Усе, що не є, то на краще?

Власне, про позитивні зрушення у Пенсійному фонді віце-прем’єр-міністр Сергій Тігіпко сказав ніби між іншим, бо це зараз не найбільший клопіт. Він говорить про 145 мільярдів гривень заробітної плати «в тіні», тож треба виводити з нелегального становища і гроші, й трудові відносини. На сайті Мінсоцполітики з’явилося три законопроекти, покликаних налякати їжаків — роботодавців. Жорстка адміністративна відповідальність (у вигляді багатотисячних штрафів у кожному випадку) за несвоєчасну виплату заробітної платні, винагороди в конвертах, ухиляння від оформлення трудових відносин із працівником тощо. На його думку, тіньові зарплати й нелегальна зайнятість є однією з причин дефіциту Пенсійного фонду. Справді, лише однією, бо, по-перше, є і не менш важливі інші — маємо чи не найбільші на континенті різницю між мінімальною та максимальною пенсією та податкове навантаження на фонди оплати праці. По-друге, технологія батога в трудових відносинах нехай і ефектна, але малоефективна, якщо ставити за мету локальні, а не системні завдання, як-то підвищення продуктивності праці. Якщо спиратися на примусові, а не заохочувальні заходи, вона не вирішує проблем, а їх загострює. Запропонований механізм нарахування штрафів покличе до роботи когорту перевіряльників із числа інспекторів з питань праці та податківців, а відтак можна очікувати нової хвилі хабарництва. Коли ж уявити, що ініціативи Мінсоцполітики пройдуть у парламенті й стануть керівництвом до дії для роботодавців, то чекай на істотне скорочення трудових доходів громадян і зростання безробіття уже восени. Бо попри динамічне зростання економіки в першому кварталі та вже наявні штрафні санкції, які передбачає Кодекс адміністративних правопорушень, підприємства ще не можуть обійтися без оптимізації заробітних плат. Це підтверджують і скарги запорізького міського голови Олександра Сіна на те, що третина потужних підприємств міста знизила платню своїм працівникам, попри загальне підвищення мінімальної зарплати.

І про корисне, як на мене, рішення. Нацбанк і Пенсійний фонд мають намір організувати виплати пенсій, котрі проводилися через Родовід банк, через «Укрпошту» за місцем реєстрації. Нагадаю, незважаючи на рекапіталізацію, Родовід банк наразився на проблеми з платоспроможністю і припинив виплати вкладникам та клієнтам у зв’язку з прийняттям урядового рішення щодо проведення таких виплат через Ощадбанк.

Ще до появи мінстатівського сальдо-бульдо Прем’єр-міністр Микола Азаров порадував, що держбюджет першого кварталу закриють із профіцитом, тобто доходи перевищать витрати. За попередніми даними Держказначейства, з урахуванням власних надходжень бюджетних установ і субвенцій з місцевих бюджетів загальна сума надходжень до загального фонду становить 66 380,8 мільйона гривень — на 28,4 відсотка більше від показника минулого року. Зрештою, не дивно, зважаючи на інфляційні тенденції, динаміку промислового зростання і специфіку бюджетного планування: торік перше менш дошкуляло, друге — вочевидь стагнувало, а третє — мало про що казало. Зараз усе геть інакше. У лютому, приміром, Україна лідирувала в Європі за темпами відновлення металургії. За два місяці виплавили 5,6 мільйона тонн сталі, що на 7,5 відсотка більше за торішній показник. Але за цього профіцит держбюджету за січень-лютий поступався боргу з відшкодування ПДВ навіть перед одним металургійним комбінатом — «АрселорМіттал Кривий Ріг». І при цьому загальний приріст інвестицій у країну поступався докризовому більш як удвічі.

Сприятлива кон’юнктура на зовнішніх ринках сталі справила позитивний вплив на роботу галузі, на доходи держбюджету та Пенсійного фонду. Але щойно заходила мова про обсяги відшкодованого ПДВ в автоматичному режимі, віце-прем’єр-міністр соціальної політики Сергій Тігіпко наче знічувався, бо довелося б визнати лукаву механіку бюджетного прогресу — фінансування дефіциту загальнодержавного балансу за рахунок неповернених державою боргів перед суб’єктами господарювання, стягнення податків наперед, пересмикування прогнозними оцінками доходів і витрат тощо. Попри це, акценти важливіші за проценти. Микола Азаров сказав, що будівництво вийшло з коми, а тепер треба вилікувати кредитну дистрофію. І це також прикмета, яка відрізняє перший квартал цього року від минулого. Нехай ми здали новоселам по одному будинку доступного житла в Донецьку, Сумах, Харкові, Бучі, і два — у Києві, але дякувати, що не кинули напризволяще фінансування цієї соціальної цільової програми, як це сталося з багатьма іншими.

Президент країни Віктор Янукович доручив уряду переглянути держбюджет з урахуванням економічних успіхів. Про 20-відсоткову надбавку вчителям із вересня йдеться вже, як про вирішене. Дебатується додаткове фінансування для розв’язання низки проблем комунального сектору. Але законодавці оперують сумою, що більш як удвічі поступається оприлюдненому розміру профіциту. Так було завжди, як починають ділити гроші платників податків, це неодмінна складова механіки бюджетного планування. І спробуйте довідатися: хочуть якісь гроші приховати чи розділити все до копійки по-справедливості — не вийде.

Нарешті про законодавче рішення, яке з огляду на кризові явища на ринку нафтопродуктів (читай «Баланс...» за лютий) можна назвати найбільш логічним. Верховна Рада пристала на пропозицію уряду знизити акцизи на квітень—червень на моторні бензини. Зі 182 до 132 євро за тонну. Відповідні зміни внесли до Податкового кодексу. На думку заступника міністра фінансів Анатолія Мярковського, після зниження акцизу вартість літра бензину зменшиться в роздробі на 50 копійок. Окрім того, на 30 євро знижено ціну тонни дизпального. Нагадаю, до того акциз на дизпальне із вмістом сірки більш як 0,2 відсотка становив 90 євро/тонна, із вмістом сірки 0,035—0,2 відсотка — 69 євро/тонна, понад 0,005 відсотка, але не більш як 0,035 відсотка — 62 євро/тонна, не більш як 0,005 відсотка — 42 євро/тонна.

Мало хто сумнівається у тому, що бензин тепер подешевшає, але до того треба, щоб Президент країни підписав прийнятий законопроект, а експертно-аналітична група при Міненерговугілля внесла свої цінові орієнтири. А поки що вона рекомендувала продавати бензин А-95 не дорожче 9,85 гривні за літр, а дизпальне — не дорожче 9,35. Як тут не згадати, що інфляція від початку року вже сягає 3,3 відсотка, а головним драйвером подорожчання транспорту і транспортних послуг є нафтопродукти.