Минає 25 років після аварії на Чорнобильській атомній електростанції, а медики і досі не можуть точно сказати, якого впливу на здоров’я людей завдала ця катастрофа. Адже наслідки радіаційного опромінення батьків можуть «аговкнутись» на їхніх дітях, а то й на правнуках. На разі, мовляв, підвести можна лише проміжні підсумки.
Аварія на четвертому енергоблоці ЧАЕС спровокувала зростання захворювання жінок та дітей на рак щитовидної залози, — повідомив під час прес-конференції директор Інституту педіатрії, акушерства та гінекології Академії медичних наук України Юрій Антипкін. Очолювана ним установа з першого дня аварії спостерігала за здоров’ям дітей та вагітних жінок з постраждалих територій і за чверть століття провела чимало досліджень.
— Після катастрофи у дітей та жінок кількість злоякісних утворень стрімко збільшилась. Перш за все я маю на увазі рак щитовидної залози. Свого часу міжнародні експерти прогнозували нам збільшення випадків раку на восьмому році після аварії. Але Україна зафіксувала значне зростання уже на четвертому році... Зараз, незалежно від того, в кого з’явився рак щитовидної залози, коли, в якому районі країни, ця хвороба вважається радіаційно-індукованою патологією. Нині зростання кількості випадків цієї недуги немає. Але ми не можемо запевнити, що його не буде в майбутньому, — каже Ю. Антипкін.
Хвилюють медиків також ураження імунної та ендокринної систем і метаболічні порушення у дітей. Як результат — малюки, котрі народжуються і проживають у зонах радіаційного контролю, а також ті, яких було вивезено з 30-кілометрової чорнобильської зони, більш схильні до інфекційних та соматичних захворювань, порівняно з однолітками, мешканцями умовно чистих регіонів країни. «Це не серйозні захворювання (ГРВІ, захворювання шлунково-кишкові та серцево-судинні), але їх частка збільшилась. Та головне, що ці недуги перебігають з різними ускладненнями. Якщо «до Чорнобиля» ми мали на одну тисячу дітей близько 500—600 захворювань, то сьогодні цей показник зріз удвічі... Адже дитина тепер може мати одразу кілька захворювань», — каже Ю. Антипкін.
Між тим, попри негативні очікування, не збільшилась кількість онкогематологічних недуг. Показники захворюваності дітей та жінок, скажімо, на лейкемію «дочорнобильський» рівень не перевищили. «Спостерігається тільки розподіл лейкемії серед дітей: якщо раніше більш враженою була малеча до 12 років, то зараз — після 12 років. Але зростання цих захворювань не зафіксовано», — переконує доповідач.
Тим часом не полишає у спокої лікарів стан здоров’я дітей ліквідаторів аварії. Особливо питання можливих генетичних мутацій, здатних передаватися від покоління до покоління. Але поки що робити прогнози, а тим паче висновки у цьому питанні, мовляв, зарано. «Ніхто не знає, що нам подарує квітень 1986 року в майбутньому», — підсумовує Валентина Дашкевич, професор медичних наук. Тому зараз головне не втрачати пильність і не думати, що небезпеки чорнобильської катастрофи залишились у минулому.
 
Мал. Олексія КУСТОВСЬКОГО.