Корова на селі — годувальниця. А для сім’ї, у якій росте п’ятеро дітей, — не лише годувальниця, а й рятувальниця...
Тому, коли до народного депутата України Олега Ляшка по допомогу звернулася Оксана Шевченко, мешканка містечка Знам’янка, що на Кіровоградщині, політик, не роздумуючи, відгукнувся.
У сім’ї, господиня якої звернулася до Олега Валерійовича, — п’ятеро дітей. Старший зараз в армії, середньому — 17 років, двом дівчаткам — три й два рочки. А найменшому, Богданчику, 1 квітня виповнилося чотири місяці. Тому й попросила сім’я у депутата посприяти у придбанні корівки — малим дітям конче необхідне молоко, а купити тварину, ціна якої нині — 10—12 тисяч гривень, Шевченкам не під силу.
Лист-прохання до депутата Оксана Шевченко написала в середині березня, а вже 4 квітня в їхньому хліві стояла... красуня червоно-рябої української породи.
«Для мене було повною несподіванкою, — зізнається пані Оксана, — коли нам зателефонував помічник Олега Валерійовича та повідомив, щоби готувалися — нам везуть корову! Ми не повірили, що депутат відреагує так миттєво. Та ще й подарував не просто корову, а племінну, яка дає близько 20 літрів жирного молока щодня».
Отож 4 квітня о четвертій ранку сім’я Шевченків зустрічала свою годувальницю, подаровану депутатом. А об 11-й ранку до хати щасливців увійшов... сам Ляшко.
Перед тим депутат довго оглядав корівку, по-хазяйськи обдивлявся стійло, в якому доведеться жити Юльці (а саме так звуть корову). «Везли її аж із Чернігівщини, мабуть, Юлька трохи знервована, тому єдине, що їй потрібно — хороший догляд, ласка та увага, — каже депутат, — я і сам ріс у селі, знаю, з якого боку до корови підійти. Та й доїти умію!» Беручка пані Оксана одразу ж метнулася за відром: «Чи правду говорить депутат?» Вимивши руки, Ляшко взявся до справи, й надоїв... цілий слоїк молока.
«Ви здивовані, — звертається до хазяїв, — а от я у дитинстві пас корів та телят на Луганщині, де проводив усі свої шкільні канікули. Після того, як завершувалися заняття в інтернаті, де я виховувався, сідав на потяг та їхав до рідні в Білокуракінський район. Там за літо, працюючи, заробляв триста радянських рублів — на ті часи гроші чималі, на які потім жив увесь наступний навчальний рік...»
«До речі, й перший запис у моїй трудовій книжці — скотар колгоспу «Прогрес» Білокуракінського району Ворошиловградської області. Зараз ця трудова книжка лежить у Верховній Раді... І я горджусь цим записом».
Господиня кличе депутата до столу — ще не перевелася українська гостинність, розповідає про своє життя-буття..
«Скільки найменшому, Богданчику?» — питає політик і, отримавши відповідь, каже: «Ну, значить, треба вже хрестити, буду вам за хресного тата...»
Мама Оксана, для якої цей день став суцільною несподіванкою, не знає, що й відповісти. «Десь на осінь готуйтеся до хрестин», — Ляшко й тут бере процес під свій контроль.
«Та нема тут нічого дивного, — звертається до господарів, — адже я щодня — з простими людьми. Позавчора, приміром, був на Вінниччині, у Могилеві-Подільському, ходив по базару, спілкувався з людьми, подарував реабілітаційному центру плазмовий телевізор; учора їздив у Бахмач на Чернігівщину, разом зі спортсменами з усієї України брав участь у кросі, пробіг, до речі, три кілометри, заодно завіз місцевій дитячій бібліотеці близько сотні нових книг... Це — мій звичайний робочий графік. Треба йти до людей, аби знати їхні проблеми, розуміти їхні сподівання. І в майбутньому — ці сподівання реалізувати».
До слова, в Могилеві-Подільському розмова народного депутата з працівниками та батьками хворих на ДЦП дітей, котрі лікуються в місцевому реабілітаційному центрі «Ангел надії», була відверта. Приміром, уже третій рік діти-інваліди позбавлені вкрай необхідних для реабілітації водних процедур. Хоча є чудовий басейн, та немає коштів, щоб утримувати спеціаліста з його обслуговування. Почув народний депутат і прохання батьків щодо організації на державному рівні оздоровлення хворих на ДЦП дітей у спеціальних санаторіях. Олег Ляшко пообіцяв якнайширшу допомогу центру, й ті, хто знайомий із депутатом не відучора, знають: його слова не розходяться з ділом.
А в Бахмачі традиційний крос також відбувся не без спонсорської допомоги депутата: «Сам не маю шкідливих звичок, тому хочу, щоб і молодь не в підворіттях із пивом і цигарками стояла, а займалася спортом. Ви подивіться — сьогодні в містечко з’їхалося більше ста школярів із Київщини, Сумщини, Полтавщини й, звісно, Чернігівщини. Держава має розуміти: ті, хто сьогодні пішки під стіл ходять, завтра будуватимуть наше майбутнє. А тому рости мають здоровими та освіченими. Зрештою, саме тому я і докладаю власних зусиль, щоб помагати в першу чергу нашим дітям».
За матеріалами прес-служби депутата.
Подарована депутатом корова Юлька любить ласку та догляд.
