальнішої проблеми на сьогодні немає, бо вона зачіпає 11,8 млн. громадян, котрі чекають, що їм держава поверне трудові заощадження. Це переважно люди старшого віку, але в них є діти й онуки. А. Мартинюк нагадав, що закон від 1996-го року зобов’язав державу взяти на себе цей борг, однак говорити про якусь перспективу, коли дочекаємося виконання закону, поки що годі. Водночас головуючий звернув увагу на те, що якби повернути втрачені заощадження одразу, треба було б спрямувати на це 50 відсотків Держбюджету, адже доходи всього державного кошторису на 2011-й рік становлять 281 млрд. гривень. Але це, якщо брати такі розрахунки: один радянський карбованець — одна гривня і 5 копійок. Однак якщо врахувати, що від 1996-го року за 15 років рівень інфляції зріс у 578 разів, то повертати треба вже не 121 млрд. грн., а більше трильйона гривень. Тоді як у законі про Держбюджет-2011 на повернення знецінених заощаджень заплановано... аж нічого. А. Мартинюк висловив сподівання, що під час ухвалення змін до цьогорічного кошторису з урахуванням перевиконання дохідної частини бюджету буде знайдено хоча б якусь суму для реалізації програми повернення втрачених заощаджень.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.