Перше місце серед причин смертності в Україні посідають серцево-судинні захворювання. Атеросклероз — хвороба, яка вражає великі судини (здебільшого артерії) організму людини, найчастіше призводить до інфарктів й інсультів. Про профілактику, симптоми та лікування недуги ми розмовляємо із керівником центру інтервенційної кардіології клінічної лікарні «Феофанія» Дмитром Демидюком (на знімку).
— Кого найчастіше атакує атеросклероз? І як його розпізнати?
— Хвороба зазвичай розвивається після 50 років. Але останнім часом вона помолодшала років на десять. І вже в 40-річних пацієнтів ми спостерігаємо ураження судин головного мозку, коронарних судин серця, периферичних судин — нирок, кінцівок.
Ризик занедужати на атеросклероз вищий у тих, хто страждає на гіпертонію, цукровий діабет, має підвищений зміст холестерину в крові, веде малорухомий спосіб життя. Не слід скидати з рахунків і спадковий фактор. Чим більше ми вживаємо тваринних жирів, тим більше даємо шансів на розвиток атеросклерозу. А от у вегетаріанців шансів занедужати менше.
Сьогодні атеросклероз добре діагностують в усьому світі. Вимірювання артеріального тиску, аналіз крові на холестерин дозволять уже на початковому етапі визначити розвиток хвороби. Запущена недуга може привести до ішемічної хвороби серця (ІХС). Це хронічне захворювання, обумовлене недостатністю кровопостачання серцевого м’яза.
— Які симптоми цієї недуги?
— Ішемія серця або кисневе голодування розвивається за невідповідності потреб серцевого м’яза в кисні з можливостями його доставки по змінених судинах серця — коронарним артеріям.
Потреба серця в кисні збільшується при фізичних навантаженнях, а доставка кисню не відповідає цій потребі через погану прохідність (звуження) судин. Тому першим симптомом захворювання може бути біль, який пече або давить за грудиною під час фізичних навантажень. Із припиненням фізичної праці біль минає. Цей симптом називається стенокардія. Крім того, біль може поширюватися на ліву, рідше — праву руку, віддаватися у шиї, між лопатками, в животі і навіть у щелепі. Іноді при задньому інфаркті міокарда болить живіт. Тому що задня права коронарна артерія, що постачає кров у задню стінку серця, лежить на діафрагмі. Біль може супроводжуватися нудотою, блювотою. Часто таких пацієнтів спершу відвозять у гастроентерологічні відділення. Але проста кардіограма у таких випадках допомагає поставити правильний діагноз.
— Як розвивається інфаркт міокарда?
— Як правило, інфаркти — ускладнення ішемічної хвороби серця (ІХС). Атеросклеротична бляшка, що перекриває просвіт судин, має капсулу, схильну до розриву. Цей розрив можуть спровокувати підвищений тиск, фізичні навантаження. Будь-яке ушкодження судини активує тромбоцити, а вони приклеюються до ураженої поверхні, утворюючи тромб. Він блокує судину, перекриваючи шлях крові до серцевого м’яза. Виникає некроз м’яза. Це й називається інфаркт міокарда.
— Чи можна діагностувати ішемічну хворобу серця?
— Сьогодні золотим стандартом діагностики ІХС є коронаровентрикулографія. Процедура триває 5—10 хвилин. Пунктирується стегнова артерія й спеціальним катетером уводиться контрастна речовина в судини й порожнини шлуночка серця. Так визначають прохідність судин і можливі їхні ушкодження. А потім ставлять діагноз і призначають лікування.
— Якщо судини «несправні», які існують методи, щоб їх «відремонтувати»?
— У такому випадку необхідно хірургічне втручання. Лікування полягає в стентуванні або шунтуванні уражених артерій. При шунтуванні (у перекладі — обхідний шлях) у пацієнта беруть його вену, й по ній в обхід заблокованої ділянки судини кров надходить у ті відділи судинного русла, що живлять серцевий м’яз. Або використовують внутрішню грудну артерію мамарію (мамарнокоронарне шунтування). Її вшивають за місцем звуження ушкодженої судини.
При стентуванні вводиться спеціальний стент (внутрісудинний каркас), який встановлюють у звужену ділянку судини. Дану ділянку він «розширює», дозволяючи крові безперешкодно рухатися по судині до м’яза серця (відновлюється власний просвіт судини).
Стенти мають ще й лікувальну функцію. Їхня поверхня вкрита полімером, насиченим ліками. При приляганні стента до стінки судини через мікропори полімеру ліки потрапляють у стінку судини й діють ще протягом трьох тижнів: знімають запалення й блокують процеси повторного звуження.
— Як впливає така операція на подальшу якість життя пацієнта?
— Після стенування хворі, що перенесли інфаркт, швидше відновлюються, швидше триває процес загоєння міокарда. Стентування роблять, щоб зменшити фактор ризику прогресування атеросклерозу. Після нього люди можуть виконувати фізичні навантаження, займатися спортом...
— Скільки коштує таке хірургічне втручання?
— Вартість операції обумовлена вартістю інструмента. А використовуємо ми тільки матеріали закордонних виробників. При цьому в Україні подібні операції в три рази дешевші, ніж в Америці чи Європі.
Щоб зробити подібні операції доступними всім, кому вони необхідні, потрібна національна програма з інфаркту міокарда. Ця недуга забирає найбільше життів. А професійна своєчасна допомога таким хворим продовжує їм життя й позитивно впливає на його якість.
