Молодший сержант Павло Крижановський — курсант Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Хлопець із багатодітної волинської сімї гордий, що здійснилася його заповітна мрія. Павло вже рік опановує майбутню військову спеціальність. Невдовзі його призначать командиром відділення з присвоєнням військового звання «молодший сержант». На рахунку курсанта вже п’ять стрибків із парашутом, один із яких виконав вночі. Кандидат у майстри спорту з веслування на каноє нещодавно став членом академічної команди з офіцерського триборства.
Співвідношення практики та теорії: 60 до 40
Підготовка військових фахівців в Академії сухопутних військ поєднує кращі традиції радянської офіцерської школи з досвідом провідних країнах світу, сучасних збройних конфліктів та міжнародних миротворчих операцій. Співвідношення практичної та теоретичної складової виражається нині як 60 до 40. Більшість практичних занять відпрацьовуються на озброєнні та військовій техніці, під час польових виходів на полігон. До того ж курсанти проходять стажування у військах.
— Ми докорінно змінили систему підготовки курсантів і з тактико-спеціальних навчальних дисциплін, — розповідає начальник академії генерал-лейтенант Павло Ткачук. — При цьому збільшили час на практичне відпрацювання навчальних питань на основі комплексного тактичного завдання. А в підготовку фахівців командного та інженерного профілю впровадили низку командно-штабних ігор з використанням комп’ютерних систем імітаційного моделювання. Інтенсивнішим стало вивчення іноземної мови, чіткішою — система набуття курсантами лідерських якостей.
У Бундесвері починають зі «зразкового солдата»
Проте підготовка офіцерських кадрів для сухопутних військ у Європі суттєво відрізняється від нашої. Наприклад, першим кроком до офіцерського звання для німецького юнака є шестимісячна підготовка у рамках проекту «Зразковий солдат», яка діє в Бундесвері.
— Це щось на кшталт нашої початкової військово-професійної підготовки курсанта, — розповідає перший заступник начальника Академії полковник Олександр Сивак, який очолював делегацію українських військових освітян під час відвідин Дрезденської офіцерської школи сухопутних військ Бундесверу. — Після цього на них чекає тримісячне навчання безпосередньо в офіцерській школі, де дають загальні поняття тактики застосування виду збройних сил в ланці до батальйону. Після успішного завершення курсу юнаків направляють у спеціальний підрозділ, на тримісячний мовний цикл вивчення англійської. І лише по тому скеровують на стажування у війська. Зрештою, перебуваючи у військових підрозділах, майбутні офіцери не займають конкретних посад, а безпосередньо вивчають озброєння та техніку сухопутних військ, організацію бойової підготовки, форми та методи навчання і виховання особового складу, удосконалюють власні знання з вогневої, тактичної інженерної підготовки. І лише після зарахування до університету Бундесверу впродовж чотирьох років курсанти опановують цивільний фах, який споріднений з їхньою майбутньою військовою спеціальністю. При цьому вони не вивчають жодних військових дисциплін, але обов’язково щорічно атестуються із вогневої та фізичної підготовки. По завершенні університетського навчання (звання «лейтенант» юнаки отримують на третьому курсі) їх знову на три місяці повертають у Дрезденську офіцерську школу. Де фактично іде освоєння курсу на основі практичних занять: групових вправ, тренувань на кшталт наших командно-штабних навчань тощо.
Лише по закінченні офіцерської школи можна стверджувати, що юнак сформувався як офіцер. Для того, щоб відшліфувати знання та навички, в подальшому його скеровують на десять місяців в школу конкретного роду військ, по закінченні якої, власне, і розподіляється у війська. Але і там протягом двох — двох з половиною років іде навчання: молодому офіцеру щодня надається певний термін часу, який він використовує на свою особисту підготовку.
Майбутніх офіцерів вчать... висловлювати власну думку
Німецькі лейтенанти спілкуються зі своїми наставниками з офіцерської школи завдяки автоматизованій інформаційній мережі Бундесверу в режимі он-лайн. Останні пояснювали своїм вихованцям, як організовувати вивчення тієї чи іншої теми, обговорювали конкретну ситуацію, що виникала під час проведення ними занять. До речі, заняття в офіцерській школі проходять більш розкуто та демократично, аніж у нас. Вітчизняні військові педагоги надають перевагу модульно-рейтинговій системі оцінки знань, яка, відверто кажучи, обмежує спілкування курсанта з викладачем, внаслідок чого у майбутнього офіцера просто втрачаються навички щодо висловлювання своєї думки, уміння вести бесіду тощо. Німецькі освітяни використовують практичні заняття у вигляді рольових ігор. Відтак для кожного їхнього курсанта створюються обставини, які вимагають висловлювань щодо конкретного рішення з тієї чи іншої ситуації командирської діяльності: від спілкування з підлеглими до доповіді старшому начальнику. Разом з тим будь-які контрольні заходи в офіцерській школі проходять лише у письмовій формі. У Бундесвері інше співвідношення практичних та теоретичних занять: відповідно 80 та 20 відсотків. У них більше акцентується увага на самостійне вивчення курсантами настанов, курсів підготовки, статутів, пояснення положень яких відбувається саме в ході практичних тренувань.
Львів.
Курсанти Академії сухопутних військ під час практичних і теоретичних занять.
